22. 30. Витрати виробництва у короткостроковому періоді: постійні та змінні, валові, граничні, середні витрати та їх графічне зображення.

У короткостроковому періоді одна група факторів виробництва залишається постійною, тобто не залежною від обсягів випуску продукції, інша змінюється відповідно до зміни обсягів випуску. Постійні фактори є джерелом загальних постійних витрат, тобто таких, що не змінюються зі зміною випуску продукції. До них відносять орендну плату, амортизаційні відрахування щодо спеціального устаткування, адміністративно-управлінські витрати, відсотки за кредит, деякі види податків тощо. Зауважимо, що «неявні» витрати також виступають частіше всього як постійні.

Змінні фактори виробництва формують загальні змінні витрати, тобто такі витрати, що змінюються одночасно зі зміною обсягів випуску. Це відрядна заробітна плата, прямі матеріальні витрати, витрати на паливо та енергію на технологічні цілі і т. п. Короткострокові загальні (синоніми — сукупні, валові) витрати — це економічні витрати, необхідні для виробництва певної кількості продукції (Q) у короткостроковому періоді. Вони дорівнюють сумі загальних постійних і загальних змінних витрат і можуть бути виражені формулою TC(Q)=FC+VC(Q), де TC (Total costs) — загальні витрати на виробництво Q одиниць продукції; FC (Fixed costs) — загальні постійні витрати; VC (Variable costs) — загальні змінні витрати на виробництво Q одиниць продукції.

У тих випадках, коли варто підкреслити, про який період йде мова, до всіх позначень у формулі додають літери SR (короткий період) і вона набуває такого вигляду: SRTC(Q)=SRFC+SRVC(Q)

Короткострокові середні витрати — це витрати на одиницю продукції. Розрізняють три види короткострокових середніх витрат: середні сукупні витрати, середні змінні витрати і середні постійні витрати. Середні сукупні витрати (Average total costs, АТС) — це сукупні витрати у розрахунку на одиницю випуску: ATC(Q)=TC(Q)/Q.

Середні змінні витрати (Average variable costs, AVC) — це сукупні змінні витрати у розрахунку на одиницю випуску: AVC(Q)=VC(Q)/Q

Середні постійні витрати (Average fixed costs, AFC) — це постійні витрати у розрахунку на одиницю випуску: AFC(Q)= FC(Q)/Q.

Видно, що середні сукупні витрати дорівнюють сумі середніх постійних і середніх змінних витрат:

У виробництві середні витрати заведено називати собівартістю одиниці продукції, хоча найчастіше собівартість не враховує неявних витрат. Наголосимо ще раз: в мікроекономічній теорії виробництва і витрат йдеться про альтернативні, або економічні витрати, що охоплюють як явні, так і неявні витрати виробництва. Короткострокові граничні витрати. Особливу роль у мікроекономічному аналізі відіграє показник граничних витрат (Marginal costs, МС), що характеризує зміну загальних витрат (ΔТС) за зміни обсягу виробництва на одну додаткову одиницю продукції (ΔQ). Оскільки загальні постійні витрати не змінюються зі зміною обсягу випуску, граничні витрати визначаються лише ростом загальних змінних витрат, тобто Граничні та середні витрати — найважливіші поняття в теорії фірми. Граничні витрати показують, як дорого обійдеться підприємству випуск ще однієї додаткової одиниці продукції або ж скільки воно може «заощадити», якщо відмовиться від збільшення випуску. Якщо потрібно підкреслити, що йдеться про короткостроковий період, то до позначень короткострокових середніх і граничних витрат додають літери SR: SRATC, SRAVC, SRMC. середніх загальних (ATC), середніх постійних (AFC), середніх змінних (AVC) і граничних (MC) витрат (FC) відбивають розмір постійних витрат підприємства у розрахунку на одиницю виробленої продукції.

Звертає на себе увагу той факт, що лінії середніх змінних витрат (AVC), середніх загальних витрат (ATC) і граничних витрат (МС) мають точки мінімуму, тобто витрати спочатку знижуються, досягають мінімуму, а потім збільшуються. Такий характер динаміки граничних і середніх витрат (крім AFC) пояснюється дією закону спадної продуктивності змінного ресурсу. При цьому висхідна гілка кривої граничних витрат МС перетинає криві середніх змінних і середніх загальних витрат в точках їхнього мінімуму, що буде доведено нижче. Взаємозв’язки між граничним продуктом і граничними витратами, середнім продуктом і середніми змінними витратами. Між кривими граничного продукту і граничних витрат, середнього продукту і середніх змінних витрат існують чіткі взаємозв’язки. Крива граничного продукту перетинає криву середнього продукту за максимального значення останнього. Це унаочнює рис. 6.4, а. Припустимо, що праця є єдиним змінним фактором і його ціна (тариф заробітної плати W) залишається постійною. Як бачимо, між МР і МС існує зворотна залежність: коли МР зростає, МС знижується, максимальному значенню МР відповідає мінімальне значення МС; аналогічний характер має взаємозв’язок між АР та AVC. Звичайно криві МС і АС будують як функції обсягу випуску Q. Величина Q1, яка відповідає заданій величині L, може бути визначена з виразу APl=Q/L звідси Q=L*APl. Максимальне значення МР відповідає L = L1, мінімальне значення МС має місце за рівня виробництва Q = Q1, що відповідає L = L1. Аналогічні міркування й щодо APL та AVC. У такий спосіб криві середніх змінних і граничних витрат є дзеркальним відбитком кривих середнього і граничного продукту. Поки граничні витрати менші за середні змінні витрати, останні знижуватимуться; коли ж МС перевищать AVC, AVC зростатимуть. Оскільки загальні постійні витрати не змінюються, то й середні сукупні витрати АТС знижуються, поки МС менші АТС, і зростають, як тільки МС перевищать АТС. Отже, лінія МС перетинає лінії AVC та АТС у точках їхнього мінімуму.