53

Екзаменаційні питання з дисципліни «Політологія».

1. Предмет політології: її структура, методи, основні функції.

2. Політика і глобальні проблеми сучасності.

3. Політика як соціальне явище.

4. Політичний процес: поняття, сутність, методи регулювання.

5. Політична влада: поняття, структура, функції, форми.

6. Конституція України про державу як інститут політичної системи.

7. Політика та політичні вчення у Стародавньому Світі.

8. Громадські організації та рухи в політичній системі суспільства.

9. Проблеми розподілу влади: сутність та суспільна роль.

10. Консерватизм та неоконсерватизм як доктрини збереження традицій.

11. Конституція України про структуру державних органів влади.

12. Політичні погляди В.Липинського.

13. Еволюція політичної думки в епоху Середньовіччя та Відродження.

14. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та тенденції розвитку.

15. Фундаментальні політичні ідеї Нового та Новітнього часу.

16. Конституція України про основні напрямки демократизації політичної системи суспільства.

17. Основні ідеї Конституції Пилипа Орлика та її значення.

18. Форми державного устрою. Державний устрій України.

19. Гуманізм політичних поглядів мислителів епохи Просвітництва.

20. Політичні партії: походження, сутність, функції.

21. Політичні теорії XX століття.

22. Сутність та типи партійних систем.

23. Політичні погляди М. С. Грушевського та їх втілення в універсалах Центральної Ради

24. Виникнення та розвиток багатопартійності в Україні.

25. Політична та соціальна програма Кирило-Мефодіївського братства.

26. Соціальна політика: суть, зміст на сучасному етапі розвитку України.

27. Демократичне народництво М.Костомарова.

28. Правова держава: основні риси та шляхи побудови.

29. Громадські організації та рухи в політичній системі суспільства.

30. Україна в сучасному міжнародному суспільстві.

31. Політичні погляди мислителів Київської Русі.

32. Поняття еліти: сутність та типологія.

33. Політична свідомість: поняття, сутність, типи, функції.

34. Основні принципи сучасної зовнішньої політики України.

35. Лібералізм та неолібералізм як політичні течії.

36. Поняття лідерства: сутність та типологія.

37. Основні ідеї радикалізму.

38. Структура політичної свідомості.

39. Етнонаціональні відносини і національна політика.

40. Права людини: поняття, сутність, структура.

41. Політична культура: сутність, структура, типологія, функції.

42. Виборчі права громадян та виборчі системи.

43. Теорія та історія міжнародної політики,її місце в житті суспільства.

44. Судова влада, структура та функції.

45. Вплив міжнародних організацій та громадських рухів на досягнення консенсусу в розвитку міжнародної спільності.

46. Соціально-етнічні спільноти, народ, етнос, нація, історична спільнота як суб’єкт політики.

47. Форми державного правління.

48. Національна безпека і національні інтереси України.

49. Правова держава: основні риси та шляхи побудови.

50. Основні тенденції розвитку міжнародних політичних відносин на рубежі двох століть.

51. Правий та лівий екстремізм: сучасна ідеологія і політика.

52. Громадянське суспільство і держава.

53. Законодавча влада, функції та структура.

54. Проблема національних меншин в Україні.

1. Предмет політології: її структура, методи, основні функції.

ПОЛІТОЛОГІЯ (грец. politika – державні й суспільні справи і logos – слово, поняття, вчення) – наука, об’єктом якої є політика і її відносини з особистістю та суспільством.

ПРЕДМЕТОМ ПОЛІТОЛОГІЇ є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами.

ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ.

Теоретико-пізнавальна функція. Передбачає вивчення, систематизацію, тлумачення, аналіз, узагальнення й оцінку політичних явищ. Теоретичне пізнання дає змогу всебічно вивчити й оцінити досвід політичної діяльності, політичне мистецтво.

Методологічна функція. Охоплює способи, методи й принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації надбаних знань.

Світоглядна функція. Зумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванню політичних інститутів. Вивчення політології дає змогу зрозуміти, чиї інтереси представляють певні партії, суспільні групи, їхні лідери та державні структури.

Прогностична функція. Полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки.

Інтегруюча функція. Виявляється у сфері політичної свідомості й політичної поведінки.

Прикладна функція. Передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації політичних знань, раціональної організації політичних процесів.

СТРУКТУРА ПОЛІТОЛОГІЇ.

– теорія політики і політичних систем;

– міжнародні відносини і світова політика;

– управління соціальними процесами;

– політична ідеологія;

– історія політичних учень.

МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ. Метод – це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи.

Діалектичний метод – для пізнання політичних явищ застосовують закони і принципи діалектики. Синергетичний метод - Передбачає багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно-політичного розвитку, його не лінійність та можливості самоорганізації.

Системний метод – розглядає суспільство та його складові як більш чи менш постійні утворення, що функціонують у межах дещо ширшого середовища.

Системно-історичний метод – передбачає виділення певних типів політичного життя, політичних систем, що виникають у процесі історичного розвитку людського суспільства.

Структурно-функціональний метод – полягає у розчленуванні складного об’єкта на складові, вивченні зв’язків між ними й визначенні місця і ролі всіх складових у функціонуванні об'єкта як цілого, за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із зовнішнім середовищем. Порівняльний метод – орієнтує дослідження на розкриття спільних і відмінних рис політичних систем та їхніх елементів у різних країнах, народів та епох.

Біхевіористський метод – (англ. behaviour – “поведінка”) полягає в дослідженні поведінки індивідів і соціальних груп, передбачає широке використання в політологічних дослідженнях статистичних даних, кількісних методів, анкетних опитувань, моделювання політичних процесів тощо.