13.Поняття про функції грошей та їх еволюція.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

Гроші - це товар товарів.

Гроші - це товар, який виконує функцію загального еквіваленту.

Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось.

Гроші - це засіб суспільного виразу економічної цінності благ.

Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:

1) міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб нагромадження та утворення скарбів;

4) засіб платежу;

5) світові гроші.

Міра вартості-це функція , в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Засіб обігу-це функція, в якій гроші є середником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб нагромадження-функція, що повязана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багацтва.

Засіб платежу- це функція,в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань мыж субьэктами економычних выдносин,що виконують у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші-це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Гроші у своєму розвитку пройшли шлях, який можна зобразити так: товарні гроші, металеві гроші, паперові гроші, кредитні гроші, електронні гроші тощо.

Гроші у вигляді товарів існували дуже давно. Такими своєрідними грошима ставали найпоширеніші продукти: у стародавніх греків – худоба, у іспанців і народів тихоокеанських островів – риба, у монголів – чай.

Пізніше з’являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Зокрема ще в 12 – 13 ст. у Київській Русі функцію грошей виконували зливки срібла видовженої форми і певної ваги, що називалися гривнями.

Паперові гроші— тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх в якості засобу платежу.

Кредитні гроші — це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин. Вони, як і інші форми грошей, виникли стихійно внаслідок подальшого розвитку товарно-грошових відносин, коли кредит став їх іманентною складовою частиною.

Електронні гроші завжди пов'язані з певною платіжною системою, яка виступає їх емітентом та яка або сама виступає їх екваєром, або підписує договір еквайрингу з іншими компаніями.

14.Причини та соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція - це специфічна хвороба паперово-грошового обігу, яка посилювалася в ході ослаблення і розриву зв'язків паперових грошей із золотом. У цих умовах особливого значення набуває кількість паперових грошей, що перебувають в обігу: якщо вона перевищує потреби товарного обігу, то виникає інфляція як наслідок надмірної грошової емісії. Інфляція проявляється як підвищення загального рівня цін, або знецінення грошей, що, по суті, є єдиним процесом.

З-поміж причин інфляції найголовнішими вважаються дві:

1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту);

2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції).

Инфляция зарождается на денежном рынке. Именно там, в деформациях денежного обращения, и следует искать ее причины.

Во-первых, из-за неправильной денежной политики центрального банка в обращении появляется избыточная, не обеспеченная товарами масса денег. Как известно, в экономике возникают проблемы, решение которых требует проведения краткосрочной денежной политики.

Во-вторых, бюжныидефицит неминуемо ведет к инфляции. Однако ее темпы зависят от организации покрытия бюджетного дефицита. Там, где на центральный банк смотрят как на подразделение министерства финансов и отсутствует обоснованная стратегия, дефицит финансируется посредством денежной эмиссии, что ведет к резкому ускорению инфляции.

В-третьих, милитаризация экономики способствует возникновению по крайней мере трех инфляционных эффектов. Так, чрезмерное развитие военно-промышленного комплекса создает постоянное напряжение в расходной части государственного бюджета. Возрастает дефицит, а вслед за ним и инфляционное давление (первый инфляционный эффект).

В-четвертых, поддержание устойчивого макроэкономического равновесия между инвестиционным спросом и предложением сбережений. Такое выравнивание не происходит автоматически, чаще встречается неравновесие.

Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:

* імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і як наслідок товарів власного виробництва в країні-імпортері);

* інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричинює інфляцію пропозиції в майбутньому);

* дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці).