- •11. Необхідність створення грошової системи України.
- •12. Основи класичної кількості теорії грошей.
- •13.Поняття про функції грошей та їх еволюція.
- •14.Причини та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •15. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.
- •16. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •17. Роль грошей у розвитку економіки.
- •18. Світові гроші: їх суть та сфера використання.
- •19. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.
- •20.Суть інфляції, форми вияву.
13.Поняття про функції грошей та їх еволюція.
Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.
Гроші - це товар товарів.
Гроші - це товар, який виконує функцію загального еквіваленту.
Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось.
Гроші - це засіб суспільного виразу економічної цінності благ.
Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:
1) міра вартості;
2) засіб обігу;
3) засіб нагромадження та утворення скарбів;
4) засіб платежу;
5) світові гроші.
Міра вартості-це функція , в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
Засіб обігу-це функція, в якій гроші є середником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Засіб нагромадження-функція, що повязана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багацтва.
Засіб платежу- це функція,в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань мыж субьэктами економычних выдносин,що виконують у процесі розширеного відтворення.
Світові гроші-це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
Гроші у своєму розвитку пройшли шлях, який можна зобразити так: товарні гроші, металеві гроші, паперові гроші, кредитні гроші, електронні гроші тощо.
Гроші у вигляді товарів існували дуже давно. Такими своєрідними грошима ставали найпоширеніші продукти: у стародавніх греків – худоба, у іспанців і народів тихоокеанських островів – риба, у монголів – чай.
Пізніше з’являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Зокрема ще в 12 – 13 ст. у Київській Русі функцію грошей виконували зливки срібла видовженої форми і певної ваги, що називалися гривнями.
Паперові гроші— тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх в якості засобу платежу.
Кредитні гроші — це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин. Вони, як і інші форми грошей, виникли стихійно внаслідок подальшого розвитку товарно-грошових відносин, коли кредит став їх іманентною складовою частиною.
Електронні гроші завжди пов'язані з певною платіжною системою, яка виступає їх емітентом та яка або сама виступає їх екваєром, або підписує договір еквайрингу з іншими компаніями.
14.Причини та соціально-економічні наслідки інфляції.
Інфляція - це специфічна хвороба паперово-грошового обігу, яка посилювалася в ході ослаблення і розриву зв'язків паперових грошей із золотом. У цих умовах особливого значення набуває кількість паперових грошей, що перебувають в обігу: якщо вона перевищує потреби товарного обігу, то виникає інфляція як наслідок надмірної грошової емісії. Інфляція проявляється як підвищення загального рівня цін, або знецінення грошей, що, по суті, є єдиним процесом.
З-поміж причин інфляції найголовнішими вважаються дві:
1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту);
2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції).
Инфляция зарождается на денежном рынке. Именно там, в деформациях денежного обращения, и следует искать ее причины.
Во-первых, из-за неправильной денежной политики центрального банка в обращении появляется избыточная, не обеспеченная товарами масса денег. Как известно, в экономике возникают проблемы, решение которых требует проведения краткосрочной денежной политики.
Во-вторых, бюжныидефицит неминуемо ведет к инфляции. Однако ее темпы зависят от организации покрытия бюджетного дефицита. Там, где на центральный банк смотрят как на подразделение министерства финансов и отсутствует обоснованная стратегия, дефицит финансируется посредством денежной эмиссии, что ведет к резкому ускорению инфляции.
В-третьих, милитаризация экономики способствует возникновению по крайней мере трех инфляционных эффектов. Так, чрезмерное развитие военно-промышленного комплекса создает постоянное напряжение в расходной части государственного бюджета. Возрастает дефицит, а вслед за ним и инфляционное давление (первый инфляционный эффект).
В-четвертых, поддержание устойчивого макроэкономического равновесия между инвестиционным спросом и предложением сбережений. Такое выравнивание не происходит автоматически, чаще встречается неравновесие.
Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:
* імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і як наслідок товарів власного виробництва в країні-імпортері);
* інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричинює інфляцію пропозиції в майбутньому);
* дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці).