- •23. Мелетій Смотрицький про проблему національної еліти та її значення в процесі розвитку українського етносу.
- •24. Петро Могила про демократизацію церкви і суспільного життя.
- •Білет №35. “Історія Русів” і проблеми національної ідентичності українців.
- •38) Суспільно-політичні ідеї я. Козельського, й. Шада, п. Лодія.
- •39) Просвітницька діяльність “Руської трійці” та о. Духновича
- •41) “Книга буття українського народу” Костомарова як маніфест прав української нації.
- •42) М. Костомаров про дві руські народності.
- •43. Значення творчості т. Шевченка для розвитку наукової думки, національної свідомості, боротьби за державну незалежність.
- •44. Роль і значення т. Шевченка для розвитку самосвідомості українського народу.
- •45. “Хуторянська” ідея у концепції національної культури п. Куліша.
- •48. Соціально-етнографічні розвідки м. Зібера, м. Максимовича, в. Антоновича.
- •56. Соціальні дослідження в. Антоновича (1834–1908) — “Бесіди про часи козацтва в Україні”.
- •57. Плюралістична соціологія м. Ковалевського.
- •58. Комплексність в осмисленні соціально-культурних процесів у творчості м. Драгоманова (загальнолюдське і національне, суспільне і індивідуальне, еволюція і революція).
- •59. Структура суспільства за м. Драгомановим.
- •60. Причини суспільного прогресу. Відмінність у поглядах м. Драгоманова і о. Конта на суспільний прогрес.
- •85. Українська соціологія в діаспорі
- •86. Основні напрями та проблеми розвитку української соціології за державної незалежності.
- •88. Соціологічні установи та центри. Інститут соціології нан України. Соціологічна асоціація України.
- •89. Система соціологічної освіти в сучасній Україні. Соціологічні факультети, відділи, кафедри. Підготовка соціологічних кадрів.
- •90. Актуальні дослідницькі проблеми сучасної української соціології.
90. Актуальні дослідницькі проблеми сучасної української соціології.
Сьогодні вітчизняна соціологія перебуває у стані визначення.
Основна увага загалом зосереджена на вивченні змін, що відбуваються у нашому суспільстві, в Україні, ґенези цих змін і їх наслідки. Це – перша особливість сучасної української соціології. Друга – те, що вона почала щойно інституціалізуватися як самостійне суспільне явище. Третя особливість, притаманна розвитку вітчизняної соціології, це недостатня увага до неї з боку держави та суспільства, недостатнє фінансування та ін.
Сьогодні на соціологію попит. Причиною цього є те, що соціологічні дослідження почали проводитися на комерційній основі, спостерігається прагнення з боку правлячої влади і тих, "хто платить", "закупити" соціологію. В Україні, як і в Росії, створена велика кількість соціологічних центрів, інститутів, груп окремих осіб, які проводять опитування громадської думки, моніторинги, маркетингові дослідження, і, на жаль, не завжди на професійному рівні. Отже, перед інститутом науки постає ряд завдань щодо удосконалення соціологічної освіти, формування у суспільстві соціологічного мислення, масової підготовки спеціалістів-соціологів.
Актуальним є створення навчальних та методичних посібників з соціології, які виступали б і функцією експертної оцінки теоретичних та емпіричних результатів науки. Заслуговує уваги і формування міцної академічної соціології, яка має стати в авангарді розвитку цієї науки.
Отже, соціологія в Україні, як в системі науки, так і в системі освіти, переживає своє становлення, перебуває у стані пошуку своєї ідентичності. І перш за все, потребує більшої уваги з боку держави та суспільства.
Важливим чинником розвитку соціальних наук у другій половині ХХ— на початку ХХІ ст. є значне посилення взаємозв’язку між ними, що значно підвищує як науково-теоретичний, так і практичний потенціал сучасного суспільствознавства. Динамічні соціальні, політичні та техно-логічні зміни стимулювали розвиток процесів глобалізації, спричинили посилення тенденцій регіональної інтеграції та постіндустріального розвитку. Ці зміни суттєво вплинули на процеси концептуальної еволюці соціології як науки, призвели до перегляду існуючих уявлень щодо її на-
укового статусу, функцій та місця в системі сучасного суспільствознавства. Особливу актуальність набула проблема визначення об’єкта та предмета соціології в умовах глобалізації. Не менш актуальними стали проблеми аналізу структури сучасного соціологічного знання, феномена світоглядного та теоретичного плюралізму в сучасній соціології, тенденцій трансформації її пізнавальних і суспільно-практичних функцій. Слід зазначити, що за останні три десятиліття значно розширились і поглибились науково-теоретичні соціологічні знання щодо онтологічної специфіки суспільного життя, аналізу суспільства як соціальної системи,структури та типів соціальних взаємодій. Новітні інноваційні напрямки розвитку теоретичної соціології формують дослідження антагоністичних і ненасильницьких феноменів суспільного життя, комунікативних процесів. Методологічна стратегія розвитку соціології загалом визначається науковими пошуками розробки інноваційних соціальних технологій, якіспрямовані на гуманізацію суспільного життя, гармонізацію індивідуальних, групових і суспільних інтересів, нейтралізацію деструктивних конфліктів.