Інфляція: суть, причини, види, типи. Антиінфляційні засоби.
Суть та види інфляції
Інфляція — знецінення грошей, що виявляється у зростанні цін.
У розвинутих країнах Заходу основними причинами інфляції є: :
1) монополістичні тенденції в економіці та панування монополій (суть цих процесів буде розкрито в наступній темі);
2) крах золотого стандарту;
3) надмірне зростання державного дефіциту і державного боргу, зумовленого значним розширенням непродуктивного державного споживання, насамперед військовими витратами.
Як уже зазначалося, за умов панування монополій виразно виявляється тенденція до загального підвищення цін, які навіть під час економічних криз знижуються дуже мало, а в окремі періоди навіть зростають. Це посилює невідповідність між грошовою та товарною масою. Така ситуація поглиблюється через відсутність обміну банкнот на золото.
Узагальнюючи розвиток інфляції, слід виділити три її види: 1) «повзуча», коли ціни зростають у незначному обсязі (до 5% за рік); 2) «галопуюча» — ціни зростають за рік на 10% і трохи більше; 3) «гіперінфляція» — ціни зростають на 1—2% щоденно.
Розрізняють два типи інфляції -- збалансовану і не збалансовану. При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг. В цьому випадку за результатами середньорічного росту цін піднімається процентна ставка банку, і таким чином ситуація стає рівносильній ситуації із стабільними цінами.
У випадку незбалансованої інфляції ціни на різноманітні товари і послуги підвищуються і по різному на кожний тип товару.
Суть та характерні риси ринку, його переваги і недоліки. Суть ринкової інфраструктури та її функції. Ринкова інфраструктура на Україні.
Сутність ринку знаходить своє відображення в його головних економічних функціях, що уособлюють основне призначення даної категорії: узгодження виробництва і споживання в асортиментній структурі, підтримка збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і структурою. Цю функцію регулювання пропорцій ринок виконує шляхом установлення зв’язків між сотнями і тисячами незалежних виробників і споживачів через купівлю-продаж товарів і послуг; встановлення цінових еквівалентів для обміну продуктів. При цьому ринок зіставляє індивідуальні витрати праці на виробництво товарів із суспільним еталоном, а саме: порівнюються витрати і результати, виявляється цінність товару за допомогою визначення не тільки кількості витраченої праці, але й її віддачі; економічна мотивація ефективності виробництва, мотивація виробників до створення необхідних товарів з найменшими витратами та одержанням достатнього прибутку; стимулювання науково-технічного прогресу і на його основі — інтенсифікації виробництва й ефективності функціонування всієї економіки; забезпечує динамічну пропорційність у розвитку окремих регіонів, територій, національних господарств за умов поглиблення суспільного поділу праці і тенденції до інтернаціоналізації та росту інтеграційних процесів в економіці; забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу в сфері споживання (витрат покупців на придбання товарів) і зіставлення попиту населення з його доходами.
Роль ринку в суспільному виробництві полягає у такому: за допомогою зворотних «первинних» зв’язків «подавати» сигнал виробництву, що, в якому обсязі і за якою структурою варто виробляти; врівноважувати попит і пропозицію, забезпечувати збалансованість економіки; диференціювати товаровиробників відповідно до ефективності їх роботи і націленістю на забезпечення ринкового попиту. «Санітарна» роль ринку зводитьс я до усунення неконкурентоспроможних підприємств і згортання морально застарілих виробництв.
Для ринку характерні такі основні переваги, як сприяння ефективнішому розподілу ресурсів під час виробництва необхідних для суспільства та його членів товарів і послуг; гнучка і висока адаптивність до умов, що змінюються.
Найважливіші недоліки вільного ринку.
Ринок забезпечує високу мотивацію до праці, що призводить до диференціації в рівні життя населення, але не забезпечує його соціальний "захист". Соціальними наслідками вільного ринку є: безробіття, розорення, бідність окремих груп населення.
Механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю грошей для розвитку виробництва. Відбувається демонетизація економіки. Вирішує це питання шляхом емісії грошей держава в особі Національного банку.
Діяльність вільних конкурентів, метою яких є максимізація прибутків, сприяє збільшенню негативних екстерналій (забруднення навколишнього середовища, розвиток наркоманії, алкоголізму та ін.).
Відсутність стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування (оборона, державне управління, охорона природи тощо).
Слабкість дієвої мотивації до фундаментальних досліджень як основи НТП. З метою швидкого отримання доходів він успішно реалізує науково-технічні досягнення, але не сприяє виокремленню засобів для створення міцного фундаменту в галузі науки і техніки на перспективу.
Неспроможність ринкових механізмів запобігти розвитку економіки від значних її коливань (спад чи уповільнення темпів зростання) та інфляції.
Шлях становлення ринкової інфраструктури в Україні складний не менше, чим підприємництва. У цій главі розглянуті основні складові РІ України і їхня діяльність до сьогоднішнього дня. У Україні і більшості пострадянських країн особливу актуальність одержують ніжеперераховані умови:
Наявність відповідних майнових прав на умови і результати виробництва, оскільки підприємець обов'язково повинний бути власником зробленого продукту і прибутку, отриманого в результаті його реалізації.
Визначене економічне, правове і політичне середовище. Формальне визнання майнових прав на умови і результати виробництва може співіснувати з іншими правовими нормами, що регулюють економічне життя товариства, але забезпечуючі достатнього ступеня економічної самостійності, що не на справі, для підприємницької діяльності.
Повна економічна відповідальність за результати діяльності. Цей пункт незвичний Україні як постсоціалістичній країні, проте варто пам'ятати, що негативними результатами підприємницької діяльності можуть бути:
- збитковість, тобто перевищення витрат над прибутками;
- істотна втрата майна;
- банкрутство (визнання повної неплатоспроможності).
4. Етика підприємництва. Етика підприємництва є одним із чинників його прибутковості або неприбутковості. От морально-етичні норми, затверджені в середовищі підприємців на цивілізованих ринках:
- обов'язковість;
- загальна висока культура й освіченість;
- контактність, уміння спілкуватися з людьми, зацікавити їх, мобілізувати
на досягнення поставлених цілей.