8. Податкова система: суть, роль, функції, види.

У широкому сенсі під податками розуміються обов'язкові платежі до бюджету, що здійснюються юридичними та фізичними особами [1]. Соціально-економічна сутність, внутрішнє зміст податків проявляється через їх функції. Податкивиконують три найважливіші функції.

1. Забезпечення фінансування державних витрат (фіскальна функція);

2. Підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція);

3. Державне регулювання економіки (регулююча функція).

У всіх державах, при всіх суспільних формаціях податки, в першу чергу виконували фіскальну функцію, тобто забезпечували фінансування суспільних витрат, насамперед витрат держави.

Всі податки містять такі елементи:

- Об'єкт податку - це майно або дохід, що підлягають оподаткуванню;

- Суб'єкт податку - це платник податку, тобто фізична або юридична особа;

- Джерело податку - тобто дохід, з якого виплачується податок;

- Ставка податку - величина податку з одиниці об'єкта податку;

- Податкова пільга - повне або часткове звільнення платника від податку.

Податки бувають двох видів. Перший вид - податки на доходи і майно: прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій (фірм); на соціальне страхування і на фонд заробітної плати і робочої сили (так звані соціальні податки, соціальні внески); майнові податки, у тому числі податки на власність [2], включаючи землю й іншу нерухомість [3]; податок на переклад прибутку і капіталів за кордон та інші. Вони стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи, їх називають прямими податками.

Другий вид - податки на товари і послуги: податок з обороту - у більшості розвинених країн замінений податком на додану вартість; акцизи (податки, прямо що включаються у ціну товару або послуги); на спадщину; на угоди з нерухомістю і цінними паперами та інші. Це - непрямі податки. Вони частково або цілком переносяться на ціну товару або послуги. Прямі податки важко перенести на споживача. З них легше всього справа обстоїть з податками на землю і на іншу нерухомість: вони включаються в орендну і квартирну плату, ціну сільськогосподарської продукції. Непрямі податки переносяться на кінцевого споживача в залежності від ступеня еластичності попиту на товари і послуги, оподатковувані цими податками. Чим менш еластичний попит, тим більша частина податку перекладається на споживача. Чим менш еластична пропозиція, тим менша частина податку перекладається на споживача, а велика сплачується за рахунок прибутку. У довгостроковому плані еластичність пропозиції росте, і на споживача перекладається дедалі більша частина непрямих податків. У випадку високої еластичності попиту збільшення непрямих податків може привести до скорочення споживання, а при високій еластичності пропозиції - до скорочення чистого прибутку, що викликає скорочення капіталовкладень чи перелив капіталу

в інші сфери діяльності.

Податки - це один з економічних важелів, за допомогою яких держава впливає на ринкову економіку.

В умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику в якості визначеного регулятора впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є потужним інструментом управління економікою в умовах ринку.

Застосування податків є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та організаційно-правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємовідносини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формується госпрозрахунковий дохід і прибуток підприємства. В умовах переходу від адміністративно-директивних методів управління до економічних різко зростають роль і значення податків як регулятора ринкової економіки, заохочення і розвитку її пріоритетних галузей. Через податки держава може проводити енергійну політику в розвитку наукомістких виробництв і ліквідації збиткових підприємств.