71) Індивідуальні і групові консультації як форми розвитку учнівських навчальних можливостей, попередження і подолання неуспішності.

З метою розвитку в учнів навчальних можливостей, попередження і подолання неуспішності в школі проводяться індивідуальні і групові консультації та додаткові заняття.Індивідуальні заняття є важливою формою організації навчального процесу. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів.

72)Оцінка й облік результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії оцінювання. Навчально-пізнавальна діяльність учнів характеризується, виражається та фіксується у оцінці успішності,однак термін «оцінки» інколи ототожнюється із терміном «відмітки». Оцінка – поняття значно ширше, воно може виражатися: в оціночному судженні, мімікою,жестом. Відмітка – це бал,який ви отримуєте в журнал або щоденник. Вимоги до оцінювання: 1.Індивідуальний характер оцінювання, 2.Систематичність оцінювання, 3.Використання найрізноманітніших форм оцінювання, 4.Всебічність оцінювання, 5.Об*активність оцінювання, 6.Диференційованість оцінювання, 7.Гласність оцінювання (оцінка повинна бути узгоджена як учнями,так і педагогом), 8.Єдність вимог у процесі навчання, 9.Доброзичливість у процесі оцінювання (оцінка повинна бути для дитини зрозумілою). Оцінюючи відповідь учня ми повинні керуватись такими критеріями: 1.Характеристика відповіді: цілісність, правильність, повнота, логічність викладу. 2.Ясність знань. 3.Сформованість загальнонавчальних та предметних вмінь і навичок. 4.Рівень володіння розумовими операціями, аналіз,синтез,класифікація. 5.Розвиток творчих умінь та самостійність оцінюючих суджень.

73)Види контролю. Їх характеристика. Основні види контролю: 1.Попередній контроль – дозволяєз*ясувати наявний рівень знань учнів; 2.Поточний контроль – повсякденне керівництво,спостереження,опитування; 3.Тематичний контроль – контроль окремої теми навчальної програми; 4.Періодичний контроль – перевірка знань після закінчення окремих розділів; 5.Підсумковий або заключний контроль – це перевірка знань,умінь і навичок із всього навчального матеріалу.

74)Домашня робота учнів, її норми. Подолання неуспішності в школі. Організація перевірки стану виконання домашнього завдання передбачає: перегляд наявності в учнів зошитів з домашнім завданням, з'ясування питання, хто його не виконав з поважних причин, які труднощі виникли в учнів під час його виконання. Абсолютно необхідною є постановка мети опитування учнів: виявлення ступеня засвоєння вивченого на попередньому уроці теоретичного матеріалу, сформованості умінь самостійно застосовувати набуті знання при виконанні практичних завдань, поглиблення та розширення знань, умінь та навичок за рахунок самоосвіти; усунення прогалин у знаннях, виявлення зацікавленості до вивченої теми програмного матеріалу, ставлення до предмету і виконання домашнього завдання. Неуспішність – погане засвоєння навчального матеріалу. У процесі подолання неуспішності загалом усувають прогалини в знаннях та навичках самостійної навчальної праці; розвивають в учнів увагу, уяву, пам'ять, мислення; долають негативне ставлення до навчання і виховують інтерес до знань; усувають зовнішні чинники, що призвели до неуспішності. Один із шляхів подолання неуспішності — додаткові заняття з невстигаючими учнями.

75)Принципи управління і керівництва школою. Школознавство – педагогічна наука, що розглядає процес організації та управління закладами освіти. Школознавство: розробляє теорію управління освітніми закладами; наукові основи організації праці у ньому; займається проблемами організації методичної роботи,внутрішкільним керівництвом та контролем, а також вивчення узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;зміцнення матеріально-технічної бази школи. Школа – це державна або приватна установа,яка на безплатних або платних засадах здійснює навчання,виховання та освіту підростаючого покоління. Управління – це діяльність,що забезпечує планомірний цілеспрямований вплив на управлінську систему з метою її максимального функціонування. Керівництво школою – визначення основних ліній та завдань управління закладами освіти в цілому та окремих її ланок зокрема. Принципи управління школою – вихідні положення,відповідно до яких в школі здійснюється управління,керівництво та контроль за навчально-виховним процесом школи. Основні принципи управління школою: 1.демократизації (істотне розширення прав вчителів); 2.поєднання колегіальності з персональною відповідальністю (в закладах освіти беруть участь колегіальні органи); 3.принцип науковості (управління закладами освіти, дуже актуальний); 4.перевірки фактичного виконання прийнятих рішень; 5.оперативності,конкретності та діловитості; 6.цілеспрямованості; 7.ініціативності та активності; 8.оптимізації.

76)Органи освіти, їх функції в управлінні школою. Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи ( управління) освіти місцевих державних адміністрацій. Центральним органом державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки. Його повноваження визначено законом України “Про освіту” та “Положенням про Міністерство освіти України”. Міністерство бере участь у виробленні державної політики в галузі освіти та втіленні її в життя, визначенні основних напрямків розвитку освіти, здійснює координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечує зв’язок з іншими державами, організовує впровадження в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду, проводить атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів республіканського значення. При Міністерстві освіти та науки функціонує Вища атестаційна комісія, яка здійснює атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів. Центральні органи державного управління освіти також беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня й обсягу, нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів. При обласних, районних ( міських ) державних адміністраціях створюються відповідні структурні підрозділи, які здійснюють управління освітою: при обласній державній адміністрації – управління освітою, при районній ( міській ) – відділ освіти, при сільських і селищних радах народних депутатів – комісії з питань освіти.Управління освіти, з одного боку, підпорядковане Міністерству освіти в області, а з другого – обласній державній адміністрації. Воно здійснює керівництво освітою в області. Йому підпорядковані обласний інститут післядипломної освіти, обласні станції юних техніків, натуралістів, туристів, загальноосвітні навчально-виховні заклади інтернатного типу, інші освітні установи.Управління освіти обласної державної адміністрації аналізує стан освіти в області, організовує розробку і виконання регіональних програм розвитку освіти національних меншин, забезпечує розвиток мережі навчально-виховних закладів області, проводить їх ліцензування та атестацію. До його функцій входить і впровадження затверджених Міністерством освіти і науки нових освітніх технологій, здійснення контролю за діяльністю відділів освіти в районах, містах, організаціях державного інспектування підпорядкованих установ та закладів освіти, в тому числі післядипломної. Управління освіти укладає і припиняє контракти з керівниками закладів освіти, що знаходяться в його підпорядкуванні, аналізує виконання умов контракту керівниками вищих навчальних закладів ІІІ рівня акредитації, професійно-технічних закладів, формує замовлення на методичну, педагогічну літературу, навчальні програми, посібники, бланки суворої звітності та інше.Відділ освіти підпорядкований, з одного боку, управлінню освіти обласної держадміністрації, а з другого – районній ( міській ) державній адміністрації. Він здійснює безпосереднє керівництво навчально-виховними закладами (загальноосвітніми школами, ліцеями, гімназіями, дошкільними закладами, позашкільними установами), а також районними (міським) методичним кабінетом, аналізує стан освіти в районі (місті), подає пропозиції місцевим органам влади щодо зміцнення навчально-матеріальної бази закладів освіти, сприяє створенню різних типів закладів освіти, організовує навчання обдарованих дітей, а також дітей, які мають вади у фізичному і розумовому розвитку, сприяє влаштуванню до інтернат них закладів дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, організовує роботу психологічної служби, соціально-педагогічного патронажу в закладах освіти, визначає потребу закладів освіти у педагогічних кадрах і задовольняє її, проводить атестацію педагогічних працівників району, аналізує використання бюджетних коштів на освіту та інше.До органів громадського самоврядування в системі освіти належать загальні збори (конференція) колективу; рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; всеукраїнський збір працівників освіти. Важлива функція органів освіти – інспектування діяльності закладів освіти. Основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна атестація закладу, яку проводять не рідше одного разу на 10 р. у порядку, встановленому Міністерством освіти та науки України.

77) Керівництво навчально-виховною роботою в школі. Функції керівників школи: - директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи з учнями, виховну спрямованість навчального процесу, якість знань і поведінку школярів, їх профорієнтацію і трудову підготовку, зміцнення здоров'я і фізичний розвиток, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі; - заступник директора з навчальної роботи: організовує! контролює хід процесу навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; керівництво методичною роботою з учителями школи; заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями; - помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

78)Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи. Педагогічна рада школи – постійно діючий,колегіальний орган управління загальноосвітнім закладом, створюється в школах,де є найменше 3 педагоги. Учасниками педагогічної ради є: директор школи (голова ради), його заступники, всі педагоги, вихователі, психолог, бібліотекар, медичний працівник або лікар, голова батьківського комітету, інколи шефський організатор. Кількість членів педагогічної ради регламентується доцільністю. Педагогічна рада вирішує науково-педагогічні та організаційно-педагогічні завдання.На педраді обговорюється: річний план школи, переведення дітей в інший клас, нагородження дітей грамотами,допуск до екзамену, виключення учнів з навчального закладу. У разі незгоди директора з членами педради повідомляється відділ освіти районної адміністрації і завідувач районної адміністрації.

79)Методична робота в школі, її роль у зростанні педагогічної майстерності вчителів. Види методичної роботи. Методична робота – робота,що направлена на підвищення фахового або професійного рівня педагога.Вона сприяє взаємному збагаченню членів колективу (педагогічного), дає змогу молодим педагогам переймати педагогічну майстерність у досвічених колег. Розрізняють методи роботи: * індивідуальну: стажування, самоосвіта, наставництво, індивідуальні консультації; * колективні: - шкільні,міжшкільні,районні,міські об*єднання метод. вчителів; - постійно діючі семінари, тижні або декади; - творчі групи по впровадженню в практику нових технологій; - школи передового педагогічного досвіду; - методичні наради, екскурсії,взаємне відвідування уроків. Методична робота – це фактор підвищення професійного та загального рівня педагога.

80) Поняття про педагогічний досвід, його види. Вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду. Педагоги новатори. Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід - це діяльність педагога, яка забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу шляхом використання оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання і виховання або вже відомих форм, методів, прийомів, засобів роботи на основі їх удосконалення. Передовий педагогічний досвід розрізняють за обсягом і рівнем творчої самостійності його автора. За обсягом виділяють такі види досвіду: система роботи установи (школи, відділу народної освіти, методичного кабінету і под.); система роботи працівника (учителя, директора, інспектора-методиста тощо); вирішення важливої педагогічної проблеми у закладі освіти (моральне виховання учнів); вирішення важливої педагогічної проблеми у діяльності окремих педагогів (індивідуалізація навчання у процесі викладання математики); певні форми, методи і прийоми, які застосовуються у навчальному закладі; форми, методи і прийоми, якими послуговуються окремі педагоги. Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду є важливою передумовою удосконалення змісту і підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі і в інших закладах освіти. У досвіді педагогів-новаторів чітко простежуються риси, що вирізняють їх педагогічну діяльність, розкривають індивідуальність. Проте у їхній роботі є й спільні риси, зокрема такі ідеї педагогіки співпраці: використання багатства стосунків у колективі з виховною метою; обмірковування форм і методів роботи з таким розрахунком, щоб діти взаємовиховувалися; прищеплення учням уміння аналізувати свою діяльність і стосунки; єдність педагогів і учнів у навчально-виховному процесі; навчання без примусу; оптимістичний погляд на учня, його можливості; формування в учня об'єктивної самооцінки і ставлення до навколишньої дійсності. Новаторському досвіду властиві оригінальність, новизна. Досвід педагога-новатора, що має експериментальний характер, називають дослідницьким. Якщо йдеться про вдосконалення форм, методів, засобів навчання і виховання на основі творчого їх використання, то такий досвід називають раціоналізаторством.