- •1. Матриці, дії над матрицями
- •4. Розв'язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •7. Лінії 2-го порядку, загальне рівняння.Коло та його рівняння.
- •15 Означення похідної, її геометричний та фізичний зміст. Залежність між неперервністю та диференційованістю функцій.
- •18. Теорема Ферма і Ролля.
- •Геометричний зміст теореми Ферма.
- •Геометричний зміст теореми Роля
- •19. Теорема Лагранджа
- •20. Теорема Коші
- •22. Частинні похідні вищих порядків. Екстремуми ф-ії багатьох змінних
- •32. Диференціальні рівняння з відокремленими змінними. Однорідні та лінійні диференціальні рівняння 1-го порядку.
- •33. Лінійні однорідні диференціальні рівняння 2-го порядку із сталими коефіцієнтами.
Геометричний зміст теореми Роля
Якщо ф-я задовольняє теореми Ролля то на графику цієї ф-ї знайдеться хоча б одна точка в якій дотична паралельна осі (ох)
19. Теорема Лагранджа
Якщо ф-ція f(x) неперервна на відрізку (а;b) і диференційована на інтервалі (а; b), то існує хоча б одна точка с з інтервала (а;b) така що =f̕(c)
Доведення:
Розглянемо допоміжну ф-цію γ(x)
F(x)= f(x) *(x-a)
Ця ф-ція задовольняє всі умови теореми Ролля:
Вона не перервна на відрізку (а;b), як різниця двох неперервних ф-цій. F(x) і *(x-a), Вона диференційована в інтервалі (а;b) при чому γ̕(х)= f̕(x)- , На кінцях відрізка (а;b) ф-ція γ(x) має однакові значення
γ(b)= *(b-a)=f(a)=γ(a), Тоді за теоремою Ролля існує хоча б одна точка с з інтервала (а;b) в якій γ̕(с)=0, В похідну допоміжної ф-ції підставимо значення х=с, 0=f̕(c)- , = f̕(c)
Геометричний зміст
Якщо ф-ція F(x) задовольняє умови теореми Лагранджа, то серед усіх дотичних до кривої y=f(x) знайдеться хоча б одна яка паралельна хорді АВ що з’єднує кінці дуги ф-ції f(x) на відрізку (а;b)
20. Теорема Коші
Якщо ф-ція f(x) і γ(х) неперервні на відрізку (а;b) і диференційовані в інтервалі (а;b) при чому γ̕(х)≠0 в усіх точках інтервалу (а;b), то існує хоча б одна точка с з нтервала (а;b), така що =
Доведення:
За теоремою Лагранджа умови якої тут виконуються, маємо γ(b) – γ(a) = γ̕(c)*(b-a). Оскільки γ̕(с)≠0, то γ(b)≠ γ(a), введемо допоміжну ф-цію ψ(х)= *(х-а)
ψ(х)= f(x) - *(γ(х)-γ(а))
Ця ф-ція задовольняє всі умови Ролля:
Вона не перервна на відрізку (а;b)
Диференційована в інтервалі (а;b) при чому для всіх х з інтервала (а;b)
Ψ̕(х) = f̕(x) - * γ̕(х)
На кінцях відрізка (а;b) ф-ція Ψ(х) має однакові значення:
Ψ(b) = f(b) - * (γ̕(b) - γ(а))= f(a)
Ψ(a) = f(a)
За теоремою Ролля існує хоча б одна точка с з інтервала (а;b) в якій ψ̕(с) =0. Підставляємо у похідну замість х=с
0= f̕(c) - * γ̕(c)
* γ̕(c) = f̕(c)
=
21. Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Частинні похідні та повний диференціал 1-го порядку.
1 приклад. Площа S прямокутника зі сторонами, довжини яких дор.х та у вир.формулоюS= ху. Кожній парі чисел х та у відповідає певне значення площ і S .S є функцією двох змінних.
2 приклад. Об»єм V прям.паралелепіпеда з ребрами, довжини яких дор.х,у,z вир.ф-лою:V=xyz.Тут V є функцією 3-х змінних.
3 приклад.U= . Функція U є функцією 4-х змінних.
Ф-ція 2-х змінних (х,у) наз.залежність при якій кожній парі чисел х,у ставиться у відповідність деяке число f(x,у).
Частинною похідною по х від ф-ції Z(х,у) наз.границя відношення частинного приросту ∆Х при умові, що дельта х→0.
Частинною похідною по у від ф-ції Z=f(x,у)наз.границя відношення частинного приросту ф-ції Z до приросту дельта у при умові, що ∆ у→0.
Повний приріст ф-ції Z=f(х,у) обчислюють за ф-ло.
∆z=
Повний диференціал
Нехай ф-ція Z=f(х,у) має неперервні частинні похідні і диференційована в т.(х,у), то її повний диференціал дор.сумі добутків частинних похідних на диференціали відповідних незалежних змінних:
dz= *dx+