1.2. Види тіньової економіки

Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, максимізуючи власні прибутки.

Тіньову економіку можна розділити на такі основні блоки:

1.       неофіційна (“сіра”) економіка - охоплює легальні види господарської діяльності, поширені особливо в сфері послуг. Але одержувачі послуг приховують їх від оподаткування;

2.       фіктивна господарська діяльність, якою займаються, як правило, керівний склад підприємств і чиновники в тих країнах, де є розвинутий сектор економіки. Особи, що мають доступ до суспільної власності, збагачуються за допомогою незаконних засобів;

3.       підпільна (“чорна”) економіка – це заборонена законом діяльність: наркобізнес, контрабанда, підробка грошових засобів, торгівля людьми, вбивства та інші.

Тіньовий сектор існує в усіх країнах з ринковою економікою. Він достатньо різноманітний, важко піддається узагальненню і порівнянню.

1.3. Причини виникнення тіньової економіки

Причинами утворення тіньової економіки є:

1) обліково-статистичні:

• ухилення суб’єктів господарювання від звітування перед органами державної статистики та контролюючими органами;

• відсутність належної інформації, обумовлена недоліками методу статистичного охоплення діяльності суб’єктів господарювання та ведення статистичної звітності;

2) економічні:

• ухилення суб’єктів господарювання від державної реєстрації з метою уникнення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

• заниження суб’єктами господарювання відомостей про отримані доходи з метою зменшення суми сплачуваних податків, зборів (обов’язкових платежів).

Тіньова економіка об'єктивно існує з часу, коли отримувані від злочинної діяльності доходи набували відтворювально-криміногенного характеру, а вона почала використовувати тіньовий або легальний формат економічної діяльності.

Йдеться про існування різних видів соціальне негативних, протиправних, у тому числі й злочинних, діянь. Запроваджені державою заборони на ті чи інші види протиправних діянь економічного характеру мали жорсткий характер методів протидії, наприклад, кримінальна відповідальність. Але за інші діяння закон передбачав слабку відповідальність (різні види цивільної, адміністративної), а за деякі взагалі ніяких санкцій не передбачалось. З часом характер джерел доходів змінювався, а разом з ним змінювався зміст ставлення держави до обох видів джерел доходів («неформального» та «підпільного» секторів тіньової економіки). Як свідчить дослідження, зміст і потенціал тіньових доходів формується залежно від зміни пріоритетів у державній політиці та, відповідно, в законодавстві стосовно тих чи інших джерел тіньової економіки. Продумана і глибоко виважена економічна політика протидії тіньовим виявам звужувала джерела таких доходів, а також знижувала їхній відтворювальний потенціал. І навпаки, непродумана, «поспішна» лінія держави з економічних питань породжує нові, додаткові джерела накопичення тіньових капіталів, які, у свою чергу, працюють для відтворення потужного кримінального потенціалу. Це призводить до зростання «тінізації» економіки.

Тіньовий сектор економіки значно зріс у період соціально-економічних реформ внаслідок відсутності нормативних умов, насамперед у сфері оподаткування, для здійснення легальної підприємницької діяльності.

Оцінюючи характер і масштаби дії зазначеного фактора, на думку управлінців і науковців (як вітчизняних, так і зарубіжних), необхідно зробити суттєву поправку на існування тіньової економіки. Одним з її виявів є випуск значних обсягів продукції, яка не обліковується та не оподатковується державними органами.

Поширення процесів тінізації в економіці призводить до підвищення рівня організованої злочинності й в цілому до зрощування загальнокримінальної злочинності, відтворюючи при цьому умови для стрімкого зростання криміногенного потенціалу в сфері суспільно-економічних відносин, який досягається будь-якими кримінальними способами. Кримінолого-криміналістичні дослідження дають підстави для висновку, що організована злочинність це явище економіко-соціальне, пов'язане з тіньовою економікою. Так, згідно з думкою кримінологів, коріння організованої злочинності входять в економіку, тіньову економіку .