
- •1. Особливості конструювання залізобетонних балок та плит.
- •2. Підбір перерізу центрально-стиснутих суцільних колон.
- •4. Розрахунок міцності розтягнутих залізобетонних елементів.
- •5. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з малими ексцентриситетами.
- •6. Особливості розрахунку та конструювання попередньо напружених залізобетонних конструкцій.
- •7. Розрахунок міцності елементів з одиночною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
- •9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •10. Розрахунок елементів металоконструкцій, що зазнають згинання.
- •11. Особливості конструювання стиснутих залізобетонних елементів.
- •12. Розрахунок настилів та обрешітки кроквяного покриття.
- •13. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на центральний стиск.
- •Місцевий стиск кам’яної кладки.
- •14. Розрахунок армокам’яних конструкцій з сітчатим армуванням.
- •15. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на позацентровий стиск.
- •16. Методика підбору перерізу прокатних балок.
- •17. Розрахунок з’єднань виконаних кутовими швами.
- •18. Розрахунок з’єднань металевих конструкцій на болтах та заклепках.
- •19. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з великим ексцентриситетом.
- •20. Розрахунок сталевих кроквяних ферм.
- •21. Методика підбору перерізу складених зварних балок.
- •22. Розрахунок залізобетонних елементів таврового профілю.
- •23. Розрахунок міцності та жорсткості елементів дерев’яних конструкцій при поза центровому стиску та згинанні.
- •Місцевий стиск деревини.
- •24. Конструювання та розрахунок наслінних висячих крокв.
8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
Раніше наскрізні колони виконувались з 2-ох або більше прокатних профілів, з’єднаних між собою планками або решітками. Найпоширеніший є переріз з 2-ох швелерів з полицями розміщеними до середини та з 2-х двотаврів.
х – матеріальна вісь; у– нейтральна вісь.
Підбирають переріз у наступній послідовності:
1.Визначають
площу перерізу:
.
Завдяки більш раціональному розподілу
моментів в перерізі наскрізної колони
їх розрахункова гнучкість дещо менша,
ніж суцільної. Тому для наскрізної
колони з розрахунковим навантаженням
до 1500 кН довжиною 5-7 м приймають гнучкість
90…60. Для більш потужних колон з
навантаженням 3500 кН, приймають 60…40.
2. Визначають радіус інерції перерізу:
Виходячи
з необхідної площі та радіусу інерції
перерізу, по сортаменту вибирають
відповідний профіль швелеру чи двотавру
та перевіряють його на стійкість відносно
матеріальної вісі:
,
де коефіцієнт
визначається
по гнучкості
.
Якщо переріз підібрано вдало, то
переходять до компоновки перерізу
відповідно вільної вісі. Задача в цьому
випадку зводиться до визначення відстані
b
за умови рівностійкості колони.
,
де
–
приведена гнучкість відносно вільної
вісі.
Приведену
гнучкість колони визначають в залежності
від відношення погонних плоскостей
планки та гілки колон.
>5,
то приведена гнучкість
.
≤5,
то
де
–
момент інерції перерізу відповідно
планки і гілки колони відповідно осі
1-1.
Прийнявши
в 1-му наближені відношення погонних
жорсткостей планки та гілки колони:
;
визначають необхідну гнучкість колони
відносно вільної осі:
,
.
Гнучкість
рекомендується
приймати в межах 30…35.
Визначили
гнучкість відповідно вільної осі і
знаходимо радіус інерції:
і
відстань між гілками колони
.
залежить від типу перерізу гілок і
приймається по таблиці. Для визначення
в колонах, які з’єднані решіткою спочатку
необхідно визначити переріз розкосів
.
.
.
Далі визначаємо
.
Прийнятий розмір b
повинен
бути узгоджений за габаритами колони,
а також складати не менше 100-150 мм
(необхідність можливого ремонту та
фарбування). Переріз колони відповідно
вільної осі перевіряють попередньо
визначивши довжину гілки колони (
):
.
Переріз планок визначають наступним
чином:
.
Товщина планки :
і
як правило вона повинна бути в межах
6…10 мм. Знаходимо далі необхідні
геометричні характеристики колони та
перевіряємо колону на стійкість по
приведеній гнучкості.
.
9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
Для ел-тів, що зазнають згин при дії двозначного м-ту, а також коли міцність стисн. бетону недостатня використовують подвійне армування. (Рис.1.)
АS1=AS -AS’ АS2=AS’
Mb Ms
M ≤ Rb·AS·(ho- 0,5x) + RscAs’·(ho- a’)
Mb- момент, який сприймається бетоном стиснутої зони та відповідною частиною розтягнутої ар-ри;
Ms- момент, який сприймається стиснутою ар-рою та рівною її частиною розтягнутої ар-ри;
RscAs’+ Rb·Ab - RsAs = 0
(розрахунковий опір стисн. зони).
Ці ф-ли
справедливі, якщо
.
Якщо при одиночній ар-рі , то це значить, що ар-ра в стисн. зоні необхідна по розрахунку.
Rb·Ab = RsAs1 As1 = Rb·Ab/Rs
Співвідношення As та As1 м. б. Різними і установлюються на основі техн.-ек. аналізу. Найбільш економічними будуть перерізи з мінімальною кількістю стисн. ар-ри. Цього можна досягти використанням граничного коеф-та αR, який характеризує максимальну несучу здатність бетону стисн. зони.
Mb max = αR·Rb·b·ho2 - це max момент
Залишок зовнішнього м-та, який передається стисн. зоні ар-ри As’.
MS’ = M - Mb max
Умова міцності:
M ≤ αR·Rb·b·ho2 + Rsc ·As(ho – a’)
За
допомогою наведених залежностей можна
перевірити несучу здатність ел-тів з
подвійною ар-рою при
.
При
розрахунок можна вести з підстановкою
замість Rs.
Для ел-тів, виконаних з бетону класу В 30 та нижче армованих ар-рою класу А-І, А-ІІ, А-ІІІ допускається пряме використання ф-л з підстановкою х = .