- •1. Особливості конструювання залізобетонних балок та плит.
- •2. Підбір перерізу центрально-стиснутих суцільних колон.
- •4. Розрахунок міцності розтягнутих залізобетонних елементів.
- •5. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з малими ексцентриситетами.
- •6. Особливості розрахунку та конструювання попередньо напружених залізобетонних конструкцій.
- •7. Розрахунок міцності елементів з одиночною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
- •9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •10. Розрахунок елементів металоконструкцій, що зазнають згинання.
- •11. Особливості конструювання стиснутих залізобетонних елементів.
- •12. Розрахунок настилів та обрешітки кроквяного покриття.
- •13. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на центральний стиск.
- •Місцевий стиск кам’яної кладки.
- •14. Розрахунок армокам’яних конструкцій з сітчатим армуванням.
- •15. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на позацентровий стиск.
- •16. Методика підбору перерізу прокатних балок.
- •17. Розрахунок з’єднань виконаних кутовими швами.
- •18. Розрахунок з’єднань металевих конструкцій на болтах та заклепках.
- •19. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з великим ексцентриситетом.
- •20. Розрахунок сталевих кроквяних ферм.
- •21. Методика підбору перерізу складених зварних балок.
- •22. Розрахунок залізобетонних елементів таврового профілю.
- •23. Розрахунок міцності та жорсткості елементів дерев’яних конструкцій при поза центровому стиску та згинанні.
- •Місцевий стиск деревини.
- •24. Конструювання та розрахунок наслінних висячих крокв.
8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
Раніше наскрізні колони виконувались з 2-ох або більше прокатних профілів, з’єднаних між собою планками або решітками. Найпоширеніший є переріз з 2-ох швелерів з полицями розміщеними до середини та з 2-х двотаврів.
х – матеріальна вісь; у– нейтральна вісь.
Підбирають переріз у наступній послідовності:
1.Визначають площу перерізу: . Завдяки більш раціональному розподілу моментів в перерізі наскрізної колони їх розрахункова гнучкість дещо менша, ніж суцільної. Тому для наскрізної колони з розрахунковим навантаженням до 1500 кН довжиною 5-7 м приймають гнучкість 90…60. Для більш потужних колон з навантаженням 3500 кН, приймають 60…40.
2. Визначають радіус інерції перерізу:
Виходячи з необхідної площі та радіусу інерції перерізу, по сортаменту вибирають відповідний профіль швелеру чи двотавру та перевіряють його на стійкість відносно матеріальної вісі: , де коефіцієнт визначається по гнучкості . Якщо переріз підібрано вдало, то переходять до компоновки перерізу відповідно вільної вісі. Задача в цьому випадку зводиться до визначення відстані b за умови рівностійкості колони. , де – приведена гнучкість відносно вільної вісі.
Приведену гнучкість колони визначають в залежності від відношення погонних плоскостей планки та гілки колон. >5, то приведена гнучкість . ≤5, то
де – момент інерції перерізу відповідно планки і гілки колони відповідно осі 1-1.
Прийнявши в 1-му наближені відношення погонних жорсткостей планки та гілки колони: ; визначають необхідну гнучкість колони відносно вільної осі: , .
Гнучкість рекомендується приймати в межах 30…35.
Визначили гнучкість відповідно вільної осі і знаходимо радіус інерції: і відстань між гілками колони . залежить від типу перерізу гілок і приймається по таблиці. Для визначення в колонах, які з’єднані решіткою спочатку необхідно визначити переріз розкосів . .
. Далі визначаємо . Прийнятий розмір b повинен бути узгоджений за габаритами колони, а також складати не менше 100-150 мм (необхідність можливого ремонту та фарбування). Переріз колони відповідно вільної осі перевіряють попередньо визначивши довжину гілки колони ( ): . Переріз планок визначають наступним чином: . Товщина планки : і як правило вона повинна бути в межах 6…10 мм. Знаходимо далі необхідні геометричні характеристики колони та перевіряємо колону на стійкість по приведеній гнучкості.
.
9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
Для ел-тів, що зазнають згин при дії двозначного м-ту, а також коли міцність стисн. бетону недостатня використовують подвійне армування. (Рис.1.)
АS1=AS -AS’ АS2=AS’
Mb Ms
M ≤ Rb·AS·(ho- 0,5x) + RscAs’·(ho- a’)
Mb- момент, який сприймається бетоном стиснутої зони та відповідною частиною розтягнутої ар-ри;
Ms- момент, який сприймається стиснутою ар-рою та рівною її частиною розтягнутої ар-ри;
RscAs’+ Rb·Ab - RsAs = 0
(розрахунковий опір стисн. зони).
Ці ф-ли справедливі, якщо .
Якщо при одиночній ар-рі , то це значить, що ар-ра в стисн. зоні необхідна по розрахунку.
Rb·Ab = RsAs1 As1 = Rb·Ab/Rs
Співвідношення As та As1 м. б. Різними і установлюються на основі техн.-ек. аналізу. Найбільш економічними будуть перерізи з мінімальною кількістю стисн. ар-ри. Цього можна досягти використанням граничного коеф-та αR, який характеризує максимальну несучу здатність бетону стисн. зони.
Mb max = αR·Rb·b·ho2 - це max момент
Залишок зовнішнього м-та, який передається стисн. зоні ар-ри As’.
MS’ = M - Mb max
Умова міцності:
M ≤ αR·Rb·b·ho2 + Rsc ·As(ho – a’)
За допомогою наведених залежностей можна перевірити несучу здатність ел-тів з подвійною ар-рою при . При розрахунок можна вести з підстановкою замість Rs.
Для ел-тів, виконаних з бетону класу В 30 та нижче армованих ар-рою класу А-І, А-ІІ, А-ІІІ допускається пряме використання ф-л з підстановкою х = .