- •1. Особливості конструювання залізобетонних балок та плит.
- •2. Підбір перерізу центрально-стиснутих суцільних колон.
- •4. Розрахунок міцності розтягнутих залізобетонних елементів.
- •5. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з малими ексцентриситетами.
- •6. Особливості розрахунку та конструювання попередньо напружених залізобетонних конструкцій.
- •7. Розрахунок міцності елементів з одиночною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
- •9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •10. Розрахунок елементів металоконструкцій, що зазнають згинання.
- •11. Особливості конструювання стиснутих залізобетонних елементів.
- •12. Розрахунок настилів та обрешітки кроквяного покриття.
- •13. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на центральний стиск.
- •Місцевий стиск кам’яної кладки.
- •14. Розрахунок армокам’яних конструкцій з сітчатим армуванням.
- •15. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на позацентровий стиск.
- •16. Методика підбору перерізу прокатних балок.
- •17. Розрахунок з’єднань виконаних кутовими швами.
- •18. Розрахунок з’єднань металевих конструкцій на болтах та заклепках.
- •19. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з великим ексцентриситетом.
- •20. Розрахунок сталевих кроквяних ферм.
- •21. Методика підбору перерізу складених зварних балок.
- •22. Розрахунок залізобетонних елементів таврового профілю.
- •23. Розрахунок міцності та жорсткості елементів дерев’яних конструкцій при поза центровому стиску та згинанні.
- •Місцевий стиск деревини.
- •24. Конструювання та розрахунок наслінних висячих крокв.
10. Розрахунок елементів металоконструкцій, що зазнають згинання.
Найбільш розповсюдженими елементами, що зазнають згин являються балки, які завантаженні рівномірно-розподіленим зосередженим або комбінованим навантаженням. При згині в балках виникають напруження: нормальні σ, які виникають в перерізах нормальних до повздовжньої осі елементу, дотичні τ, σmax, σmin – максимальні та мінімальні напруження, що діють на похилих площадках; σloc – місцеві напруження (від зосереджених сил).
При розрахунках несучої здатності балок повинні виконуватися розрахунки міцності, загальної та місцевої стійкості. В пружній стадії міцність елементів, що зазнають згин не повинні перевищувати: – перевірка по нормальним напруженням. Де М – розрахунковий згинаючий момент; – мінімальний момент опору нетто.
Перевірка міцності по дотичним напруженням проводиться за формулою:
– перевірка по дотичним напруженням.
де – розрахункове значення поперечної сили;
– статичний момент частини перерізу, яка розміщена або вище або нижче нейтральної осі.
– момент інерції перерізу.
– товщина стінки.
При послабленнях стінки отворами для болтів одержане напруження слід помножити на коефіцієнт :
, де а – крок отворів; d– діаметр.
В зонах дії зосереджених сил, прикладених до верхнього поясу, а також в опорних перерізах балок, непідкріплених ребрами жорсткості, необхідно перевірити міцність стінок на дію зосереджених або локальних напружень.
; , де F – величина зосередженого навантаження; – умовна довжина розподілу навантаження; – товщина верхньої частини балки для зварних або відстань від зовнішньої грані; – ширина поясу балки, яка передає зосереджене навантаження.
З огляду на те, що в перерізах балки одночасно можуть діяти напруження це може призвести до виникнення складного напруженого стану. Перехід матеріалу при складному напруженому стані в пластичну стадію розглядається в теоріях міцності. В нормах проектування в металевих конструкціях прийнята енергетична теорія міцності, відповідно до якої перехід в пластичну стадію відбувається тоді, коли приведені напруження досягають межі текучості матеріалу. Найбільші по величині приведені напруження знаходяться в місці переходу стінки до полиць.
В цих місцях перевіряють приведенні напруження по формулі
де х, у – координати точок перерізу відносно головних осей. Після вичерпання пружної роботи (в цей момент напруження в крайніх фібрах (волокнах) перерізу досягає межі текучості) суцільних елементів, виконані з пластичних сталей, пластичні деформації розповсюджуються в глиб перерізу і в граничному стані пронизують весь переріз, утворюючи при цьому «шарнір пластичності».
В цьому стані подальше формування елемента відбувається без збільшення навантаження. Врахування проміжного етапу роботи при згині між кінцевим етапом дозволяє зменшити витрати сталі на 10-15%. Як свідчать експериментальні данні для успішного використання пластичної стадії роботи необхідно забезпечити загальну та місцеву стійкість.
Перевірка міцності елементів з урахуванням їх пластичних сталей: , де С1 – коефіцієнт, який враховує розвиток пластичних деформацій. Значення С1 приймаються по Сніп в залежності від величини достичних напружень у місці максимального згинаючого моменту.
Якщо , то С1=С; якщо , то С1= 1,05 .
При згині у двох площинах перевірку здійснюють за формулою: , де Сх, Су – приймають таке значення, де й С.