Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Таблиці УР 4.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
539.14 Кб
Скачать

Станівник

предикатні прислівники / слова категорії стану

Погляди на частиномовний статус станівника

Загально-категоріальне значення

Лексико-семантичні групи

Морфологічні особливості

Синтаксичні функції

1. Традиційна точка зору: ці лексичні одиниці - предикативні прислівники, кваліфікація яких, подібно до якісних і обставинних прислівників, ґрунтується на синтаксичних засадах.

2. Окрема група слів (не частина мови) Л. В. Щерба.

3. Це самостійна частина мови, тобто клас невідмінюваних слів з категоріальним значенням непроцесуального стану у функції головного члена (за іншою термінологією — присудка) односкладних (безособових) речень. Такі слова називають категорією стану (станівник)

В. В. Виноградов, В. О. Горпинич

М. А. Жовтобрюх,

Непроцесуальність - саме цим вони протиставляються дієсловам зі значенням процесуального стану,

спішити –

спішно;

морозити - морозно;

жаліти –

жалко, жаль.

1) слова на позначення фізичного, психічного, інтелектуального, емоційного стану людини і взагалі істоти: боязко, видно, зрозуміло, заздро, небезпечно, тривожно, прикро, страх, охота, важко, сумно, радісно;

2) слова на позначення стану середовища, що оточує людину: сухо, смутно, душно, гарно, красно, пусто;

3) слова на означення модальної оцінки дії з погляду необхідності (треба, потрібно, неможливо, обов'язково, необхідно) або з морально-етичного погляду (гріх, жаль, біда, диво, сором, лінь, страх, охота, час, пора).

1) невідмінюваність, нульова парадигма;

2) форми ступенів порівняння (в окремих випадках), Нам було приємно, а господарям ще приємніше (Розм);

3) форма умовного способу, напр.: Добре було б їй при матері рідній (Марко Вовчок).

1) предикативна - функція головного члена односкладного (безособового) речення. Тихо стало скрізь у лузі (Леся Українка); Ой чи не жаль тобі, Галю, молоденьких літ? (Леся Українка);

2) нездатність означати чи доповнювати інші члени речення, Тихо в садку, тихо « місті, бо пізня година (Леся Українка) Тихо, тихо Дунай воду несе (Нар. тв.);

3) здатність сполучатися зі зв'язкою бути або стати,

Тихо було у повітрі (Леся Українка); І на серденьку знов стане тихо (Леся Українка);

4) здатність мати при собі залежні компоненти, Не жаль мені Життя, а жаль тієї людини, що у мені .живе (Леся Українка).

ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

Від іменників

Від прислівників, співвідносних з прикметниками

Від прислівників, співвідносних з дієсловами

Від модальних слів

час, пора, гріх, лінь, охота, жаль, лихо, горе, шкода, сором

сухо, душно, важко, сумно, тихо, тепло, тяжко, радісно, добре, страшно, весело, темно, смутно, гірко

чутно, заздро,

nop. чути, заздрити

можна, треба, необхідно, можливо, варто

МОДАЛЬНИК Схема 8.5