11

Тема 1. Методологічні засади статистики план

1. Поняття статистики, його трактування.

2. Предмет статистики та його особливості.

3. Основні статистичні категорії.

4. Методологічна основа статистики як науки. Методи статистики відповідно до стадій статистичного дослідження.

5. Рівні статистики та їх характеристика.

Перелік запитань для самостійного опрацювання

1. Законодавче регулювання державної статистичної діяльності.

2. Структура органів державної статистики, їх функції, права та обов’язки у відповідності до Закону України „Про державну статистику”

Поняття статистики, його трактування

Статистика має давні корені, її зародження є результатом спілкування і відноситься ще до Стародавнього Китаю. Але розвиток статистики як науки, має більш пізню історію і відноситься до періоду другої половини 17 століття. Саме слово "статистика" ввів німецький учений, професор філософії і права Г. Ахенваль (1719 -1772 р.), що з 1746 вперше в Марбургському, а потім у Геттингенському університеті почав читати нову навчальну дисципліну, яку і назвав статистикою.

Сучасне поняття статистики дуже багатогранне:

1. під статистикою прийнято розуміти галузь суспільних наук, що має метою збір, упорядкування, аналіз і зіставлення фактів, що відносяться до найрізноманітніших масових явищ;

2. разом з тим це вчення про систему показників, тобто кількісні характеристики, що дають всебічне уявлення про суспільні явища, про народне господарство в цілому й окремих його галузі;

3. інструмент пізнання, що використовується у природничих і суспільних науках для встановлення тих специфічних закономірностей, що діють у конкретних масових явищах, досліджуваних даною наукою;

4. статистика - це також одна з форм практичної діяльності людей, мета якої - збір, обробка й аналіз масових даних про ті або інші явища;

5. статистикою називають також різного роду числові або, як часто говорять, цифрові дані, що характеризують різні сторони життя держави: політичні відносини, культуру, населення, виробництво і т.д.

6. часто слово "статистика" вживається як більш короткий еквівалент до слів "статистичні методи". Статистичні методи можна охарактеризувати як методи, що застосовуються при зборі, представленні, аналізі й інтерпретації даних. Як приклад можна згадати про методи, що застосовуються при зборі даних про сукупність студентів у вузах, обробці цих даних, узагальненні і представленні у виді різних абсолютних, відносних і середніх показників, за допомогою графіків, таблиць тощо;

Іноді слово "статистика" може вживатися одночасно в декількох значеннях, маються на увазі ті або інші статистичні дані, здатні викликати певні емоції.

Предмет статистики та його особливості

Статистика має свій предмет, серед його особливостей і основних рис варто виділити:

1) дослідження не окремих фактів, а масових соціально-економічних явищ і процесів, що виступають як безліч окремих фактів, що володіють як індивідуальними, так і загальними ознаками. Задача статистичного дослідження полягає у одержанні узагальнюючих характеристик і виявленні закономірностей суспільного житті в конкретних умовах місця і часу, що проявляються лише у великій кількості явищ через подолання властивої одиничним елементам випадковості.

2) Другою особливістю статистики є те, що вона вивчає насамперед кількісну сторону суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу, тобто предметом статистики виступають розміри і кількісні співвідношення соціально-економічних явищ, закономірності їхнього зв'язку і розвитку. Наприклад, статистика вивчає розміри суспільного виробництва, розподілу, споживання, рівень матеріального добробуту населення, чисельність населення, його розподіл за континентами і т.д.

Іншим вираженням кількісної сторони громадського життя є числові співвідношення розмірів суспільних явищ. Так, наприклад, скільки доводиться споживання різних продуктів харчування на душу населення, або скільки шлюбів приходиться на 1000 чоловік населення.

Кількісні характеристики, що встановлює статистика, не є зафіксованими раз і назавжди, однаковими для всіх одиниць сукупності. У кожен період громадського життя явища мають визначені рівні незалежно від того, знаходять вони своє вираження в даних статистики чи ні. Вони змінюються (варіюють) від однієї одиниці сукупності до іншої в просторі і в часі. Отже, як було вже сказано, статистику до життя спонукає варіація явищ.

Кількісну характеристику статистика виражає через певного роду числа, що називаються статистичними показниками. Статистичний показник відбиває результат виміру одиниць сукупності і сукупності в цілому. Варто зазначити, що найчастіше статистику ототожнюють з математикою, що є не правильним. Тому що, особливість статистики полягає в тому, що вона вивчає кількісну сторону якісно визначених масових суспільних явищ у даних умовах місця і часу. При цьому якісну визначеність одиничних явищ звичайно визначають сполучені науки. Так, наприклад, статистика вивчає смертність як масове явище, а факт і причину смерті встановлює медицина.

3) Третя особливість статистики як науки полягає в тому, що вона характеризує структуру суспільних явищ. Структура - це внутрішня будова масових явищ, тобто внутрішня будова статистичної безлічі. Статистика повинна цю структуру знайти, виразити і відбити в системі статистичних показників.

При аналізі структури виявляються складові частини соціально-економічних явищ. Ці складові частини зіставляються між собою та з явищем в цілому. Проводиться порівняння даної структури з іншими однотипними структурами, а також із заданою (плановою, нормативною і т.п.) та виявляються причин відхилень від неї. Розробляються пропозиції щодо оптимізації структури. В процесі її аналізу використовується метод групування.

Ознаки структури різноманітні і задача статистики - виокремити найбільш істотні і важливі ознаки. Вибір системи ознак визначається задачами, що стоять на даний момент, і залежить від умов місця і часу.

4) Зміни в просторі, тобто в статиці, виявляються за допомогою аналізу структури суспільного явища, а зміна рівня і структури явища досліджуються в часі, тобто у динаміці. Така четверта особливість статистики як науки. Аналіз динаміки включає: встановлення рівня суспільного явища на визначені моменти або проміжки часу і середнього рівня; виявлення характеру змін за кожен проміжок часу; визначення величини і темпів зміни; встановлення основної тенденції зміни, закономірностей зміни та складання статистичного прогнозу.

5) Явища громадського життя взаємозалежні і взаємообумовлені. Зміна одних явищ впдиває на інші: наприклад, зниження витрат на сировину і матеріали приводить до зниження собівартості і навпаки. Тому виявлення зв'язків є п'ятою особливістю статистики як науки. Найбільше значення має виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

За допомогою спеціальної методології статистика визначає кількісні зв'язки між суспільними явищами.

З огляду на вищесказане, сформулюємо визначення статистики як науки. Статистика - галузь суспільних наук, що вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, виявляючи діючі кількісні залежності, тенденції і закономірності в конкретних умовах місця і часу.

Виходячи з характеру й основних рис предмета визначимо наступні пізнавальні задачі статистики як науки. Це вивчення:

• рівня і структури масових соціально-економічних явищ;

• взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ і процесів;

• динаміки масових соціально-економічних явищ.