- •Розряди займенників за значенням
- •Означальні прислівники
- •Станівник
- •Модальні прислівники
- •Прийменник як частина мови
- •Функціонально-семантичні розряди
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за способом уживання
- •Класифікація сполучників за синтаксичною роллю
- •Ф ункціональні різновиди
- •Поділ часток за походженням
- •С труктурні типи часток
- •Вигук як клас слів
- •Розряди вигуків
- •Розряди вигуків
Матеріали до курсу «СУЛМ. Морфологія»
Схема 3.1
-
І МЕННИК
О. Партицький
70-ті рр. 19 ст.
( лат. substantivum)
самостійна частина мови,
що має категоріальне значення предметності,
виражене класифікаційними категоріями роду й істоти/неістоти, словозмінними категоріями числа і відмінка
та власними словотвірними афіксами,
і виконує своєрідні синтаксичні функції
Загальне категоріальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
|||||
Класифікаційні |
Словозмінні |
|||||||
Значення предметності є тією семантичною ознакою, на якій формується іменник як ЧМ Зміст лінгвістичного поняття предметності розкривається за допомогою семантичної класифікації:
|
категорія роду: кожний іменник належить до одного з родів. Рід – основний засіб маркування категоріального значення предметності
категорія істоти/ неістоти: іменники поділяються на істоти (лісник, лисиця) і неістоти (камінь, корінь) |
категорія числа: майже всі іменники мають числову парадигму
категорія відмінка: іменники мають відмінкову парадигму |
|
-ець- -ик- -ак- -ок- -анин- -ист- -ств- -в- -няк-, -ник- -от- -в-
|
співець лісник співак свисток киянин бандурист людство татарва березняк біднота печиво |
|||
|
|
|
|
|
|
|||
ЛЕКСИКО_ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (семантичні ознаки + морфологічна характеристика): |
||||||||
конкретні й абстрактні (літак-швидкість)
|
власні й загальні назви (гори – Карпати)
|
предметні (дискретні) і речовинні матеріально-речовинні (зернина – рис) |
збірні і одиничні (студентство – студент)
|
??? назви істот і неістот
|
-
ПРИКМЕТНИК
Загальне категоріальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
|||||
Класифікаційні |
Словозмінні |
|||||||
17 кл
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
ЛГР |
||||||||
|
|
|
|
|
-
З АЙМЕННИК
Загальне категоріальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
|||||
Класифікаційні |
Словозмінні |
|||||||
17 кл
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
ЛГР |
||||||||
|
2)
|
3)
|
4)
|
5)
|
Розряди займенників за значенням
Категоріальне значення вказівності диференціюється на ряд різновидів, які називають розрядами займенників, що узагальнюють часткові вказівні значення.
|
Значення або роль у мовленні
|
Граматичні особливості
|
Наприклад
|
|
|
Особові |
вказують на особу, предмет, явище, поняття; у реченні вживаються замість іменників |
Служать граматичним виваженням 1-ї, 2-ї, З-ї особи Змінюються за відмінками Мають форми однини і множини Рід властивий лише 3-й особі |
я, ти, ми, ви він, вона, воно, вони |
|
Зворотні |
Вказує на ту особу, про яку йде мова |
Не має ні роду, ні числа Змінюється за відмінками У реченні буває додатком, інколи обставиною |
себе |
|
присвійні |
Вказують, якій особі належить предмет |
Змінюються за родами числами і відмінками |
мій, твій, наш, ваш, свій, їхній (його, її) |
|
питальні |
Містять питання про особу, предмет, ознаку, приналежність |
Хто, що не мають роду і числа, змінюються за відмінками Який, чий, котрий змінюються за родами, числами, відмінками Скільки за відмінками |
який, котрий, чий хто, що скільки
|
|
відносні |
Служать для зв’язку простих речень у складному |
||
|
вказівні |
Виділяють серед інших предмет, ознаку, кількість |
За родами, числами й відмінками Стільки – за відмінками |
цей, той, такий, стільки |
|
означальні |
Виражають якісне означення |
Змінюються за родами числами і відмінками |
сам, самий, всякий, кожний, інший |
|
заперечні |
Служать для заперечення наявності предмета, ознаки, кількості |
Утворені від питальних, мають ті ж ГО, що й питальні
|
ніхто, ніщо ніякий, нікотрий, нічий, жодний ніскільки |
|
неозначені |
Вказують на невизначені предмети, ознаки, кількість |
Утворені від питальних, мають ті ж ГО, що й питальні
|
хто-небудь, будь-хто який-небудь скільки-небудь, скількись хтось. |
-
Ч ИСЛІВНИК
Загальне категоріальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
|||||
Класифікаційні |
Словозмінні |
|||||||
17 кл
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
ЛГР |
||||||||
|
2)
|
3)
|
4)
|
5)
|
-
Д ІЄСЛОВО
Загальне категоріальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
|||||
Класифікаційні |
Словозмінні |
|||||||
17 кл
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
ЛГР |
||||||||
|
2)
|
3)
|
4)
|
5)
|
ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Схема 8.1
-
П РИСЛІВНИК
С.Смаль-Стоцький, Ф.Ґартнер 1893 р.
(лат. adverbium ad)
повнозначна частина мови,
яка об'єднує в своєму складі клас слів
з категоріальним значенням непроцесуальної ознаки
дії або стану, іншої непроцесуальної ознаки або предмета
Семантичні ознаки |
Морфологічні ознаки |
Синтаксичні властивості |
Спеціалізовані афікси |
||
Традиційна точка зору |
Сучасна точка зору |
||||
має ЛЗ ознаки,зокрема: а) значення непроцесуальної ознаки дії виявляється в тому, що прислівник дає дієслову часову, локальну, причинову, якісну, кількісну чи іншу характеристику, напр.: Йшов сьогодні вгору швидко; Не прийшов навмисне; Відмовився спересердя; Працював багато; б) значення непроцесуальної ознаки ознак виявляється в якісній та кількісній характеристиках ознаки, названої прикметником, дієприкметником і прислівником, напр.: дуже тонкий, підписаний зопалу, надто повільно; в) значення непроцесуальної ознаки предмета у прислівника виявляється в якісній характеристиці, напр.: кава по-турецьки, зовсім дитина, біг галопом. |
не має свого специфічного ЛЗ, воно ґрунтується на лексичному значенні прикметника, дієслова та іменника, що виступають у прислівниковій синтагматичній позиції І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, О. К. Безпояско, В. М.Русанівський. |
Відсутність словозміни, крім ступенів порівняння, властивих лише одному різновидові цього класу слів.
|
1) здатність сполучатися з дієсловами, іменниками, прикметниками, прислівниками у функції залежного компонента: стояти поруч, дорога додому, трохи темний, надзвичайно швидко; 2) здатність сполучатися з прислівниками у функції головного компонента: дуже цікаво, кругом зелено; 3) здатність бути обставиною: Десь доносився гук від далекого дзвона (З часопису); 4) здатність бути неузгодженим означенням: Україна сьогодні (З часопису); 5) здатність бути компонентом складеного іменного присудка: До міста було близько (З часопису); 6) здатність бути детермінантом (відноситись не до одного члена, а до цілого речення): Там гімни лунають любові (Леся Українка); 7) здатність бути головним членом односкладного безособового речення: Було нам важко і було нам зле, і західно і східно (Л. Костенко). |
-о
-и
-е -ичі -ічі -ом
-ці -ох -а
|
швидко весело по-хижацьки мовчки гаряче блискуче тричі двічі разом гуртом наодинці удвох усімох справа зліва |
Схема 8.2 Схема 8.3
Значеннєві р озряди прислівників |
|
Лексико-граматичні р озряди прислівника |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Незайменникові, або повнозначні |
|
Займенникові |
|
Означальні (атрибутивні) |
|
Обставинні |
||||||||
називають відповідні ознаки, характеризуються повнотою лексичних значень подібно до іменників, прикметників і дієслів весело, мовчки, галопом |
|
лише вказують на ту або іншу ознаку, н е називаючи її |
|
Вказують на: 1) якість дії, ознаки предмета: швидко, весело, по-українськи, по-нашому; 2) ступінь якості та інтенсивності дії або вияву ознаки (кількісне значення): гаряче любити, ледь-ледь сіріє, зовеш хворий; 3) порівняння: соловейком, зигзицею. Пояснюють дієслово, прикметник і прислівник: вчитися відмінно, прекрасно оздоблений, досить активно. У словотвірному відношенні співвідносні з прикметниками: активний - активно, зелений -зелено. У морфемному плані вони здебільшого мають суфікси -О, -Є префікс ПО- тих-о, дуж-е, по-материнському. |
|
Характеризують дію, ознаку, зрідка - предмет з позиції різних обставин дії, часу, місця, причини, мети: разом, гуртом; влітку, спочатку; вгорі, далеко, зозла, спересердя; на зло, наперекір.
Сполучаються з дієсловами, прикметниками, прислівниками, іменниками йти вперед, завжди веселий, пізно вночі, Київ сьогодні
Можуть відноситися не до одного слова, а до головних членів чи до цілого речення і виконувати детермінантну функцію: Навколо яблуні цвітуть |
||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
ОСОБОВІ по-моєму, по-твоєму, по-нашому, по-вашому |
|
ЗВОРОТНИЙ по-своєму |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
ВКАЗІВНІ там, тут, сюди, туди, тоді, так, (отак) |
|
ОЗНАЧАЛЬНІ завжди, всюди, інколи, по-всякому, по-іншому |
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
ЗАПЕРЕЧНІ ніде, ніколи, нікуди, ніяк, нізвідки, нізащо |
|
НЕОЗНАЧАЛЬНІ десь, де-небудь, колись,коли-небудь, кудись, куди-небудь, чомусь, казна-звідки, бозна-звідки, хтозна-звідки |
|
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
ПИТАЛЬНО-ВІДНОСНІ де, куди, коли, звідки, чому, як, поки, доки |
|
|
Таблиця 8.1