Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Таблиці УР 4.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
539.14 Кб
Скачать

Матеріали до курсу «СУЛМ. Морфологія»

Схема 3.1

І МЕННИК

О. Партицький

70-ті рр. 19 ст.

( лат. substantivum)

самостійна частина мови,

що має категоріальне значення предметності,

виражене класифікаційними категоріями роду й істоти/неістоти, словозмінними категоріями числа і відмінка

та власними словотвірними афіксами,

і виконує своєрідні синтаксичні функції

Загальне категоріальне значення

Морфологічні ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Класифікаційні

Словозмінні

Значення предметності є тією семантичною ознакою, на якій формується іменник як ЧМ

Зміст лінгвістичного поняття предметності розкривається за допомогою семантичної класифікації:

  1. н конкретних предметів (парта)

  2. н живих істот (лікар)

  3. сукупність предметів та істот (меблі)

  4. н речовин (мед)

  5. н відрізків часу (день)

  6. н кількості (сотня)

  7. н якості і властивості (доброта)

  8. н стану (сон)

  9. н подій (перемога)

  10. н абстрактних понять (політика)

  11. н знак (блідість)

  12. н одиниць вимірювання (гектар)

  13. н простору (поле)

  14. н явищ (дощ)

  15. н виробничих об’єднань (кооператив)

категорія роду: кожний іменник належить до одного з родів. Рід – основний засіб маркування категоріального значення предметності

категорія істоти/ неістоти: іменники поділяються на істоти (лісник, лисиця) і неістоти (камінь, корінь)

категорія числа:

майже всі іменники мають числову парадигму

категорія відмінка:

іменники мають відмінкову парадигму

  1. у речення виконує функції підмета, присудка, додатка, означення (неузгодженого), обставини

  2. може мати при собі узгоджене означення

  3. у словосполученні може бути незалежним і залежним компонентом

  4. у тексті займає позицію речення (по долинах люди кажуть: «Буря» (Леся Українка)

-ець-

-ик-

-ак-

-ок-

-анин-

-ист-

-ств-

-в-

-няк-, -ник-

-от-

-в-

співець

лісник

співак

свисток

киянин

бандурист

людство

татарва

березняк

біднота

печиво

ЛЕКСИКО_ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ

(семантичні ознаки + морфологічна характеристика):

конкретні й абстрактні

(літак-швидкість)

власні й загальні назви (гори – Карпати)

предметні (дискретні) і речовинні

матеріально-речовинні (зернина – рис)

збірні і одиничні (студентство – студент)

???

назви істот і неістот

ПРИКМЕТНИК

Загальне категоріальне значення

Морфологічні ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Класифікаційні

Словозмінні

17 кл

ЛГР

З АЙМЕННИК

Загальне категоріальне значення

Морфологічні ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Класифікаційні

Словозмінні

17 кл

ЛГР

2)

3)

4)

5)

Розряди займенників за значенням

Категоріальне значення вказівності диференціюється на ряд різновидів, які називають розрядами займенників, що узагальнюють часткові вказівні значення.

Значення або роль у мовленні

Граматичні особливості

Наприклад

Особові

вказують на особу, предмет, явище, поняття; у реченні вживаються замість іменників

Служать граматичним виваженням 1-ї, 2-ї, З-ї особи

Змінюються за відмінками

Мають форми однини і множини

Рід властивий лише 3-й особі

я, ти, ми, ви він, вона, воно, вони

Зворотні

Вказує на ту особу, про яку йде мова

Не має ні роду, ні числа

Змінюється за відмінками

У реченні буває додатком, інколи обставиною

себе

присвійні

Вказують, якій особі належить предмет

Змінюються за родами числами і відмінками

мій, твій, наш, ваш, свій, їхній (його, її)

питальні

Містять питання про особу, предмет, ознаку, приналежність

Хто, що не мають роду і числа, змінюються за відмінками

Який, чий, котрий змінюються за родами, числами, відмінками

Скільки за відмінками

який, котрий, чий хто, що

скільки

відносні

Служать для зв’язку простих речень у складному

вказівні

Виділяють серед інших предмет, ознаку, кількість

За родами, числами й відмінками

Стільки – за відмінками

цей, той, такий, стільки

означальні

Виражають якісне означення

Змінюються за родами числами і відмінками

сам, самий, всякий, кожний, інший

заперечні

Служать для заперечення наявності предмета, ознаки, кількості

Утворені від питальних, мають ті ж ГО, що й питальні

ніхто, ніщо ніякий, нікотрий, нічий, жодний ніскільки

неозначені

Вказують на невизначені предмети, ознаки, кількість

Утворені від питальних, мають ті ж ГО, що й питальні

хто-небудь, будь-хто який-небудь скільки-небудь, скількись

хтось.

 

Ч ИСЛІВНИК

Загальне категоріальне значення

Морфологічні ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Класифікаційні

Словозмінні

17 кл

ЛГР

2)

3)

4)

5)

Д ІЄСЛОВО

Загальне категоріальне значення

Морфологічні ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Класифікаційні

Словозмінні

17 кл

ЛГР

2)

3)

4)

5)

ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Схема 8.1

П РИСЛІВНИК

С.Смаль-Стоцький, Ф.Ґартнер 1893 р.

(лат. adverbium ad)

повнозначна частина мови,

яка об'єднує в своєму складі клас слів

з категоріальним значенням непроцесуальної ознаки

дії або стану, іншої непроцесуальної ознаки або предмета

Семантичні ознаки

Морфологічні

ознаки

Синтаксичні властивості

Спеціалізовані

афікси

Традиційна

точка зору

Сучасна точка зору

має ЛЗ ознаки,зокрема:

а) значення непроцесуальної ознаки дії виявляється в тому, що прислівник дає дієслову часову, локальну, причинову, якісну, кількісну чи іншу характеристику, напр.: Йшов сьогодні вгору швидко; Не прийшов навмисне; Від­мовився спересердя; Працював багато;

б) значення непроцесуальної ознаки ознак виявляється в якісній та кількісній характеристиках ознаки, назва­ної прикметником, дієприкметником і прислівником, напр.: дуже тонкий, підписаний зопалу, надто повільно;

в) значення непроцесуальної ознаки предмета у прислів­ника виявляється в якісній характеристиці, напр.: кава по-турецьки, зовсім дитина, біг галопом.

не має свого специфічного ЛЗ,

воно ґрунтується на лексичному значенні прикметни­ка, дієслова та іменника, що виступають у прислівнико­вій синтагматичній позиції

І. Р. Вихованець,

К. Г. Городенська,

О. К. Безпояско,

В. М.Русанівський.

Відсутність словозміни,

крім ступенів порівняння, власти­вих лише одному різновидові цього класу слів.

1) здатність сполучатися з дієсловами, іменни­ками, прикметниками, прислівниками у функ­ції залежного компонента: стояти поруч, доро­га додому, трохи темний, надзвичайно швидко;

2) здатність сполучатися з прислівниками у функції головного компонента: дуже цікаво, кругом зелено;

3) здатність бути обставиною: Десь доносився гук від далекого дзвона (З часопису);

4) здатність бути неузгодженим означенням: Україна сьогодні (З часопису);

5) здатність бути компонентом складеного імен­ного присудка: До міста було близько (З часо­пису);

6) здатність бути детермінантом (відноситись не до одного члена, а до цілого речення): Там гім­ни лунають любові (Леся Українка);

7) здатність бути головним членом односклад­ного безособового речення: Було нам важко і було нам зле, і західно і східно (Л. Костенко).

-ичі

-ічі

-ом

-ці

-ох

швидко

весело

по-хижацьки

мовчки

гаряче

блискуче

тричі

двічі

разом

гуртом

наодинці

удвох

усімох

справа

зліва

Схема 8.2 Схема 8.3

Значеннєві

р озряди прислівників

Лексико-граматичні

р озряди прислівника

Незайменникові, або повнозначні

Займенникові

Означальні (атрибутивні)

Обставинні

називають відповідні ознаки, характеризуються повнотою лексичних значень подібно до іменників, прикметників і дієслів

весело, мовчки, галопом

лише вказують на ту або іншу ознаку,

н е на­зиваючи її

Вказують на:

1) якість дії, ознаки предмета: швидко, весело, по-українсь­ки, по-нашому;

2) ступінь якості та інтенсивності дії або вияву ознаки (кіль­кісне значення): гаряче любити, ледь-ледь сіріє, зовеш хворий;

3) порівняння: соловейком, зигзицею.

Пояснюють дієслово, прикметник і прислівник: вчитися відмінно, прекрасно оздоблений, досить активно.

У словотвірному відношенні співвідносні з прикметниками: активний - активно, зелений -зелено.

У морфемному плані вони здебільшого мають

суфікси -О, -Є

префікс ПО-

тих-о, дуж-е,

по-материнському.

Характеризують дію, ознаку, зрід­ка - предмет

з позиції різних обставин дії, часу, місця, причини, мети:

разом, гуртом; влітку, спо­чатку; вгорі, далеко, зозла, спересердя; на зло, на­перекір.

Сполучаються з дієсловами, прикметниками, прислівниками, іменниками

йти вперед, завжди веселий, пізно вночі, Київ сьогодні

Можуть відносити­ся

не до одного слова,

а до головних членів

чи до цілого речення і виконувати

детермінантну функ­цію: Навколо яблуні цвітуть

ОСОБОВІ

по-моєму, по-твоєму, по-нашому, по-вашому

ЗВОРОТНИЙ

по-своєму

ВКАЗІВНІ

там, тут, сюди, туди, тоді, так, (отак)

ОЗНАЧАЛЬНІ

завжди, всюди, інколи, по-всякому, по-іншому

ЗАПЕРЕЧНІ

ніде, ніколи, нікуди, ніяк, нізвідки, нізащо

НЕОЗНАЧАЛЬНІ

десь, де-небудь, колись,коли-небудь, кудись, куди-небудь, чомусь, казна-звідки,

бозна-звідки, хтозна-звідки

ПИТАЛЬНО-ВІДНОСНІ

де, куди, коли, звідки, чому, як, поки, доки

Таблиця 8.1