Висновок

Різнінароди в різні епохи залишили по собі безліч оборонних споруд на землях України. Всі ті фортеці, величаві замки мають свою історію, овіяну легендами, і долю. На заході країни збереглося чимало замків XI—XVII ст., якими в різні часи володіли поляки, австро-угорці, литовці та росіяни.

Однією з неперевершених середньовічних фортифікаційних споруд Європи вважається Кам’янець-Подільський. Стара фортеця оточена петлею каньйону, дном якого тече річка Смотрич. Замковий міст простягнувся між двома точками правого берега однієї річки. Будьте обережні: на вузеньких вулицях, за замковими мурами, у палацових будівлях, монастирях, костьолах, церквах вас обов’язково зачарує багатовікова історія.

Під стінами Мукачевського замку, що на Закарпатті, впродовж століть стояли завойовники, але небагатьом з них скорилася фортеця. Після падіння всесвітньо відомої паризької Бастилії саме Мукачівський замок став загальноєвропейською політичною в’язницею. Цікавим стане й знайомство з Олеським і Золочівським замками, що на Львівщині, Хотинською фортецею, містом Жовква.

На узбережжі Чорного моря збереглися рештки фор-постів генуезців. Найкраще збереглася до наших часів генуезька фортеця поблизу міста Судака. А центральний Крим познайомить Вас з незвичними печерними містами: Мангуп, Чуфут-Кале, Ескі-Кермен, Тепе-Кермен та ін.

Знайомство з навколишнім світом розпочинається з пізнання пам’яток історії і культури рідного краю. Це невід’ємна частина шкільної освіти та спеціалізованої вузівської підготовки. Пропонований навчальний посібник – це спроба познайомити читача з багатством і розмаїттям замків, фортець і оборонних монастирів України. Його автор ставив за мету охарактеризувати національну історико-фор-тифікаційну спадщину й разом із читачем замислитися над станом її використання й збереженості для прийдешніх по-колінь.

Список використаної літератури

1.         Архітектурний ансамбль Києво-Печерського Державного історико-культурного заповідника. – К., 1970.

2.         Барановская Г.И. Туристу о Закарпатье: Путеводитель. – Ужгород: Карпати, 1986.

3.         Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2001. – 395 с.

4.         Берест Р. Давні монастирі Прикарпаття // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип. 6. – Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2003. – С.129Битий шлях або Україна, якою ми її любимо / Гайворонсь-кий О., Клочко Д., Красик О. та ін. – К.: Дуліби, 2005. – 168 с.

5. Буша: Історико-краєзнавчі нариси / І.С.Винокур, М.Б.Пет-ров, В.С.Степанков і ін. – Хмельницький: Ред. вид. відділ, 1991. – 152 с.

6.         Варга С.С. Мукачівський замок “Паланок”: Історико-краєзнавчий нарис. – Ужгород: Вид-во “Закарпаття”, 2002. – 48 с.

7.         Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні: К.: Ін-т історії НАН України, 2003. – 516 с.

8.         Вечерський В. Путивль. – К., 1992.

9.         Вечерський В.В. Середньовічні фортифікації Путивля // Пам’ятки України. – 2001. – №1-2. – С.21Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. – К.: Голо-вкиївархітектура, 2001. – 350 с.

10.       Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. – К.: НДІТІАМ, 2002. – 592 с.

11.       Вечерський В., Бєлашов В. Глухів. – К.: Абрис, 2003. – 168 с.

12.       Высотская Т.Н. Скифские городища. – Симферополь, 1975.

13.       Высотская Т.Н. Неаполь – столица государства поздних ски-фов. – К.: Наук. думка, 1979. – 206 с.