1.5 Зовнішнє і внутрішнє оздоблення

Внутрішнє оздоблення стін : - гіпсові розчини;

-гладка поверхня;

- універсальність;

- економічність;

- швидкість у використанні;

Підлоги - паркет. Санвузли - стіни та підлога керамічна плитка. Стеля - штукатурка. Кабінети - стіни, стеля - штукатурка, побілка, окраска. У деяких – нанесення фресок.

Ззовні стіни- штукатурка, цоколь викладений декоративним камнем. У вестибюлі - використовується декоративний камінь , штучний .

1.6 Інженерне обладнання

Водопостачання - централізоване . Каналізація підведена до міської каналізаційної системи. Подача газу - міський трубопровід. Вентиляційні канали забезпечують подачу та відтік повітря. Електропостачання - ввід повітряний, проводи через дах за допомогою труб , стійок. Система трьохфазна.

Обладнана протипожежна сигналізація. Встановлено лінію міського телефонного зв'язку.

7. Протипожежні вимоги

Пожежна безпека будівлі забезпечується комплексом проектних рішень, спрямованих на попередження пожежі та вибуху а також створення умов які забезпечують успішне гасіння пожежі й евакуацію людей. По генплану протипожежні заходи забезпечуються розміщенням споруд з дотриманням відстаней між ними, у відповідності з ДБН 360-92*, та ДБН В.2.2-15-2005. Запроектовані проїзди забезпечують можливість вільної евакуації людей. Для проїзду пожежних автомобілів передбачені дороги з твердим покриттям . Матеріали несучих конструкцій і їхній захист, розміщення пожежних проїздів, евакуаційних виходів, пожежних драбин на дах передбачено згідно протипожежних норм та правил.Протипожежна стійкість досягається впровадженням конструкцій та матеріалів, що мають необхідний поріг вогнестійкості згідно зі Сніпом 2.01.02-85.

2 . Конструктивний розділ

2.1 Загальна характеристика конструктивної схеми

Конструктивна схема - несучий кістяк будівлі. Використовується каркасна схема будівлі, яка складається з колон, балок, ригелів, перекриття. Всі вони сприймають навантаження , що діє на будівлю. Від природних факторів огороджується зовнішніми стінами товщиною 380мм.

Так як споруда знаходиться в районі, де сейсмічність досягає 8-9 балів, то конструктивна система повинна бути досить жорсткою, для надання будівлі стійкості та міцності.

Згідно СНиП 12-7-81 розроблені антисейсмічні конструктивні заходи.

Для забезпечення стійкості та жорсткості споруди :

• всі кути пересічення стін армуються заводськими сітками(за ділянки пересічень на 1.5-2.0м). Армування здійснюється через кожні 9 рядів по висоті кладки

-величина зчеплення кладки з розчином в вертикальних горизонтальних швах 120-180КПа

-всі вимоги ведуться в повній відповідності з вимогами 3 частини СНип про «організацію і технологію будівельного виробництва».Рекомендовано використовувати арматуру класу АІ-ІІ.

В загальному випадку слід армувати:

довгі стіни, що піддаються бічним навантаженням (наприклад, вітер або тиск грунту для заглиблених стін); фрагменти конструкцій з підвищеним навантаженням; перший ряд блоків на фундаменті; ряд блоків під віконними отворами (на ширину віконного отвору плюс 900 мм в кожну сторону від отвору);зони спирання перемичок (по 900 мм від краю отворів).

Деформаційний шов — це важливий елемент у конструкції будівлі, який перерозподіляє навантаження на елементи конструкції. Деформаційні шви бувають різних розмірів: 20 мм, 50 мм, 85 мм. У загальному випадку деформаційні шви слід розташовувати:між фундаментом і стінною кладкою з використанням бітумних рулонних матеріалів; між теплою і холодною стінами; при зміні товщини стіни; у неармованих стінах завдовжки більше 6 м (подовжнє армування стін дає можливість збільшувати відстань між деформаційними швами); при перетині довгих несучих стін; у місцях з'єднання з колонами або конструкціями з інших матеріалів. Деформаційні шви представляють собою наскрізні вертикальні щілини, які роблять в тих місцях, де можуть з'явитись тріщини від зміни температури або від нерівномірного осідан­ня будівлі. Деформаційні шви призначені по­передити появлення тріщин. Вони можуть бути осадовими й температурними. Температурні шви роблять у стінах будівель великої довжини. Вони розрізають стіну від верху до фундаменту. Відстань між швами залежить від розрахункової зимової температури, матеріалу стін, температурного режиму при­міщень і може бути від 50 до 200 мм. При цьому, чим нижча зимова температура і міцніша кладка, тим шви розташовані частіше і навпаки. Осадові шви роблять в тих місцях, де може бути нерівномірне осідання різних частин будівель, наприклад: на кордоні ділянок з різним навантаженням на основу (з різницею у висоті більше 10 м); на кордоні ділянок, розташованих на основах з різними фізико-механічними властивостями; на кордоні ділянок з різною чер­гою будівництва, а також в місцях прилягання нових стін до існуючих. Конструкція осадового шва повинна забезпечити вільне вертикальне переміщення однієї частини будівлі відносно другої. Тому осадові шви, на відміну від температурних, роз­різають будівлю повністю на відсіки, що можуть самостійно працювати під навантаженням. Осадові шви починаються від підошви фунда­менту, розрізають стіни, перекриття і дах. Осадові шви є одночасно і температурними, але температурні шви осадовими бути не можуть.