
- •Атмосферного
- •Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- •Передмова
- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- •5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- •5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- •5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- •6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •7.2.1. Насадочні абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- •7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- •7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- •7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- •7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- •8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- •8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- •8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- •8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- •8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- •9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •9.2. Принцип конденсаційного очищення
- •9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •9.4. Розрахунок конденсаторів
- •Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- •Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •12.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- •14.1. Пилоосаджувальні камери
- •14.2. Циклонні осаджувачі
- •14.2.1. Конструкції циклонів
- •14.2.2. Розрахунок циклонів
- •14.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- •15.1. Волокнисті фільтри
- •15.2. Тканинні фільтри
- •15.2.1. Фільтрувальні тканини
- •15.2.2. Рукавні фільтри
- •15.3. Зернисті фільтри
- •15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- •Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- •16.1. Порожнисті газопромивачі
- •16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- •16.3. Пінні пиловловлювачі
- •16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 17 Електричне очищення газів
- •17.1. Принцип дії електрофільтрів
- •17.2. Конструкції електрофільтрів
- •17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- •Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- •18.1. Спеціалізація апаратів
- •18.2. Попередня обробка аерозолів
- •18.3. Режимна інтенсифікація
- •18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •18.5. Багатоступінчате очищення
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- •Класифікація засобів відбору проб повітря
- •Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- •Характеристики витратомірних приладів
- •Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- •Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- •Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- •Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- •Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- •Фізико-хімічні властивості речовин
- •Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- •Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- •Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- •Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- •Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- •Література
7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
Розрахунки тарілчастих абсорберів можуть виконуватися в наступному порядку:
визначають склад і витрату відхідних газів, складають матеріальний баланс;
будують рівноважну і робочу лінії процесу, визначають витрату поглинальної рідини;
визначають рушійну силу процесу.
визначають оптимальну швидкість газового потоку;
визначають коефіцієнти масовіддачі;
визначають коефіцієнт масопередачі;
визначають сумарну поверхню і число тарілок;
визначають гідравлічний опір тарілок.
Вид рівняння для знаходження оптимальної швидкості газового потоку залежить від типу тарілки, конструкцію якої підбирають виходячи з техніко-економічних і інших міркувань.
Мінімальна швидкість, при якій забезпечується робота сітчастої тарілки на всій її площі і гідравлічний опір, визначається за формулами:
,
,
де ΔРр − зниження рівня при нерівномірній роботі;
ζ − коефіцієнт опору сухої тарілки;
ρг, ρр − щільність газу і рідини, кг/м3;
z1 − висота зливної перегородки, мм;
l − інтенсивність зрошування, м3/(м∙год);
m − коефіцієнт витрати зливної перегородки (від 6400 до 10000);
k − мінімальна питома густина піни.
Швидкість газу, що відповідає верхній межі роботи провальних тарілок, можна визначити за формулою:
,
де ρв − густина води, кг/м ;
Fc − вільний перетин тарілок, м/м2.
Поверхню контакту фаз для провальних і перехресних тарілок визначають за формулою:
,
де с − коефіцієнт пропорційності: для провальних тарілок с = 5 (при h0 > 2∙10-2 м) і с = 250∙h0 (при h0 ≤2∙10-2 м), для сітчастих тарілок с = 0,65, для клапанних с = 0,32; для ковпачкових с = 0,6;
φг − газоутримування пінного шару;
νр − коефіцієнт кінематичної в’язкості, м2/с.
Значення показників ступенів q, n і z приведені в табл. 7.6.
Таблиця 7.6
Значення показників ступенів q, n і z
Система |
Q |
n |
z |
|
при μр < 1 сП |
при μр > 1 сП |
|||
Провальні тарілки |
||||
Газ-вода-водні розчини електролітів Газ-органічні рідини |
0 0 |
-0,25 -0,25 |
0 -0,43 |
-0,25 -0,25 |
Перехресні тарілки |
||||
Газ-вода-водні розчини Газ-органічні рідини |
0,3 0,3 |
0 0 |
0,25 -0,18 |
0 0 |
Коефіцієнти масовіддачі, віднесені до фактичної поверхні контакту фаз, розраховують відповідно до рівностей:
,
,
де
− дифузійний критерій Нуссельта для
газу;
− критерій
Рейнольдса для газу;
Pr = сг∙μ − дифузійний критерій Прандтля для газу;
сг − питома теплоємністьгазу ;
− дифузійний
критерій Нуссельта для рідини;
− критерій
Рейнольдса для рідини, де wк
−
швидкість
газу, м/с;
Pr = ср∙μ − дифузійний критерій Прандтля для рідини;
ср − питома теплоємність рідини;
μ − коефіцієнт динамічної в’язкості.
Коефіцієнти дифузії для деяких газів наведені в додатку . Для інших газів при розрахунку коефіцієнтів дифузії можна використовувати значення атомних і молярних об’ємів речовин (додаток ), а також коефіцієнти, наведені в додатку .
Величина газоутримування φг визначається за формулою:
.
Поверхнево-об’ємний діаметр бульбашок газу рівний:
,
де а − питома поверхня контакту фаз, м2/м3.
Якщо робоча лінія і лінія рівноваги прямі, а рух газу і рідини протиточні, то розрахунок числа тарілок в абсорбері проводять наступним чином:
визначають рушійні сили на початку і кінці процесу;
визначають середню рушійну силу;
з матеріального балансу знаходять кількість абсорбенту;
визначають коефіцієнти βг, βр і Kг;
обчислюють поверхню контакту фаз для однієї тарілки;
визначають загальну поверхню контакту фаз за рівнянням масопередачі:
;
знаходять число тарілок в колоні з рівності:
,
де Fт − площа тарілки, м2.
Якщо робоча лінія являє собою пряму, а лінія рівноваги − криву, то розрахунок проводять по схемі:
поверхню контакту фаз визначають для однієї тарілки Fт;
обчислюють коефіцієнти масовіддачі βг, βр і масопередачі Kг або Kр;
знаходять середню величину тангенса кута нахилу кривої рівноваги;
розраховують число одиниць перенесення, для однієї тарілки:
або
;
методом графічної інтеграції визначають число одиниць перенесення для всієї колони Nог або Nор;
визначають число тарілок в колоні:
.
Гідравлічний опір тарілок рівний:
.
Опір сухої тарілки Рс.т. знаходять по формулі:
.
Втрата тиску ΔРσ на подолання сил поверхневого натягу σ рівна:
,
де dе − еквівалентний діаметр отвору, м.
Опір газорідинного шару:
,
де h0 − запас рідини на тарілці, мм.
Для сітчастої тарілки ΔРг-р можна визначити з виразу:
.
Загальний опір для провальних тарілок можна розрахувати за формулами:
,
,
,
де ζ − коефіцієнт опору;
σ − коефіцієнт поверхневого натягу, Н/м;
а − ширина щілини або радіус отвору, м;
μu − коефіцієнт проточності рідини з отвору (μu = 0,62).