Світовий ринок послуг

Світовий ринок послуг – система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об”єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП. Послуга – продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю-продаж, у якого відсутня речова форма. Умови розвитку світового ринку послуг: НТП (інтелектуальні послуги). ускладнення виробництва. насичення ринків товарами. інформаційний бум. нові наукові відкриття(ноу-хау). зростання кількості компаній по наданню послуг. прискорений розвиток нових видів транспорту. підвищення частки нових видів послуг(банківських, страхових, посередницьких). До світового ринку послуг відносять міжнародний інжиніринг і міжнародне ліцензування, але вони відносяться до сфери МНТС, а фрахт і транспортні послуги розглядаються в межах міжнародних транспортних відносин.

За останні 15-20 р. бурхливо розвивається міжнародний лізинг - спеціальна операція, за якою лізингова фірма на основі угоди з орендарем купує у виробника предмети оренди (устаткування, обладнання, машини) і передає їх орендареві на певний термін за встановлену плату. Лізинг є міжнародним, якщо його суб”єкти належать 2 або більше країнам. При лізингу: Виробник – відразу отримує гроші за свій товар. Орендар – здійснює орендну плату протягом тривалого періоду, а не платить велику суму грошей відразу. Лізингова фірма – отримує стабільні значні прибутки. Міжнародний лізинг поділяється: За терміном дії оренди:

Рентинг – від 1 години до 1 місяця, особливість: лізингова фірма забезпечує технічне обслуговування і страхування предмета оренди. Хайринг – від 1 місяця до 1 року, використовується у випадку оренди унікальних видів вимірювальних пристроїв та іншого обладнання. Довгостроковий лізинг – більше 1 р., використовується по відношенню до сучасного авіаційного, енергетичного, електронного обладнання, при умові технічного обслуговування орендарем і страхуванням на користь орендодавця. За окупністю: оперативний – плата за оренду лише частково компенсує початкову ціну об”єкта лізингу і по закінчені строку дії лізингу, об”єкт повторно здається в оренду(можливо іншому орендарю). Орендодавець несе всі обов”язки по технічному обслуговуванню та страхуванню обладнання. Фінансовий –орендар отримує на довгий строк об”єкт оренди, сплачує періодично вартість об”єкту і проценти лізингу. В кінці строку оренди орендар може або купити об”єкт по його залишковій ціні, або повернути орендавцю. При фінансовому лізингу період оренди відповілає строку економічного життя об”єкта, Всі обов”язки по страхуванню та обслуговуванню належать орендареві. За суттю експортно-імпортних операцій: Експортний – виробник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, орендар в іншій. Імпортний – лізингова компанія і орендар знаходяться в одній країні, виробник в іншій. Транзитний – всі учасники знаходяться в різних країнах. Фактори розвитку лізингу: 1.Скорочення обсягу ліквідних коштів. 2.Загострення конкуренції, що вимагає оптимізації інвестицій. 3.Зменшення прибутків підприємств. 4.Сприяння розвитку лізингових операцій з боку держави і фінансового світу в цілому, з метою стимулювання економічного зростання, зростання інвестицій. Значення лізингу. 1.Полегшується доступ до високих технологій. 2.Оперативно замінюється старе обладнання на нове. 3.Зекономлені кошти спрямовуються на інші цілі. 4.Відбувається оптимальний розвиток світової економіки.

Міжнародний франчайзинг – система договірних відносин між великою та малою фірмою, за якою велика фірма зобов”язується постачати малу фірму власними товарами, рекламними послугами, відпрацьованими технологіями бізнесу, надавати короткостроковий кредит на пільгових основах, здавати в оренду своє обладнання; мала фірма зобов”язується підтримувати ділові контакти тільки з цією фірмою, вести бізнес ”за правилами” великої фірми, перераховувати визначену договором частку від продажу на рахунок великої фірми.

Міжнародний консалтинг – вид міжнародної послугової діяльності, яку здійснюють спеціалізовані фірми одних країн у вигляді надання порад державам, виробникам, продавцям і покупцям інших країн з широкого кола питань економічної діяльності, передусім з консультування у зовнішньоекономічній сфері. Структура системи консалтингових послуг: 1.Консалтинг з питань стратегічного планування та поточного менеджменту. 2.З питань оподаткування. 3.З фінансових питань. 4.З маркетингу та організації збуту. 5.Консультації при виборі партнера в бізнесі. 6.З оцінки та підбору кадрів. 7.З питань організації інвестування.

Світовий ринок професійних послуг – відносини, які виникають з приводу надання спеціалізованими за певними професіями фірмами одних країн профільних послуг фірмам інших країн. Фірми спеціалізуються на таких професійних послугах: бухгалтерські послуги аудит. юридичні. маркетингові. послуги в сфері дизайну та архітектури.

Страхові послуги – особлива форма економічних відносин, яка включає створення спеціального страхового фонду для відшкодування збитків, які сталися в результаті стихійних і випадкових дій природи та людини. Страхові компанії бувають: приватними, державними та публічними. Види страхування у сфері МЕВ: 1.Страхування зовнішніх ризиків, експортно-імпортних операцій, національних майнових інтересів за кордоном, діяльності СП. 2.Страхування транспортування вантажів. 3.Страхування від нещасних випадків. 4 Морське, авіаційне страхування. 5.Страхування експортних кредитів. 6.Страхування будівельно-монтажних робіт.

Міжнародний туризм – багатопланова система послуг, яка спрямована на задоволення потреб осіб, які є представниками одних країн і знаходяться з короткостроковим відвідуванням в інших країнах. Види туризму: Рекреаційний – екскурсії, відпочинок, лікування, відвідування спортивних змагань. Науковий – відвідування наукових конференцій, симпозіумів, конгресів. Діловий – налагодження і підтримання ділових стосунків: підготовка і укладання угод, відвідування міжнародних ярмарків та виставок.

Структура міжнародних туристичних послугових заходів: організація туристичних поїздок. продаж путівок і турів. надання послуг з розміщення і харчування туристів(готелі, кемпінги). організація пересування туристів по країні. організація відвідування закладів культури, торгівлі та розваг. організація реклами, доведення інформації.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини

Міжнародні фінансово-кредитні відносини — відносини, що виникають між суб”єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів з метою отримання їхніми власниками підприємницьких прибутків, позичкових процентів. Міжнародні кредитні відносини—відносини, що існують між кредиторами і позичальниками з різних країн з приводу надання, використання і погашення позики, включаючи наростання процентів. Міжнародний рух капіталу— переміщення капіталу між країнами у пошуку більш вигідної сфери застосування. Експорт капіталу—одностороння міграція капіталу з однієї країни в інші з метою здобуття зиску. Експорт капіталу можна звести до 3 видів: Експорт підприємницького капіталу - довгострокові закордонні інвестиції. Експорт позичкового капіталу-відноситься до міжнародних кредитних відносин і виступає у формі міжнародного кредиту. Міжнародна економічна допомога - надання капіталу в грошовій чи товарній формі суб”єктами однієї країни у власність суб”єктам іншої країни на умовах безоплатності, неповернення тобто безвідшкодності. Міжнародна економічна допомога має форми: фінансова допомога - надання коштів у вигляді безоплатного кредиту чи безвідшкодного фінансування суб”єктами одних країн суб”єктам інших країн для здійснення певних соціально-економічних та технічних проектів. Матеріальна допомога - безплатна передача суб”єктами одних країн суб”єктам інших товарів і послуг виробничого та побутового призначення.

За приналежністю капітал, що експортується ділиться: 1.Приватний капітал—експортується у формі інвестицій та кредитів, рідше у формі допомоги. 2.Державний капітал—експортується у формі міжнародної економічної допомоги, а також кредитів, але він переслідує дещо інші цілі і має іншу тенденцію.

Цілі вивозу капіталу: прагнення контролювати діяльність підприємств, частину місцевого ринку. отримання підприємницького прибутку. отримання процентів за позичковий капітал. прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни.

Користь від імпорту капіталу: Отримання нових технологій при порівняно низьких затратах. Порівняно швидкий розвиток виробництва. Підвищення рівня класифікації працівників.Нові робочі місця. Розширення експорту, розвиток сфери послуг, набуття іноземного досвіду в господарюванні.Поповнення національного бюджету. Шкідливий бік імпорту: Можливе вивезення сировини. Іноземне втручання у національну банківську справу. Захоплення іноземним капіталом основних сфер економіки країни. Вивезення у прихованому виді прибутків з країни. Деякі втрати політичної свободи.

Світовий ринок позичкових капіталів—система відносин щодо акумуляції і перерозподілу позичкового капіталу між країнами через сукупність попиту і пропозиції на позичковий капітал позичальниками і кредиторами різних країн. Економічна структура світового ринку позичкових капіталів: Світовий грошовий ринок—надання короткострокових позик переважно для обслуговування міжнародної торгівлі, і виступає у вигляді грошей (депозитів). Світовий ринок капіталів—надання тривалих позик, фінансування капіталовкладень.

Інституціональна структура: 1.Вкладники—населення планети, офіційні інститути, приватні фірми, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, національні та міжнародні організації. 2.Посередники - транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, центральні та зовнішньоекономічні банки країн, міжнародні та національні фінансово-кредитні установи. 3.Споживачі - ТНК, державні органи, приватні фірми, міжнародні та регіональні організації.

Географічна структура відображає рух капіталів між країнами, групами країн та регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри. Передумови формування фінансових центрів: Високий рівень економічного розвитку країни. Активна участь у МЕВ. Розвинений національний ринок капіталів. Ліберальне валютне і податкове законодавство. Вигідне географічне розташування. Відносна політична стабільність.

Функції світового ринку позичкових капіталів: Акумуляція капіталу. Перерозподіл капіталу. Стабільність світового господарства. Забезпечення прибутку від кредитних операцій.

Міжнародний кредит— позика в грошовій або товарній формі, яку надає кредитор однієї країни позичальнику іншої країни на умовах строковості, повернення і платності.

За призначенням: комерційні кредити—надаються для закупівлі певних товарів або оплати необхідних послуг. фінансові—можуть використовуватися позичальниками на довільні цілі. За джерелами кредитування: внутрішні—надаються суб”єктами однієї країни один одному для здійснення ЗЕД. зовнішні— кредити іноземних позичальників національним суб”єктам для здійснення ЗЕД. За суб”єктами кредитування: приватні кредити—кредити приватних фізичних та юридичних осіб. державні кредити—міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави. кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій. змішані кредити - міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами. За формою надання: товарні кредити - переважно комерційні кредити, для закупівлі певних видів товарів чи послуг. валютні кредити—грошові фінансові кредити.За формою забезпечення: забезпечений кредит- забезпечується нерухомістю, товарами, цінними паперами, як заставою.бланковий кредит—надається під зобов”язання боржника сплатити його і під соло-вексель з одним підписом позичальника. За терміном дії: короткострокові – до 1 р. середньострокові – від 1-5 р. довгострокові – зверх 5-7 р.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. У той же час він може приводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платіжну спроможність позичальників за рахунок сплати величезних процентів за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.

Міжнародні інвестиції - довгострокове вкладення міжнародного капіталу в економіку країни у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі в капіталі.

Прямі закордонні інвестиції - капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід. Прямий контроль за діяльністю підприємства забезпечує іноземному інвестору володіння як 100% акціонерного капіталу так і володіння контрольним пакетом акцій (не менше 25% акціонерного капіталу). Портфельні закордонні інвестиції- капіталовкладення в закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.

Інвестування має велике значення для обох країн: експортери капіталу отримують прибуток, який вивозять з країни, або використовують для інвестицій на місці. Імпортери капіталу мають можливість ефективно і раціонально використовувати зовнішні джерела коштів і технологій національних інтересах.

Види інвестицій: Реальні - вкладення капіталу безпосередньо у засоби виробництва та предмети споживання. Фінансові - вкладення капіталу у цінні папери, а також вміщення капіталу в банки. Інтелектуальні - інвестиції, що передбачають купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку та перепідготовку персоналу.