3.7 Навички орієнтування

Орієнтуватися на місцевості можка кількома способами , перший це орієнтування по карті. Карта являє собою зображення на площині земної поверхнів зменшеному вигляді. Внаслідок кривизни земної поверхні її не можливо зобразити на папері без викривлень, тільки невеликі ділянки землі можна важати плоскими.

В 21 ст. винайшли багато пристроїв для визначення напрямку світу. Але інколи не вдається їх захопити з собою або в силу тих чи інших обставин.

Розглянемо орієнтири які притаманні для України. Сонце встає на сході а сідає на заході. В обід місце знаходження сонця вкаже напрямок на південь. Півкулю можна визначити по руху тіні. Якщо тінь рухається за часовою стрілкою, це північна півкуля, якщо проти – Південна.

Рослини також є точними природними орієнтирами напрямку Північ- Південь. Це можна помітити , звернувши увагу на напрямок нагину стовбуру та крони дерев.

Північну сторону можна визначити за мохом говорять що він росте тільки з Північної сторони.

Малюнок кілець назрубі стовбура може вказати напрямок світу- з того боку, де інтервали між кільцями ширші визначається напрямок до Земного екватора.

Зірки починають видніти на нічному небі займаючи одні і ті ж положення відносно одна одної. Кожної наступної доби вони починають свій схід над горизонтом на 4 хвилини раніше , що після закінчення місяця, трансформується в 2-годину різницю.

Якщо зірка явно підіймається – ви живитель на схід, у разі видимого зниження зірки ви дивитесь на захід.

3.8 Документації для туристської групи

Документом, що дає право на проведення походу чи подорожі вихідного дня, або некатегорійного походу є маршрутний лист встановленої форми, а на категорійні походи (І-V категорій складності) - маршрутна книжка встановленої форми. Документи заповнюються керівником туристичної групи і завіряються керівником відповідної організації, що проводить похід. Ці документи подаються на розгляд у МКК (маршрутно-кваліфікаційна комісія). МКК завіряє своїм штампом і записує визначення місця для реєстрації у КРС (контрольно-рятувальній службі).

Однієї з основних загальних вимог до оформлення документації є чіткість і розбірливість записів, що вносяться. Не допускаються помарки і виправлення , особливо в розділах «Склад групи»і «План подорожі». Обов’язково повинні бути заповнені всі графи документів; якщо потрібні відомості не вміщаються на відведеному для них місці, необхідно акуратно знизу чистий лист паперу необхідного розміру або вклеїти додаткову сторінку.

При заповнені документів слід уникати скорочень в назвах підприємств, установ і учбових закладів, там де це потрібно , обов’язково приводити повністю імя і по батькові учасників подорожі .

Маршрутні листи оформляються керівником групи для проведення походів вихідного дня. Вказані листи застосовуються і для оформлення багатоденних походів, що не є по своїй складності категорійними.

Заявочна книжка оформляється в двох екземплярах керівником групи, підписується керівником організації яка проводить подорож і завіряється круглою печаткою. Якщо не потрібно копію залишати організації , тоді книжка оформляється лише в одному екземплярі. Заявка прямує як правило, в найближчу МКК. Якщо її повноваження достатні для видачі висновку по даній категорії складності подорожі

Розділ IV Організація і проведення туристського походу

Найперше, що потрібно зробити при організації походу, це обрати маршрут походу. При виборі маршруту треба чітко визначити цілі і задачі походу. Адже туристські походи проводяться не тільки для оздоровлення, але й для розширення кругозору учасників, знання географії і природи місцевості та культурно-історичної спадщини.

Наша практика проходила на мальовничій місцевості Очаківського району, Миколаївської області. Піщані пляжі мають пологе дно й тягнуться уздовж усього узбережжя. Узбережжя цікаво унікальними природними об`єктами - піщаними косами, мальовничими обривами, балками, мілководними затоками, озерами й солончаками.

Наша група вирішила здійснити одноденний до національного архещлогічного заповіднику Ольвія.

До нашої туристичної бази, яка знаходиться в 5 км. від Очакова, На Чорноморській косі ми їхали близько 6 годин. На місце ми прибули о 12 годині розмістилися в будиночку і почали підготовку до туристичного походу. В похід ми взяли з собою бутерброди та воду, щоб перекусити в дорозі.

Наступного дня ми вирішили до Ольвії. Наш похід розпочався рано вранці, адже ми пішки добиралися до Очакова (5км). На автостанції ми сіли на автобус,який ішов до села Парутене, а звідти вже дісталися до Ольвії. Там ми побачили залишки фортечних мурів, житлових кварталів. На території заповідника можна було придбати різні сувеніри, відтворені з оригінальних скульптур, масок статуеток, античної грецької культури. По завершеню нашої екскурсії ми зробили невеличкий привал, для того щоб підкріпитися і вирушити на базу.

Всі були стомлені, але задоволені цією невеличкою подорожжю.

Ольвія (грец. Olbia), античне місто-держава, що знаходилось на правому березі Бузького лиману; інша назва Борисфен (від грецької назви р. Дніпро). Залишки Ольвії розміщені біля сучасного села Парутіно ОЧаківського села Парутіно Очаківського району Миколаєвської області.

Ольвія – самий цікавий та великий археологічний об’єкт на території України, справжній рай для любителів архіалогії. Стародавні греки з’явились в цих місцях в 650 р. до нашої ери, це були вихідці з Мілету. Ця місцина ідеально підходила для заснування міста: високе плато з двох боків оточене глибокими балками – природне оборонне спорудження, тут розміщувалось Верхнє місто, Нижнє місто було захищене лиманом. Навколо знаходились широкі родючі землі, що немаловажно для існування міста. Наявність великих річок – Південний буг та Дніпро, сприяло розвитку торгівлі та забезпечувало населення рибою. Поселенці назвали своє місто Ольвією, що означає «щаслива». Це, й справді, було міцне процвітаюче місто. В період свого розквіту територія Ольвії складала приблизно 50-55 га, а його некрополю – близько 500 га, крім того, навколо розміувались безліч сільських поселень, що являли собою сільке передмістя. В Ольвії були свої філософи (Біон Борисфенит, Сфер, Посидоній), вчені, поети, музиканти. В місті знаходився театр, що згадується в декількох надписах. Мешканці активно займались спортом, влаштовували перегони, кидання коп’єв та диску, стрільбу з луків та рукопашні бої.

Ольвія проіснувала майже тисячу років – з VI ст. до н.е. по IV ст. н.е. Пізніше була спустошеня варварами та покинута місцевим населенням. Нині велика частина міста заповнена лиманом. На сьогоднішній день збереглась величезна заповідна територія: місто та некрополь, що разом складають 270 га. Історики стверджують, що на сьогодні розкована лише 1/80 частина міста, усе інше ще необхідно «достати» з глибини століть.

Перші наукові розкопки були зроблені в 1801 році, а систематичні археологічні дослідження тут почали проводитись з 1901 року. Сьогодні в парутіно діє національний музей-заповідник. Експозиція музею оформлена в будівлі старого маяку.

Повітря Ольвії пробуджує в кожному язичника – служника Аполона, так як ольвіоністи приклонялися перш за все йому. Перед храмом Аполона стоїть головний альтар у формі хреста. Доречі, члени археологічної експедиції та приєднавшиєся до них вірять: якщо на душі неспокійно, нужно піти до олтаря, положити руку на жертовний камінь, мовчки постояти (за бажанням – принести жертву кров та вино, як це робили стародавні греки) – і внутрішня рівновага відновиться.

Місто було оточене захисною стіною з банями, у південної частини знаходилось додаткове укріплення – цитадель.

Ольвія була розпланована прямокутнии кварталами із прямими вуличками. Про це та багато іншого Ви дізнаєтесь відвідавши загадкове місто Ольвію.