
- •Класична школа політекономії ключовою проблемою вважала природу виникнення і зростання багатства, а маржиналісти поставили нову проблему. Яку саме?
- •Які методологічні принципи використовував маржиналізм? Який з них був абсолютно новаторським?
- •Які постулати класичної школи були запозичені маржиналізмом і неокласичним напрямком?
- •Якими двома етапами проходила маржиналістська революція?
- •У чому виявилися розбіжності в теорії цінності маржиналістів і класиків?
- •Назвіть попередників маржиналізму і проблеми дослідження кожного з них.
- •У чому полягають перший і другий закони Госсена?
- •У чому полягала розбіжність визначення цінності блага між австрійською школою маржиналізму і класичними теоріями?
- •Яким чином “парадокс Сміта” пояснила австрійська школа?
- •Які фактори - попиту чи пропозиції – визначають цінність товару в австрійській теорії? (?)
- •Що уявляє собою “метод робінзонади”, який запропонувала австрійська школа?
- •У чому різниця кардиналістського й ординалістського підходів до визначення граничної корисності?
- •У чому сутність концепції “альтеранивних витрат “ і “вмінення” ф. Візера?
- •Що уявляють собою теперішні та майбутні блага в теорії е. Бем-Баверка? у чому полягає суть його “теорії очікувань”?
- •У чому недолік моделі загальної економічної рівноваги л. Вальраса?
- •У чому полягає суть і до якої сфери має відношення оптимум Парето?
- •Хто з представників неокласичного напряму розділив економічну науку на три розділи: універсальна, статична, динамічна? Що є предметом вивчення кожного з них?
- •Що являє собою концепція “чистої економіки”?
- •Якими чинниками визначається добробут суспільства в теорії а. Пігу?
- •Які форми державного втручання в економіку розділяв а. Пігу? Які з них є доцільними для умов вільної конкуренції, а які – для умов монополії?
- •Яким чином теорія розподілу багатства Дж.Б. Кларка визначає величину заробітної плати, відсотку та прибутку?
- •У чому різниця між статичною і динамічною економічною теорією в інтерпретації Дж.Б. Кларка?
- •У чому полягає закон граничної продуктивності Дж.Б. Кларка?
- •Чим відрізняється теорія рівноваги л. Вальраса від теорії рівноваги а. Маршалла?
- •У чому суть “оптимума Парето”?
- •Тести до теми 8
Які фактори - попиту чи пропозиції – визначають цінність товару в австрійській теорії? (?)
В центр исследования ценности (стоимости) благ ставится анализ потребительского спроса. Определяющее значение приобретают не затраты, а результаты. Ценность благ (товаров, услуг) обусловливается их предельной полезностью для потребителя. Именно предельная полезность определяет пропорции обмена и соответственно цену обмениваемых товаров. Главной проблемой становится изучение спроса.
Що уявляє собою “метод робінзонади”, який запропонувала австрійська школа?
Для того щоб вивчити і розкрити закони економіки в цілому, треба було, на їхню думку, спочатку вивчити механізм їхньої дії на прикладі одного ізольованого господарства, а потім екстраполювати отримані висновки на всю сукупність господарств. Такий метод дослідження отримав назву «робінзонат».
У чому різниця кардиналістського й ординалістського підходів до визначення граничної корисності?
В отличии от Кардиналистской теории полезности Ординалистский подход к анализу потребительского поведения является наиболее современным и не требует точного количественного измерения полезности. Более важным считается возможность сопоставления и сравнения различных потребительских наборов с точки зрения их предпочтительности для данного потребителя. Исходным инструментом анализа потребительских предпочтений становятся кривые безразличия.
У чому сутність концепції “альтеранивних витрат “ і “вмінення” ф. Візера?
Согласно теории альтернативных издержек их ценность определяется не факторными ценами, а на основе принципа "вменения". В отличие от классиков, считавших, что издержки складываются в соответствии с затратами на производство данного товара, представители австрийской школы придерживаются субъективной концепции, которую можно назвать "теория издержек упущенных возможностей".
Эта теория включает два положения.
1. Ресурсы, предназначаемые для производства, всегда ограничены. Они могут быть использованы в той или иной отрасли, т.е. альтернативно. Зерно или уголь могут быть использованы для выпечки хлеба или производства пива. Использование средств производства в одном направлении исключает их применение в другом.
Как именно будут использованы средства производства, определяется в ходе рыночной конкуренции.
Объем предложения зерна или угля обусловливается не затратами на их производство, а степенью их полезности для производителя (продавца). Предлагая их для продажи, он тем самым отказывается от использования указанных ресурсов для других целей (в том числе в целях собственного потребления). Отказ от альтернативного использования должен быть компенсирован.
Издержки определяются на основе сопоставления уровней полезности благ.
2. Средства производства нужны не сами по себе, а для создания конечной продукции. Это "промежуточный" товар. А спрос на "промежуточный" товар зависит от спроса на продукты конечного использования. Иначе говоря, ценность производственных факторов определяется опосредствованно, она зависит от ценности потребительских товаров. Ценность факторов, участвующих в производстве, носит производный, "вмененный" характер.
Итак, согласно теории австрийской школы (наиболее полно представленной в работах Фридриха Визера), издержки - это не производственные затраты, а форма компенсации в результате отказа от иного использования. Следовательно, категория издержек носит субъективный характер. Они определяются в соответствии с полезностью конечной продукции.
Теория альтернативных издержек не содержит ответа на вопрос, как издержки распределяются между производственными факторами.
Концепция альтернативных издержек согласуется с принципом оптимального распределения ресурсов (факторов) между отраслями. Пропорции распределения складываются в соответствии с предельной полезностью факторов.