66. Принципи набуття громадянства

набуття грома­дянства у зв'язку з народженням. Закони різних держав базуються на принципах або «права крові», або «права Грунту». Згідно з принципом «права крові» дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження. Згідно з принципом «права Грун­ту» дитині надається громадянство держави, на території якої вона народилася незалежно від громадянства батьків. Набуття грома­дянства за «нравом крові» у правовій доктрині і законодавстві України та деяких інших держав називають набуттям громадян­ства «за походженням», а за «правом грунту» - «за народженням». Принцип «права крові», як правило, застосовується у поєднанні з принципом «права Грунту»: діє змішана система. Наприклад, у Законі «Про громадянство України» послідовно провадиться принцип «права крові», але діти апатридів і діти, батьки яких невідомі, набувають громадянства України з огляду на народження на її території, тобто за «правом грунту».

67. промульгація

(от лат. promulgatio - объявление, обнародование) - в конституционном праве ряда зарубежных государств опубликование принятого и утвержденного закона в официальном печатном органе, осуществляемое главой государства в установленные конституцией или законом сроки. Только после П. закон, как правило, обретает обязательную силу.

68. регент

Временный правитель монархического государства, назначаемый в случае вакантности престола или длительного отсутствия, болезни и несовершеннолетия монарха.

69. ротація

70. салічна система спадкування

жінки цілком виключаються від права спадкування. У минулому такі правила діяли у Франції, Бельгії, Швеції, Італії, Данії, Пруссії. Протягом XX століття цей принцип був скасований в усіх європейських країнах, де зберігається монархія, і нині діє лише в Японії. Див. докладніше статтю Салічний закон.

71. австрійська система спадкування

жінки допускаються до спадкоємства лише по припиненню усіх нащадків чоловічої статі даної династії (Австрія, Російська імперія, Греція, Баварія);

72. сенатор

(лат. senator)

1) в Древнем Риме член Сената, а также с конца 1 в. до н. э. представитель высшего сословия. Звание С. было пожизненным, в императорское время передавалось по наследству или могло быть пожаловано императором.

2) В дореволюционной России и в современных буржуазных государствах член Сената. С. обычно замещают свои места в соответствии с менее демократической процедурой (косвенные или многостепенные выборы, по должности, назначение), чем депутаты нижних палат. Пассивное избирательное право для кандидатов в С. обусловливается, как правило, более жёсткими цензами (возрастным, образовательным, оседлости). С. обладают теми же правами, что и депутаты нижних палат (см. Парламент).

73. скандинавська система спадкування

74. спікер

(англ. speaker, букв. - оратор) - председатель нижней палаты парламента в англоязычных странах. Формально избирается палатой, фактически - партиями большинства. В Великобритании С. палаты общин считается находящимся вне партий. Руководит заседаниями палаты, кроме случаев, когда палата преобразует себя в комитет палаты. Через С. палата осуществляет связь с главой государства.

75. способи втрати громадянства

За національним правом більшості держав є кілька підстав втрати громадянства.

Експатріація - вихід із громадянства за власним бажанням. Згідно з законодавством Великобританії, США і ряду інших дер­жав для експатріації не потребується дозволу державних органів - вона здійснюється за односторонньою заявою про відмову від гро­мадянства. У Франції свобода експатріації існує лише для осіб, які набули громадянство Франції за «правом крові» за кордоном. У Німеччині свобода експатріації обмежена для державних службовців, суддів, військовозобов'язаних, які не відбули строкової служби. В Японії, Ірландії, Австрії, Україні існує дозвільна система експатріації; у виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка порушила клопотання про вихід, мае невиконані зобов'язання перед державою, майнові зобов'язання, з якими пов'язані істотні інтереси громадян чи організацій.

Денатуралізація - примусове позбавлення громадянства, набутого в результаті патуралізації. Денатуралізація, базується на концепції недостатньої усталеності зв'язку натуралізованого громадянина з його повою батьківщиною. Тому законодавство деяких держав встановлює умови, за яких акт натуралізації скасовується. Наприклад, натуралізований аргентинець за рішенням суду втрачає громадянство у разі «перебування за кордоном по-над два роки» або за «завдання шкоди уряду Аргентини». Грома­дянство України втрачається внаслідок виявлення факту подання неправдивих відомостей або фальшивих документів під час натуралізації,

Денаціоналізація - примусове позбавлення громадянства осіб, які набули його за правом народження. Так, громадянство України втрачається внаслідок вступу особи на військову службу, служ­бу безпеки, поліції, юстиції або до інших органів державної влади в іноземній державі без згоди на те державних органів України.

76. суверенітет

— свободное, независимое от каких-либо внешних сил верховенство[3]. Понятие суверенитета выражает общее свойство любого государства. Также в русской научной терминологии существуют понятия национального и народного суверенитета[4]. В современной политологии, кроме этого, используется такой термин как суверенитет личности или гражданина[5].

77. суд

государственный орган, осуществляющий правосудие в форме рассмотрения и разрешения уголовных, административных, гражданских и иных категорий дел в установленном законом конкретного государства процессуальном порядке.

78. суддя

должностное лицо (см. ДОЛЖНОСТНОЕ ЛИЦО) в судебной системе, избранное или назначенное в состав судебного органа. Во многих странах судья назначается главой государства и сохраняет свою должность пожизненно или до достижения определенного возраста (т. н. принцип несменяемости судей). В Российской Федерации судьи несменяемы. Все федеральные судьи назначаются Президентом, они независимы и подчиняются только Конституции и федеральному закону. Судьи неприкосновенны: они не могут быть привлечены к уголовной ответственности иначе как в порядке, установленном федеральным законом.

Независимость судей является конституционным принципом правосудия в демократических государствах. Независимость судей означает, что судьи, народные заседатели, присяжные заседатели разрешают дела на основе закона, в условиях, исключающих всякое постороннее воздействие. По Конституции Российской Федерации 1993 года судьи независимы и подчиняются только Конституции Российской Федерации и федеральным законам. Гарантиями независимости российских судей служат установленная законом процедура правосудия, исключающая постороннее воздействие на судей (вынесение судом решения в совещательной комнате, в которой могут находиться только члены данного состава суда); преследование по закону вмешательства в деятельность суда; освобождение судей от обязанности отчитываться перед кем бы то ни было о своей деятельности; установленный законом порядок приостановления и прекращения полномочий судьи; право судьи на отставку по собственному желанию независимо от возраста; предоставление судье из государственного бюджета материального и социального обеспечения, соответствующего его статусу; защита государством судьи, членов его семьи и их имущества.