- •1. Поняття правової держави.
- •2.Президентська республіка.Основні ознаки.
- •3. Застосування права. Основні стадії застосування правових норм.
- •4. Визначення права.
- •5. Право і норми громадських організацій, норм звичаїв, традицій, ритуалів.
- •6 Структура правової норми.
- •7 Представницькі органи держави.
- •8 Основні ознаки правової норми.
- •9. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •10 Ознаки держави.
- •11.Форми правління.Монархічні і республіканські форми правління.
- •12. Поняття колізії правових норм та шляхи вирішення протиріч.
- •13 Влада і соціальні норми у первісно-общинному суспільстві.
- •14. Держава та громадські організації.
- •15.Предмет і метод правового регулювання.
- •16.Причини виникнення держави:психологічна теорія.
- •17.Зміст правовідносин.
- •18 Право як регулятор суспільних відносин.
- •20. Тлумачення норм права : обмежувальне, поширене, судове.
- •21.Типологія держав за теорією цивілізацієї а.Тойнбі.
- •22. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •23.Імперативні та диспозитивні норми права.
- •24 Визначення поняття “держава”.
- •25. Глава держави. Коло повноважень.
- •26 Поняття та принципи законності.
- •27. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •28 Підзаконні нормативні акти, їх види.
- •29. Психологічна школа права.
- •30 Поняття галузі права, інституту права.
- •31. Правові ознаки конституційної (парламентської) монархії.
- •32 . Систематизація нормативно-правових актів : кодифікація.
- •34 Юридична відповідальність.
- •35 Конституційний суд.
- •36 Тдп в системі юридичних наук
- •37. Право і мораль.
- •38.Дія нормативно-правових актів в часі,просторі і колу осіб.
- •39. Декларація про державний суверенітет України 1990 рік.
- •40.Поняття природного і позитивного права.
- •41.Ефективність правового регулювання.
- •42.Закон.Основні правові ознаки закону.
- •43. Поняття правотворчості. Основні суб’єкти правотворчості.
- •44 Акти застосування правових норм : поняття, види.
- •45. Прогалини в праві.
- •46. Реалістична школа права.
- •47. Типологія держав. Понятя цивілізації, як критерія класифікації держав.
- •48 Принципи та функції права.
- •49. Історична школа права.
- •50.Демократія та автократія, як два типи державності.
- •51 Федерація територіальна та федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •52 . Поняття правового статусу особи (громадянина)
- •53. Теорія природнього права і законність в державі.
- •54. Право : його роль та значення в сучасному суспільстві.
- •55.Поняття та види юридичної відповідальності.
- •56.Поняття свободи в теорії права.
- •57 Основні причини правопорушень в суспільстві.
- •58. Правова поведінка як гарантія свободи громадян.
- •59. Право в системі соціальних норм суспільства.
- •60 Вчення про роподіл влад. Реалізація вчення в Конституції України.
- •61 Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав
- •63.Джерела права
- •64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація
- •65 Система права.
- •66Унітарна держава.
- •67.Поняття та ознаки державного суверенітету .
- •68.Конституція України - місце в системі нормативно-правових актів
- •69. Поняття та структура правопорушення. Види правопорушень. Проступки та злочини.
- •70.Структура правової норми
- •71 Регулятивна та охоронювальна функція права.
- •72 Юридичні факти, їх характеристика.
- •73 Процесуальне право та його характеристика.
- •74. Теорії походження права.
- •75. Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •76.Основні ознаки тоталітарної держави.
- •77.Порядок прийняття законів.Стадії законодавчого процесу.
- •78 Поняття правовідносин. Елементи правовідносин.
- •79.Тлумачення правових норм: поняття та мета.
- •80.Юридичні особи як суб’єкти правовідносин.
- •81 Право та закон.
- •82 Класифікація норм права.
- •83 Співвідношення держави та права.
- •84 Вищі виконавчі органи державно влади.
- •85 Застосування права по аналогії.
- •86 Поняття та основні функції держави.
- •87.Англо-американська правова система
- •88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання
- •89 Держава в політичній системі суспільтва.
- •90. Суб’єкти права: поняття, види суб’єктів права.
- •91 Законність та правопорядок.
- •92.Право і демократія
- •93Субєкти правовідносин.
- •94.Романо-германська правова система
- •95 Правова держава та її основні ознаки.
- •96.Законність і доцільність. Гарантії законності.
- •97 Ієрархія нормативно-правових актів.
- •98.Конституція України як нормативно-правовий акт вищої бридичної сили
- •99 . Співвідношення держави і особи: правове забезпечення поєднання інтересів.
- •100. Підстави, умови настання та види юридичної відповідальності.
- •101 .Причини виникнення держави: органічна теорія, теорія насильства та психологічна теорія.
- •102.Поняття правоправоздатності і дієздатності
- •103 Передумови правовідносин.
77.Порядок прийняття законів.Стадії законодавчого процесу.
На сьогодні порядок прийняття законів в Україні регулюється Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України.
Законодавча діяльність, як і правотворення в цілому, ґрунтується на принципах верховенства права, демократизму, гласності, врахування громадської думки, плановості, системності, наукової обґрунтованості законодавчих рішень, визнання людини найвищою соціальною цінністю.
Законодавчий процес складається з самостійних стадій — логічно завершених етапів щодо прийняття законопроекту. Такими стадіями є:
1) законодавча ініціатива — звернення суб'єктів, визначених Конституцією України, до Верховної
Ради України стосовно прийняття нового закону або зміни чинного закону, яке здійснюється
шляхом подання на розгляд Верховної Ради України законодавчої пропозиції чи проекту закону.
2) підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України. Основними етапами
підготовки є прийняття рішення щодо підготовки проекту, організаційно-технічне та фінансове
забезпечення підготовки проекту, розробка концепції законопроекту, підготовка тексту проекту
закону та додатків до нього, наукова експертиза проекту закону, подання закону на розгляд
Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи. Особливе значення має
наукова експертиза законопроекту — діяльність компетентних органів, установ, спеціалізованих
експертних організацій, окремих експертів та груп експертів, що включає дослідження і оцінку
наукового рівня, юридичних якостей проекту закону, його відповідності спеціально
встановленим вимогам (економічним, фінансовим, екологічним, національної безпеки тощо).
Підготовлені проекти законів можуть бути оприлюднені для обговорення державними
органами, науковими установами, громадськістю. Обов'язковим є оприлюднення проектів
конституційних законів та законопроектів, що виносяться на всеукраїнський референдум. Далі
законопроекти за участю суб'єкта права законодавчої ініціативи та розробників проекту
проходять попередній розгляд у відповідних комітетах Верховної Ради України;
3)розгляд і обговорення проекту закону Верховною Радою України. Законопроекти розглядаються
на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, в першому, другому, третьому
читаннях. За результатами розгляду і обговорення проекту закону приймаються такі рішення:
повернути проект закону для доопрацювання із визначенням головних зауважень і терміну
доопрацювання; надіслати проект закону на додаткову експертизу; відхилити проект закону із
зазначенням причин відхилення; схвалити текст закону в цілому і внести його на всенародний
референдум; прийняти закон і визначити порядок введення його в дію;
4)прийняття закону Верховною Радою України. Закони приймаються в цілому, а частина з них і
постатейно — за результатами другого і третього читання на відкритому пленарному засіданні
шляхом голосування простою або кваліфікованою більшістю голосів народних депутатів України
залежно від характеру закону. Прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної
Ради України;
5)введення закону в дію. Одночасно з прийняттям закону Верховна Рада України вирішує питання
щодо умов введення його в дію, тобто визначення строку, порядку, умов набрання чинності
законом. Введення в дію закону визначається у прикінцевих чи перехідних положеннях закону.
Конституційний закон та кодекс вводяться в дію окремими законами.
Прийнятий і підписаний Головою Верховної Ради України закон направляється на підпис
Президентові України. Президент України підписує закон протягом 15 днів після його отримання
і офіційно оприлюднює його або в цей же строк застосовує своє право вето щодо прийнятого
закону, повертаючи його зі своїми вмотивованими пропозиціями для повторного розгляду
Верховною Радою України. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий у тій же
редакції не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради, Президент
зобов'язаний підписати його протягом 10 днів з дня повторного прийняття.
Закони України не пізніше як у 15-денний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях: «Голосі України», «Офіційному віснику України», «Відомостях Верховної Ради України». Закон набирає чинності через 10 днів з дня його-офіційного оприлюднення, якщо інше на передбачене самим законом, але не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Особливою формою законодавчої діяльності є прийняття закону всеукраїнським референдумом. Всеукраїнським референдумом може бути прийнятий будь-який конституційний або звичайний закон, крім законів з питань податків, бюджету та амністії. Закони, прийняті референдумом, не потребують затвердження державними органами, вони змінюються лише іншим всеукраїнським референдумом. Конституційні закони, затверджені або прийняті всеукраїнським референдумом, мають більш високу юридичну силу, ніж звичайні закони. Датою прийняття таких законів вважається день проведення референдуму. Вони набирають чинності в порядку, визначеному самим законом, але не пізніше 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення.