1. Поняття правової держави.

Правова держава - це така форма організації та діяльності державної влади, яка базується у відносинах з індивідами та їх різними об’єднаннями на основі норм права.

Для правової держави притаманні слідуючі ознаки:

• громадянське суспільство є основою і змістом держави, яка є, в свою чергу, формою його організації;

• громадянське суспільство виникає тоді, коли громадяни та держава співіснують, як рівноправні партнери;

• право формується громадянським суспільством та панує в правовій державі, а правова держава лише формулює його в законах, гарантує та захищає від порушень будь-яких суб’єктів;

• право виступає не способом нав’язування волі, а масштабом свободи, рівним та справедливим для всіх;

• правова держава та громадянське суспільство є відносно незалежними явищами;

• існує взаємна відповідальність правової держави та громадянського суспільства;

• наявність суверенітета (зовнішнього та внутрішнього);

• панування принципів гуманізму, справедливості, рівності та свободи особистості, її честі та гідності;

• соціальна орієнтованість - в центрі уваги людина та її різнобічні інтереси;

• різноманітність та рівноправність форм власності;

• багатопартійність, тощо.

2.Президентська республіка.Основні ознаки.

Президентська республіка характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень глави держави і глави уряду. Її також називають дуалістичної республікою, підкреслюючи, тим самим, факт чіткого розподілу двох влад: зосередження сильної виконавчої влади в руках президента, а законодавчої — в руках парламенту.

Головні ознаки президентської республіки: 1) дотримання формальних вимог жорсткого поділу влад і запровадження збалансованої системи стримувань і противаг; 2) обрання президента на загальних виборах; 3) поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента; 4) формування уряду президентом лише за обмеженою участю парламенту; 5) відсутність політичної відповідальності уряду перед парламентом; 6) відсутність права глави держави на розпуск парламенту; 7) відсутність інституту контрасигнування, тобто скріплення актів президента підписами міністрів, які б і несли за них відповідальність.

3. Застосування права. Основні стадії застосування правових норм.

Застосування юридичних норм - це державно-владна, організаційна діяльність компетентних суб’єктів по винесенню індивідуальних правил поведінки щодо персоніфікованих суб’єктів з метою створення належних умов для реалізації юридичних норм.

Ознаки :

• здійснюється лише в передбачених законом випадках;

• діяльність лише компетентних органів;

• змістом застосування є вирішення юридичних справ, шляхом винесення індивідуальних державно-владних велінь;

• являє собою певний процес який здійснюється у відповідних формальних процедурах і складається з певних стадій;

• здійснюється з дотриманням встановлених вимог законності, доцільності та обгрунтованості;

• це є організаційна діяльність, тобто створює належні умови для реалізації норм права;

• результати застосування закріплюються у відповідних актах застосування юридичних норм.

Стадії застосування :

• Встановлення фактичних обставин справи та вибір норм, які підлягають застосуванню;

• Перевірка справжності та правомірності юридичних норм, встановлення межі їх дії (у часі, просторі та по колу осіб);

• Тлумачення юридичної норми, що підлягає застосуванню;

• Прийняття рішення по справі, його документальне оформлення.