- •Тема 6. Кадрова політика держави, державної установи. Формування управлінської еліти в Україні
- •Національна академія державного управління при Президентові України (наду) з Дніпропетровським, Львівським, Одеським та Харківським регіональними інститутами державного управління;
- •2. Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів наду , де підвищують кваліфікацію посадовці і- іv категорій посад;
- •3. Центри підвищення кваліфікації регіональних інститутів навчають службовців II-IV категорій.
- •1. Гастано Моска,
- •2. Вільфредо Парето,
- •3. Роберт Міхельс,
- •Г.Моска
Тема 6. Кадрова політика держави, державної установи. Формування управлінської еліти в Україні
-
Сутність державної кадрової політики, її мета, джерела та напрями.
-
Визначення понять кадри, розмежування понять державна кадрова політика і кадрова політика.
-
Особливість державної кадрової політики, принципи та основні складові.
-
Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів.
-
Виникнення поняття «еліта». Циркуляція еліт в умовах демократії.
-
Типологія еліт. Політична, політико-управлінська еліта: шляхи формування (призначення та вибори).
-
Аналіз української еліти (диспут).
-
Ключові слова:
кадри, державна кадрова політика, кадрова політика, принципи кадрової політики, еліта, циркуляція еліт, типологія еліт; політична, політико-управлінська еліта, українська/ національна еліта
Питання 1. Сутність державної кадрової політики, її мета, джерела формування та напрями
-
Державна кадрова політика - одна зі складових державної політики, основою якої є формування кадрового забезпечення державних органів, установ та організацій
-
Державна кадрова політика є системою організаційних, правових та інших заходів уповноважених державою суб’єктів щодо формування кадрового забезпечення органів держави, державних підприємств, установ і організацій, які забезпечують реалізацію функцій держави
-
Державна кадрова політика - це стратегія держави з формування й раціонального використання кадрового потенціалу суспільства.
Державна кадрова політика – це:
-
система офіційно визначених цілей, завдань, пріоритетів і принципів діяльності держави з організації та регулювання кадрових процесів і відносин;
-
це взаємозв’язок та взаємодія кадрових процесів з соціально-економічними, політичними, управлінськими, культурно-духовними підсистемами українського суспільства, з історично сформованими в ньому традиціями та стереотипами у масовій свідомості .
Н.Р.Нижник
Мета державної кадрової політики – формування, підготовка, розстановка і раціональне використання висококваліфікованих національних кадрів у державному секторі , на різних напрямках діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, створення національної управлінської еліти
Джерелами формування державної кадрової політики є:
-
основний зміст політики держави в різних сферах її діяльності,
-
законодавча і нормативна база,
-
історичний досвід,
-
діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій, трудових колективів,
-
наукові розробки, висновки вчених.
О.А.Воронько
Напрями здійснення державної кадрової політики:
-
кадрове забезпечення державної служби;
-
кадрове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування;
-
кадрове забезпечення державних підприємств, установ і організацій, що забезпечують виконання функцій держави
-
Головним об’єктом державної кадрової політики є персонал, кадри (людина).
-
Головним суб’єктом формування і реалізації державної кадрової політики виступає держава, яка визначає її мету, завдання, виробляє принципи її здійснення, визначає місце і роль кадрів у суспільстві, нормативно-правові засади та критерії оцінки їх діяльності, створює систему механізмів розвитку кадрового потенціалу, удосконалення його професіоналізму, морально-етичних якостей.
-
Держава через закони, нормативні документи, управлінські практичні дії чиновників здійснює реалізацію і контролює виконання законодавства у сфері державної кадрової політики.
Питання 2. Визначення понять кадри, розмежування понять державна кадрова політика і кадрова політика.
-
Кадри – основний склад працівників будь-якої організації, підприємства, установи тощо.
-
Кадри – основний (штатний) склад працівників установи, підприємства, організації, органу влади, професійних і громадських організацій, тієї чи іншої галузі діяльності
-
Кадри – соціально-економічна категорія, що характеризує людські ресурси підприємства, регіону, країни.
-
Персонал - це основний штатний склад працівників, що виконують функції та завдання, визначені посадовою інструкцією, з метою досягнення поставлених перед ним цілей [1].
Цікаво!
-
Французьке слово “кадри” ввійшло в ужиток у ХІХ столітті. Спочатку ним користувалися як військово-адміністративним терміном при написанні офіційних документів, що стосувались комплектування армії.
-
Тлумачний словник В.Даля визначає це слово так: “кадри (франц.) – офіцери, унтери та флангові рядові, що складають основу полку або іншої частини війська, ядро, яке, у випадку необхідності, поповнюється рекрутами”
-
У Великій Радянській Енциклопедії зазначається: “Кадри – основний, постійний склад підготовлених працівників партійних, радянських, господарських, профспілкових, комсомольських та інших організацій, працівників науки, культури, військовослужбовців армії і флоту і працівників масових кваліфікацій усіх галузей народного господарства”
Кадрова політика – один з пріоритетних напрямів діяльності держави щодо координації заходів, які вживаються з метою розвитку і вдосконалення всього трудового потенціалу країни, і здійснюється переважно в трьох основних напрямах:
-
у системі державної служби;
-
на державних підприємствах, в установах, організаціях;
-
на недержавних підприємствах (акціонерних, приватних, орендних та ін.)
Питання 3. Особливість державної кадрової політики, принципи та основні складові
Особливістю державної кадрової політики в Україні є її багатосуб’єктність.
До суб’єктів належать:
-
Верховна Рада України, що надає державній кадровій політиці легітимний характер, законодавчо закріплює її принципи, визначає обсяги фінансування, контролює її здійснення на практиці;
-
Президент України визначає мету та основні напрямки державної кадрової політики, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування;
-
Кабінет Міністрів України відповідає за реалізацію єдиної кадрової політики в Україні в системі виконавчої влади.
-
Національне агенство України з питань державної служби - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом
-
Суб'єкти державної кадрової політики - носії визначених у правовому полі повноважень, прав та обов'язків щодо вироблення та реалізації державної кадрової політики (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, профспілки, асоціації роботодавців, громадські організації та інші) [1].
-
Суб’єкти державної кадрової політики у сфері державного управління - Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, керівники центральних, регіональних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій [1].
Державна кадрова політика ґрунтується на таких загальних принципах:
-
законність;
-
дотримання права людини на вільний вибір професії та виду трудової діяльності;
-
запобігання дискримінації за етнічними, соціальними, політичними, релігійними, гендерними та іншими ознаками;
-
професіоналізм, доброчесність;
-
прозорість і відкритість;
-
обґрунтованість та стратегічність;
-
раціональність у доборі й розстановці кадрів,
-
сприяння професійному та кар'єрному розвитку працівників, можливостей для всебічного, гармонійного розвитку та реалізації особистості тощо [1];
-
пріоритетність національних інтересів;
-
оптимальне поєднання повноважень і відповідальності.
Складові державної кадрової політики
Державну кадрову політику складає сукупність таких заходів:
1) Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів;
2) Підбір кадрів для заміщення посад;
3) Підвищення престижності посад, пов'язаних із здійсненням функцій держави;
4) Інформаційн0-аналітичне забезпечення прийняття кадрових рішень;
5) Оцінка ефективності роботи кадрів;
6) Забезпечення відповідальності та запобігання проява корупції;
7) Підвищення рівня управлінської культури
ПИТАННЯ 4. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів
В організаційну структуру системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів входять: