8 Криві байдужості, їх властивості.

Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу рівний обсяг задоволення потреби (чи корисності), і відповідає певній величині загальної корисності. Тобто, розглядається спрощена модель переваг споживача.

Наприклад, припустимо що вибір споживача полягає між двома благами - овочами та м'ясом (рис.2.2).

Набори благ, які відповідають точкам а і b, однозначно дозволяють мати меншу кількість благ, ніж інші, водночас набір, що зображений точкою f^-, відповідає більшій кількості благ. Набори, зображені точками с, d і e - комбінації в різних пропорціях двох благ, тому можна припустити, що їх споживання дасть однакове задоволення споживачу. Крива, яку ми провели через точки с, d і e - це крива байдужості. Взагалі, споживачі на практиці схильні до вибору більш-менш збалансованих наборів.

О днак для наборів благ а, b і f так само можна знайти набори, які будуть відповідати рівній з ними величині корисності. Провівши через них криві байдужості, отримаємо мапу байдужості - множину кривих байдужості, кожна з яких відповідає певній величині корисності. Причому, чим далі від початку координат проходить крива байдужості, тим більшій величині корисності вона відповідає.Властивості кривих байдужості:

1. Криві байдужості є монотонно спадними функціями (при збільшенні кількості певного балга значення функції спадає.

2. Поверхні байдужості не перетинаються.

3. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага.

4. Чим більше поверхня байдужості віддалена від початку координат, тим привабливішими для людини є набори благ, які розташовані на цій поверхні.

9. Бюджетна лінія.

Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету.

Бюджет — це кількість грошей, яка доступна споживачям для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:

1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та У (наприклад, котлети та пиріжки).

2. Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.

3. Споживач не дає та не бере кредити. У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам.

Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є.

В плив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо збільшується дохід, то крива пересувається вправо, а якщо дохід зменшується — то вліво. При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним. Навпаки, якщо мінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на това У і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 3.11).