
- •Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
- •1. Що виробляти?
- •2. Для кого виробляти?
- •3.Коли будуть спожиті ті чи інші блага або ресурси?
- •Суб´єкти та об´єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •Методологія мікроекономічного аналізу
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5.Закон спадної граничної корисності блага.
- •6. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.
- •7. Вибір споживача з ординалістський позицій.
- •8 Криві байдужості, їх властивості.
- •9. Бюджетна лінія.
- •10. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •11.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Поняття повноцінних і неповноцінних благ.
- •13.Крива Енгеля, функції Торнквіста.
- •14. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •15. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •16. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком.
- •17. Попит і закон попиту.
- •18. Пропозиція і закон пропозиції.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
- •21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
- •22. Перехресна еластичність за доходом.
- •23. Взаємозв´язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •24. Еластичність пропозиції.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •26. Мотивація поведінки підприємства
- •27. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •28. Витрати виробництва.
- •29. Правило спадної віддачі змінного фактора виробництва.
- •30. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.
- •31. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •32. Оптимум виробника.
- •33. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •34. Типовий характер зміни витрат за короткостроковий період.
- •35. Витрати в довгостроковому періоді.
- •36. Ознаки й умови досконалої конкуренції.
- •37. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39. Ознаки монопольного ринку.
- •40. Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку.
- •41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •43. Основні ознаки олігополії.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Нецінова конкуренція.
- •48. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продуктів та факторів виробництва.
- •49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •51. Основні фактори впливу на ринок праці.
- •52. Капітал як фактор виробництва.
- •53. Аналіз інвестиційних рішень.
- •54. Особливості землі як фактора виробництва.
- •55. Види рент.
- •56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
- •57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання.
- •58. Сучасна теоретична економіка про права власності.
- •59. Теорема Коуза.
- •60. Трансакційні витрати.
- •Завдання для модульного контролю № 1
- •Завдання для модульного контролю № 2
8 Криві байдужості, їх властивості.
Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу рівний обсяг задоволення потреби (чи корисності), і відповідає певній величині загальної корисності. Тобто, розглядається спрощена модель переваг споживача.
Наприклад, припустимо що вибір споживача полягає між двома благами - овочами та м'ясом (рис.2.2).
Набори благ, які відповідають точкам а і b, однозначно дозволяють мати меншу кількість благ, ніж інші, водночас набір, що зображений точкою f-, відповідає більшій кількості благ. Набори, зображені точками с, d і e - комбінації в різних пропорціях двох благ, тому можна припустити, що їх споживання дасть однакове задоволення споживачу. Крива, яку ми провели через точки с, d і e - це крива байдужості. Взагалі, споживачі на практиці схильні до вибору більш-менш збалансованих наборів.
О
днак
для наборів благ а, b
і f
так
само можна знайти набори, які будуть
відповідати рівній з ними величині
корисності. Провівши через них криві
байдужості, отримаємо мапу
байдужості -
множину кривих байдужості, кожна з яких
відповідає певній величині корисності.
Причому, чим далі від початку координат
проходить крива байдужості, тим більшій
величині корисності вона відповідає.Властивості
кривих байдужості:
Криві байдужості є монотонно спадними функціями (при збільшенні кількості певного балга значення функції спадає.
Поверхні байдужості не перетинаються.
При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага.
Чим більше поверхня байдужості віддалена від початку координат, тим привабливішими для людини є набори благ, які розташовані на цій поверхні.
9. Бюджетна лінія.
Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету.
Бюджет — це кількість грошей, яка доступна споживачям для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та У (наприклад, котлети та пиріжки).
2. Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.
3. Споживач не дає та не бере кредити. У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам.
Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є.
В
плив
змін доходу та цін на положення лінії
бюджетних обмежень. Зміна
доходу та цін на товари змінює положення
лінії бюджетного обмеження. Якщо
збільшується дохід, то крива пересувається
вправо, а якщо дохід зменшується — то
вліво. При цьому кут нахилу лінії
залишається незмінним. Навпаки, якщо
мінюється ціна на продукт, то це призводить
до зміни кута нахилу лінії: він збільшується
при зростанні цін на товар X
та зниженні цін на това У і зменшується,
якщо на ринку складається протилежна
ситуація (рис. 3.11).