44. Теоретичні моделі олігополії.

45. Особливості організації олігополістичного ринку.

Олігополія - це ринкова структура,за якої в реалізації якого-небудь товару домінують дуже не багато продавців, а поява нових продавців ускладнена або не можлива До основних ознак олігополії належать

-Панування на олігоп. ринку кількох фірм їх може бути від 2 до 20

-Продукт олігополп може бути як стандартним,так і диференційованим Кожен олігополіст може проводити самостійну цінову політику, адже частка кожного з них на загальному ринку досить значна

-Вступ у галузь нових виробниківдещо обмежений Діють ті ж фактори, що й при монополії Олігополістичні ціни не гнучкі

Олігополп. виникають за таких обставин

1) утворення великих фірм за рахунок поглинання конкурентів,

2) злиття фірм, що дає більшу економічну владу, вищі можливості контролю за цінами, а також виграш при оптовій закупці ресурсів У низці олігополістичних ринків деякі або всі фірми заробляють значний прибуток у довгому періоді тому, що обмеження доступу на олігопольний ринок робить складним або не можливим входження нових фірм Про деякі перепони які перешкоджають проникнення на ринок нових фірм Це - ефект масштабу, патентування й ліцензування технології , реклама, репутація старих фірм Оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер то для нього ціна і гранична виручка ніколи не збігаються Тому точка перетину кривих граничної виручки і граничних витрат завжди лежатиме лівіше від мінімального рівня середніх витрат Отже олігополіст завжди обирає таке співвідношення "ціна-обсяг", де обсяг менший, а ціна вища, ніж на конкурентному ринку

46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.

Характеристика особливостей монополістичної конкуренції:

1. На ринку діє досить велика кількість продав­ців. Що означає Для існування моно­полістичної конкуренції кількість продавців має бути:

- не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої конкуренції;

- не надто малою, щоб кожна фірма володіла від­носно незначною часткою ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала);

- достатньою, щоб фірми галузі не відчували вза­ємної залежності, мали можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.

2, Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить ди­ференційовані:а) якості товару;б) поглиблення післяпродажного;в) місця продажу товару; г) стимулювання збуту. З метою виділення сво­го товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців.

3. Обмежена можливість впливу на ціну

4. Легкий вступ у галузь.

Найвища ефективність використання ресурсів і ефективність виробництва забезпечуються тоді, коли рівновага виробника досягається при рівності ціни, граничних та мінімальних середніх витрат: Р = МС = АТС min.

Інакше кажучи, ефективність гарантує спожива­чам отримання найбільшого обсягу продукції за най­нижчими цінами, що взагалі можуть бути при існую­чій технології та витратах виробництва. Спробуємо за цим критерієм оцінити ефективність монополістичної конкуренції.

При монополістичній кон­куренції рівновага виробника ніколи не буде досягнута, якщо ціни дорівнюватимуть граничним витратам. Адже рівновага наступає у точці перетину кривої граничних витрат з кривою граничного доходу, тобто коли МС = MR. Оскільки ціна завжди більша за граничний до­ход, то і в точці рівноваги вона буде більшою, ніж гра­ничні витрати. Для рівноваги фірми в умовах моно­полістичної конкуренції справедлива така нерівність: Р> МС.