11.Сучасна українська школа етнопсихології

Л.Е.Орбан-Лембрик «Етнічна психологія», Москалець «концепція української народної школи», Марія Перен «вступ до етнопсихології», Гнатенко,Валій

4.Основні функції етнопсихології й Теоретичні орієнтації сучасних етнопсихологічних досліджень.

Основні функції етнопсихології:

1.гносеологічна

2.описова

3.прогностична

4.культурологічна

5.комунвкативна

6.перетворююча

7.етнополітична

8.виховна

Теоретичні орієнтації сучасних етнопсихологічних досліджень

У масі етнопсихологичеських досліджень можна виділити три тенденції. Перша з них полягає в підкресленні відмінностей між культурами. Її крайнім полюсом є максимізація міжкультурних відмінностей у вмісті і структурі психічних процесів.

Релятивізм не означає явного або прихованого расизму у якому його прихильників нерідко звинувачують. Навпаки, релятивісти переживають почуття пошани до кожного народу, що вивчається, і є послідовниками Ф. Боаса, що підкреслював, що всі культури рівні, але різні. Затверджуючи рівність культур, вони мало цікавляться встановленням схожості між ними. Релятивісти прагнуть уникнути навіть натяку на перевагу власної групи, намагаючись зрозуміти людей «их власному язике» і «исходя з їх ценностей». Друга тенденція полягає в абсолютизації схожості між культурами: заперечується будь-яка специфіка, ігноруються очевидні відмінності між ними. Прихильників абсолютизму мало хвилює проблема етноцентрізма і, як наслідок, ігнорується можливість того що особливості культури дослідників впливають на їх концепції. У багаточисельних сравнітельно-культурних дослідженнях використовуються неадаптірованниє стандартні методики, сконструйовані в США або Західній Европе, в інших регіонах в кращому разі проводиться перевірка їх лінгвістичної еквівалентності .

Прихильники третьої тенденції відстоюють универсалізм – єдність психіки з можливими досить істотними зовнішніми відмінностями. Дослідники цього направлення вважають, що базові психологічні процеси є спільними для людських істот всюди на Землі але на їх прояви серйозний вплив робить культура. Використовуються стандартні методики, але обов'язково адаптовані до кожної культури, що вивчається.

5.Специфіка крос-культурного дослідження

Кроскультурні дослідження, котрі полягають у тому, що підбирається будь-яка психологічна методика, адекватна поставленим завданням, і за її допомогою проводяться дослідження двох або кількох груп,утворених представниками певних етнічних спільнот. Отже, специфіка кроскультурного етнопсихологічного дослідження полягає в тому, що

дослідження проводяться паралельно в кількох групах піддослідних, що належать до різних культур. Результати, отримані в різних групах, порівнюються та аналізуються. Акцент, залежно від орієнтації дослідника,ставиться або на пошуку відмінностей у результатах вибірки, або на підкресленні схожості якихось суттєвих моментів.

Останнім часом стає очевиднішою недоцільність жорсткого протиставлення двох орієнтацій -- або на пошуки відмінностей, або на пошуки схожості. Стає актуальною необхідність комплементарних досліджень і цілісного аналізу як загальних моментів, так і відмінних.Слід зазначити, що у кроскультурних дослідженнях, попри їх простоту, доступність і легкість застосування, існує цілий ряд серйозних проблем. Наприклад, перед дослідниками постійно постає питання про валідність1 методик. Справа в тому, що кожна конкретна методика створюється в певній країні та спрямовується на піддослідних даної культури.Наприклад, В. Портеус, який створив тест-лабіринт для вивчення інтелектуальних здібностей, був впевнений, що його невербальний (тобто неопосередкований мовною діяльністю експериментатора) тест може вважатися вільним від впливу культури.