- •5. Методи пізнання тгп.
- •11. Державна влада: поняття та загальна характеристика .
- •17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
- •23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
- •29 Форма державного устрою
- •35 Правова держава - поняття й основні ознаки
- •47Співвідношення норми права і моралі.
- •53 Види правових норм
- •59. Структура системи права. Формування системи права в Україні
- •65 Поняття правотворчості, функції, принципи і види
- •71 Дія нормативно-правових актів у часі. Зворотна сила закону
- •77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •83 Співвідношення нормативного акту з актами тлумачення права й актами застосування права
- •89. Громадяни як суб”єкти правовідносин
- •95. Поняття і структура правосвідомості
17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
Держава виконує свої функції в формах діяльності, які її присутні. Виділяють правові і не правові форми діяльності держави. В правових формах діяльності держави відображається зв’язок держави і права, обов’язок держави діяти при виконанні своїх функцій у межах закону. Крім того, вони показують, як державні органи і посадові особи працюють, які юридичні дії вони здійснюють. Виділяють три форми: 1. Правотворча діяльність – це підготовка і видання нормативно-правових актів без яких реалізація функцій держави неможлива. Наприклад, як здійснювати соціальну функцію без кодифікованого соціального законодавства ?
2 . Право реалізаційна – від неї залежить той факт будуть закони чи інші нормативні акти реалізовані або остануться лише побажаннями законодавця. Головний тягар по виконанню правових норм лежить на органах управління (виконавчо-розпорядчих органах). Це повсякденна робота по вирішенню різноманітних питань управлінського характеру, для виконання якої виконавчі органи видають відповідні акти, контролюють виконання обов’язків виконавцями.
3. Правоохоронна – владна оперативна і правозастосовча діяльність по охороні правопорядку, прав і свобод громадян і т.п. включає в себе прийняття заходів по попередженню правопорушень, вирішенню юридичних справ, притягнення до юридичної відповідальності.
Виділяють ще договірну форму (в наш час дуже часто рішення органів держави все більше співіснують з договірною формою, структурою громадянського суспільства і громадянами).
Правова форма - це організаційна форма діяльності органів держави, їхніх посадових осіб, що, по-перше, передбачена правом і йому відповідає, по-друге, своїм результатом тягне юридично значимі наслідки для суб'єктів права.
Наявність сукупності зазначених у визначенні двох сторін організаційної форми діяльності держави служить підставою для кваліфікації її як правова форма.
Прикладом класичної правової форми діяльності держави є судочинство, якому властиві наступні ознаки правової форми: розгляд юридичної справи винятково уповноваженими на те органами держави, їхніми посадовими особами; здійснення операцій з нормами права- матеріальними, процесуальними; закріплення результатів діяльності у відповідних офіційних процесуальних документах, що мають установлену законом форму.
Види правових форм діяльності держави:
1) установча (пов'язана з формуванням і вдосконалюванням органів держави, його структурних підрозділів);
2) правотворческая (пов'язана із прийняттям, зміною, скасуванням нормативно - правових актів);
3) правозастосовна (пов'язана з реалізацією юридичних норм);
4) контрольна (пов'язана з перевіркою відповідності поводження й діяльності підконтрольних суб'єктів вимогам права).
23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
Взаємодія держави і об’єднань громадян носить правовий характер. (ст.36,37 Конституції України і ЗУ “Про об’єднання громадян” 1992року) об’єднання громадян – добровільне суспільне формування людей, створене на основі спільності інтересів для реалізації своїх прав і свобод. , трудові колективи, держава). об’єднання громадян не є об’єктом управління з боку державних структур. Їх діяльність визначається уставом, положенням цілями і завданнями їх створення, які не виходять за рамки закону.
До об’єднання громадян можуть бути віднесені політичні партії, соціально-економічні і соціально-культурні об’єднання, масові суспільні організації, асоціації, релігійні організації.
політичні партії – добровільні об’єднання громадян, які виражають волю певних соціальних груп, які намагаються досягнути або утримати державну владу, впливають на політику держави у відповідності з програмою і уставом своєї діяльності. В Україні членами політичних партій можуть бути тільки її громадяни. Регістрації здійснюється Міністерством Юстиції.
Всі об’єднання громадян рівні перед законом. Держава (в особі державних органів і посадових осіб): 1.Встановлює юридичні норми, які визначають порядок їх офіційного визнання шляхом регістрації.
2.Регіструє об’єднання громадян і встановлює їх ідентифікаційний код.
3. Забезпечує дотримання прав і законних інтересів об’єднань громадян
4. Здійснює контролб і нагляд за їх діяльністю відповідно до їх уставу.
5.Передбачає відповідальність уповноважених осіб суспільних об’єднань за порушення законодавства.
6. Не втручатися в діяльність суспільних організацій, так як вони не є об’єктами державного управління.
7. Створює режим найбільшого сприяння для їх функціонування.
Права об’єднань громадян:
допомогати державі вирішувати завдання економічного, соціального і культурного розвитку шляхом прийняття спільних політичних рішень.
Приймати участь у формуванні представницьких органів влади
Бути з певних питань суб’єктами правотворчої діяльності держави (укладення колективного договору).
Проводити масові заходи
Захищати права членів організацій в державних органах.
Не мають права: - втручатися в діяльність один одного
втручатися в діяльність державних організацій і посадових осіб
мати воєнізовані формування
ставити за мету отримання прибутку за певних виключень.
Заборонено: створювати політичні партії і об’єднання громадян програмні цілі яких направлені на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності, підрив безпеки, пропаганду війни, насильства, расової дискримінації, релігійної ворожнечі. Заборона діяльності тільки в судовому порядку.
Взаємодія держави й партій, інших об'єднань громадян характеризується наявністю прямої й зворотного зв'язка між ними.
Зокрема, політичні партії, інші об'єднання громадян ерез інститут виборів: формують депутатський корпус представницьких органів державної влади;
вносять у Парламент ініціативні законопроекти через народних депутатів- іноді Конституція держави надає керівної (центральним) органам деяких недержавних об'єднань громадян право законодавчої ініціативи;
можуть по ряду питань бути суб'єктами правотворчества (наприклад, коли трудовий колектив укладає договір із власником підприємства);
можуть по ряду питань бути суб'єктами правозастосування (наприклад, до числа осіб, які мають право в певних випадках становити протокол про адміністративне правопорушення, зокрема, ставиться цілий ряд представників громадських організацій);
можуть по ряду питань бути суб'єктами контрольної діяльності держави (наприклад, члени інспекції робочого контролю профспілок; суспільні інспектори охорони природи й ін.).
У свою чергу, вплив держави на партії, інші об'єднання громадян проявляється, зокрема, у тім, що воно
розробляє загальнообов'язкові "правила гри" суб'єктів політичної системи, тобто встановлює юридичні норми, що визначають порядок їхньої легалізації, подальшої легальної діяльності;
реєструє об'єднання громадян;
охороняє права об'єднань громадян (суд, прокуратура й ін.);
контролює законність їхньої діяльності;
сприяє реалізації деяких рішень недержавних об'єднань громадян, неисполняемых відповідними суб'єктами права добровільно (наприклад, рішень КТС по трудових спорах).