- •1. Поняття, риси та завдання адміністративного права.
- •2. Місце адміністративного права в системі права України.
- •3. Адміністративне право як частина публічного права.
- •4. Соціальне призначення адміністративного права.
- •5. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах здійснення адміністративної реформи.
- •6. Методи адміністративно-правового регулювання та їх розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •7. Система адміністративного права: поняття, ознаки та елементи.
- •8. Принципи адміністративного права: поняття та система.
- •9. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
- •10. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин: поняття, зміст, значення та елементи.
- •11. Стадії адміністративно-правового регулювання.
- •12. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
- •13.Акти тлумачення адміністративно-правових норм.
- •14.Особливості реалізації норм адміністративного права
- •15.Джерела адміністративного права та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •16.Поняття, структура, механізм утворення та види адміністративно-правових відносин.
- •18.Державне управління як форма прояву державної виконавчої влади.
- •19.Соціальні та юридичні ознаки суб’єктів адміністративного права
- •20.Компетенція: поняття, значення та структура.
- •21.Фізичні особи як суб’єкти адміністративного права
- •22.Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
- •23.Публічна адміністрація: поняття, ознаки, види.
- •24.Система, ознаки, структура, принципи організації та види органів виконавчої влади
- •37.Поняття, сутність, особливості й мета адміністративного примусу.
- •38.Заходи адміністративного попередження: їх призначення, види, підстави та порядок застосування.
- •39.Заходи адміністративного припинення: поняття, мета, підстави застосування, види, порядок застосування.
- •40.Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •41.Заходи адміністративного стягнення. Цільове призначення стягнень.
- •42.Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •43.Юридичний аналіз об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
- •44.Класифікація адміністративних правопорушень.
- •45.Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
- •46.Суб’єкти адміністративної відповідальності.
- •47.Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •48.Підстави адміністративної відповідальності
- •49.Адміністративне стягнення: поняття, мета, система, види
- •50.Поняття, зміст та загальні риси адміністративного процесу.
- •51.Принципи адміністративного процесу: поняття, система.
- •52.Суб’єкти адміністративного процесу, їх адміністративно-процесуальний статус.
- •53.Структура адміністративного процесу, характеристика його елементів.
- •54.Адміністративне провадження: поняття, сутність, система та види.
- •55.Адміністративно-процесуальне право: предмет, методи, завдання.
- •56.Загальна характеристика провадження в справах за зверненнями громадян.
- •57.Дисциплінарне провадження щодо державних службовців
- •58.Нормотворче провадження: поняття, зміст, стадії.
- •59.Поняття, ознаки, структура та види провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •60.Поняття, сутність, принципи забезпечення законності в публічному управлінні.
1. Поняття, риси та завдання адміністративного права.
Адміністративне право - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку.
Адміністративне право є самостійною галуззю права, яка характеризується комплексним характером. Вона посідає своє чільне місце в системі права й відрізняється від інших галузей права предметом і методом правового регулювання.
Управлінська природа адміністративного права наповнюється такими рисами:
1) виконавчо-розпорядчий характер;
2) підзаконність;
3) масштабність і універсальність;
4) ієрархічність;
5) безпосередньо організуючий характер;
6) обов'язковістю її рішень для будь-якої іншої влади;
7) моноцентричністю (тобто наявністю єдиного центру прийняття владних рішень)
8) легальністю застосування сили у межах держави
Таким чином, основними завданнями адміністративного права є:
1) забезпечення публічних суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів приватних фізичних і юридичних осіб;
2) забезпечення нормального функціонування публічних інститутів;
3) поетапне приведення стандартів публічного управління в Україні до вимог правової системи Європейського Союзу;
4) забезпечення розвитку засад громадянського суспільства в Україні – одночасно як мети та засобу функціонування всієї державно-правової дійсності;
5) розвиток конституційно-правових засад із надання адміністративних сервісних послуг;
6) розвиток адміністративно-правових засад запобігання та протидії корупції;
7) забезпечення попередження (профілактики) правопорушень засобами адміністративного права;
8) сприяння фізичним та юридичним особам у публічному забезпеченні безпечними продуктами харчування, якісними промисловими товарами та послугами;
9) створення належних умов для організації та функціонування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
10) виключення в діяльності виконавчих органів бюрократизму, свавілля, зловживань, недбалості та некомпетентності.
2. Місце адміністративного права в системі права України.
Правова система - органічно ціле правове явище, що включає в себе наступні структурні елементи:
• галузі права;
• інститути права;
• норми права.
Основним елементом системи права є галузь права, відносно самостійна сукупність його норм, об’єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання. Правові норми, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення виконавчої влади, утворюють таку галузь як адміністративне право.
Галузь права підрозділяється на правові інститути – це таке угрупування норм права певної галузі чи підгалузі, що регулюють конкретний вид, або сторону однорідних суспільних відносин. Для адміністративного права як приклад можна назвати інститути адміністративної відповідальності і адміністративного процесу.
Галузь адміністративного права займає одне з чільних місць у галузевій системі українського права, але предмет адміністративного права не охоплює всі суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління. Ці відносини регулюються іншими галузями права. Так виникає його взаємодія з наступними правовими галузями:
• конституційним правом, яке закріплює основні принципи організації й функціонування виконавчої влади, місце її суб'єктів у державному механізмі, правові основи їхнього формування, взаємовідносин із суб'єктами інших гілок державної влади; права й свободи громадян, частина яких реалізується в сфері державного управління.
• цивільним правом, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а нормами адміністративного права регулюються правила руху майна(передача, вилучення і т.п.) в сфері державного управління;
• кримінальним правом. Норми адміністративного права визначають, які діяння є адміністративними правопорушеннями, та міри стягненнь, які застосовуються до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право встановлює, які діяння є злочинами і види покарання за їх скоєння. В певних умовах окремі діяння, які відносяться до провин можуть переростати в злочини і навпаки, що свідчить про «рухливість» границь між адміністративним і кримінальним правом;
• фінансовим правом, яке власне своїм народженням зобов’язане державному, адміністративному і частково цивільному праву. Воно регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави. Для регулювання відносин, які при цьому виникають, використовується адміністративно-правовий метод. Адміністративне право регулює управлінські відносини в галузі фінансів, а фінансове – самі фінансові відносини як особливий різновид економічних відносин;
• земельним правом. Значна частина відносин, віднесених до предмету земельного права регулюється нормами адміністративного права;
• трудовим правом. Діяльність державних службовців є суміжною областю регулювання трудовим і адміністративним правом. Державні службовці діють від імені й за дорученням держави. У процесі своєї діяльності вони виконують організаційні функції. Тому діяльність державних службовців регулюється нормами адміністративного права. Трудові відносини службовця з адміністрацією (оплата, нормування, охорона праці) до управління не відносяться і регулюються нормами трудового права;
кримінально-процесуальним і цивільно-процесуальним правом. Розгляд справ про адміністративні правопорушення в суді ґрунтується на загальних процесуальних засадах.