- •5. Методи пізнання тгп.
- •11. Державна влада: поняття та загальна характеристика .
- •17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
- •23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
- •29 Форма державного устрою
- •35 Правова держава - поняття й основні ознаки
- •47Співвідношення норми права і моралі.
- •53 Види правових норм
- •59. Структура системи права. Формування системи права в Україні
- •65 Поняття правотворчості, функції, принципи і види
- •71 Дія нормативно-правових актів у часі. Зворотна сила закону
- •77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •83 Співвідношення нормативного акту з актами тлумачення права й актами застосування права
- •89. Громадяни як суб”єкти правовідносин
- •95. Поняття і структура правосвідомості
77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
Прогалини у праві - це повна або часткова відсутність у чинному законодавстві норми, що регулює суспільні відносини, що перебувають у сфері правового регулювання.
У процесі аналізу наявності прогалин у праві повинні бути враховані два основних фактори:
1) фактичні обставини повинні знаходитись у сфері правового регулювання;
2) відсутність у законодавстві норми права, яка б регулювала дані фактичні обставини.
У юридичній літературі виділяють об'єктивні та суб'єктивні причини існування прогалин у праві:
— неврегульованість тих суспільних відносин, які потребують правового регулювання;
— поява нових суспільних відносин;
— технічні прорахунки законодавця у процесі підготовки нормативно-правових актів.
Прогалини у праві можуть бути усунені шляхом їх ліквідації чи подолання.
Усунення прогалин має місце у процесі правотворчої діяльності шляхом прийняття нових норм права.
Подолання прогалин можливе у процесі правозастосовчого процесу за допомогою застосування аналогії.
Розрізняють аналогію права та аналогію закону.
Аналогія закону — рішення конкретної юридичної справи на основі правової норми, розрахованої не на даний, а на подібний випадок.
Аналогія закону дає можливість вирішувати конкретну життєву ситуацію при відсутності норми, яка її безпосередньо регламентує, на основі іншої норми цієї ж або іншої галузі права, яка регулює аналогічні чи близькі за змістом відносини.
У процесі застосування аналогії закону має бути дотримано ряд вимог:
1) спочатку потрібно визначити, що ситуація, яка потребує вирішення має юридичний характер та повинна бути розв'язана за допомогою правових засобів;
2) необхідно переконатись, що у законодавстві відсутня норма, яка безпосередньо може регулювати даний випадок та на основі якої можна вирішити справу;
3) визначити норму права, яка регулює аналогічні випадки, та на її основі вирішити справу;
4) дати мотивоване обґрунтування причин застосування аналогії саме у даному конкретному випадку.
Застосування аналогії закону повинно здійснюватись з дотриманням певних принципів:
1) Законності, тобто прийняття рішення повинно здійснюватись у межах повноважень органу правозастосування, за процедурою, встановленою законом, та у передбаченій законом формі.
2) Обгрунтованості — даний принцип вимагає застосування аналогії закону лише на основі знань про об'єктивно істинні юридичні факти, які передбачені гіпотезою норми права.
3) Доцільності — потрібно вибрати саме ту норму, яка найефективнішим та найоптимальнішим способом дасть можливість досягти мети правового регулювання.
Застосування аналогії закону не є способом довільного вирішення справи. Прийняття рішення здійснюється відповідно до державної волі, яка відображена як у правовій системі в цілому, так і в окремих правових нормах, що регламентують аналогічні відносини. За допомогою аналогії закону органи правозастосування не ліквідують прогалини у праві, а лише їх долають.
Інститут аналогії закону не застосовується в адміністративному та кримінальному праві.
Аналогія права — це вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних принципів права (справедливості, рівності перед законом та судом тощо). Даним шляхом можливо ліквідувати прогалини у праві за умови відсутності норми права, яка б регулювала даний вид суспільних відносин, чи аналогічні випадки у всіх суміжних галузях права.
Аналогія права - це рішення юридичної справи, на основі загальних принципів права (виходячи із загальних початків і змісту законодавства).
У таких галузях права як адміністративне право, карне право інститут аналогії не допускаються («немає злочини й покарання, немає провини й стягнення - без вказівки на те в законі»). У цивільному праві до інституту аналогії пряме відношення має ст.4 ГК України, у якій, зокрема, говоритися про те, що цивільні права й обов'язки можуть виникати з дій, які «хоча й не передбачені законом, але в чинність загальних початків і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права й обов'язки». Наприклад, дійсні договори консигнації (різновид договорів комісійного продажу товарів), хоча в ГК України немає такого поняття «договір консигнації».