28. Суть інтерактивного навчання сам!!!

29. Використання зарубіжного досвіду!

30.Про переваги компютерного вивчення географії!!!!!!!!сам!

31. Головні картографічні уміння - Навчальні карти за своїми функціональним призначенням можуть бути: а) об’єктом вивчення; б) джерелом знань; в) засобом наочності. Методика роботи з картами залежить від функції, яку карти виконують в конкретній навчальній ситуації.

До основних прийомів вивчення карт в шкільній географії слід віднести: візуально-описовий, картометричний, морфометричний, математико-статистичний і графічний аналізи. Зрозуміло, що у шкільній географії рівень опанування ними не однаковий. Це пояснюється і віковими особливостями учнів, і конкретними завданнями шкільної географії. Контурні карти використовуються з різною дидактичною метою: для перевірки знань, при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, узагальненні і систематизації. За ними проводяться картографічні диктанти.

Робота з контурними картами в основному повинна здійснюватися на уроці. Вдома вчитель пропонує закінчити або виконати аналогічну роботу.

32. Прийоми роботи з текстом підручника – з голови! Загальними методичними вимогами до роботи з підручником географії є:

• Систематична робота з підручником на всіх етапах уроку (вивчення нового матеріалу, закріплення, узагальнення), а також під час виконання домашнього завдання;

• Цілеспрямоване навчання учнів вмінню працювати з усіма компонентами підручника;

• Поступове ускладнення видів роботи з підручником від теми до теми, від курсу до курсу;

Застосування підручника в поєднанні з іншими засобами навчання: картами, схемами, таблицями, відеофрагментами, позакласним читанням. Робота з текстом підручника здебільшого поєднується з роботою з позатекстовими його компонентами, які доповнюють навчальну інформацію чи ілюструють її – текстовими картами, малюнками, схемами, таблицями, фотографіями, графіками та ін..

34. До методичного апарату (його ще називають позатекстовий компонент) підручника належать: апарат організації засвоєння змісту (до нього входить блок добування знань та умінь – робота з ілюстраціями, творчі, підсумкові; блок самоконтролю і взаємоконтролю – запитання і завдання; методичні ключі до теми – інструктивні матеріали: пам'ятки, зразки розв'язування задач, прикладів; таблиці; написи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи); ілюстративний апарат (фотографії, малюнки, плани, карти, схеми, графіки та ін.); апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія, значки рубрик).

Усі питання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні та продуктивні (проблемні).

35.Орієнтування глобуса Отож, ставимо глобус на підставку (нею може слугувати смужка картону, скріплена степлером у вигляді циліндричного кола) так, що північний полюс є його маківкою, кладемо на нього монету, яка буде моделювати нас, мандрівників, а далі пересуваємо монету по глобусі на південь, весь час повертаючи його на підставці так, щоб у будь якій точці мандрівки монета перебувала на маківці глобуса. Дійшовши у такий спосіб до південного полюса, монета знову ж таки, опиняється на маківці глобуса-Землі. Для п’ятикласника цього очевидного факту – південний полюс так само є «верхом» Землі як і північний, чи будь-яка інша точка на Землі, поки що достатньо для правильного розуміння положення людини на Землі, яка аж ніяк не може «впасти вниз головою з Антарктиди». Зорієнтований глобус дає можливість вивчати територію материка чи акваторію океану з ефектом присутності на них учнів, запобігти формуванню спотворених уявлень про форму Антарктиди та її «перекинутість» (на стандартно закріпленому глобусі її навіть показати важко).

36. Розповідь – придумати самому! розповідь—живий, емоційний, не дуже тривалий в часі (5-10 хв у 5-7 кл, 110-15 хв у 8-10 кл) виклад будь-якого питання теми. Залежно від змісту розрізняють описові, художні, науково-популярні розповіді. Розповідь-опис—це послідовний виклад ознак, особливостей, властивостей, якостей предметів і явищ навколишнього світу. Художня розповідь застосовується для образного переказу фактів або історичних подій. Для ознайомлення з різними науковими гіпотезами, дослідженнями використовують науково-популярну розповідь, в якій є порівняння, аналіз, синтез, узагальнення

37. Бесіда - Бесіда—це діалог вчителя та учнів, який передбачає формулювання запит ань, з допомогою яких учні відтворюють раніше набуті знання або самостійно роблять висновок. Перевага бесіди полягає в тому, що вона сприяє розвитку активності і самостійності учнів. Залежно від дидактичної мети розрізняють вступну (на початку уроку з метою виявлення рівня підготовки учнів до сприймання матеріалів), повідомлювальну (застосовується під час аналізу наочних посібників, схем, таблиць, малюнків) і підсумкову бесіду з метою узагальнення і систематизації вивченого.

38. Прийом пояснення - Пояснення, на відміну від розповіді має доказовий характер і застосовується як спосіб вивчення географічних закономірностей, механізмів процесів, явищ. Під час пояснення вчитель використовує схематичні рисунки, математичні формули, картографічний матеріал.

39. Репродуктивний метод ґрунтується на відтворенні знань, повторенні способів діяльності за завданнями і зразком, який подає педагог. Основні його прийоми—інструктаж, проводиться перед виконанням практичних та самостійних робіт, вправа, зміст якої полягає у повторенні певних дій, які забезпечують формування умінь і навиків застосування вже набутих знань. Навчальною програмою передбачені практичні роботи в кожному курсі шкільної географії. До навичок, якими повинні володіти учні належать визначення географічних координат, чи пошук за ними точок на глобусі і карті, орієнтування на місцевості, складання плану місцевості, визначення місцевого і поясного часу і т. д.

47. Дослідницький метод сприяє залученню школярів до творчої діяльності, наукового пізнання На відміну від частково-пошукового, учні вирішують поставлену проблему повністю, спостерігаючи і вивчаючи певні просторові процеси і явища. Висувають гіпотезу, планують шляхи дослідження самостійно і під керівництвом вчителя. Важливе місце належить в цьому методі прийому спостереження. Його можна проводити безпосередньо, або з допомогою приладів (метеорологічних, астрономічних). Наукове спостереження обов’язково проводиться за певною програмою.

В сучасній методиці навчаня географії розрізняють навчально-дослідницький метод,яким можуть оволодіти всі учні, які в навчальній діяльності під керівництвом учителя виконують роль дослідників. Це може відбуватись у стінах класу (гра у дослідників, які проектують будівництво підприємства певної галузі, враховуючи властиві для неї фактори розміщення чи визначають за статистичним довідником демографічну ситуацію свого району, області).

51. Географічна екскурсія – одна з форм організації навчально – виховного процесу в школі. Її проведення таке ж обов’язкове, як проведення вчителем уроку, оскільки екскурсія, яка проводиться за програмою є одним із видів уроку. На уроці – екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.

Під час екскурсії відбувається накопичення в учнів змістових уявлень, які слугують основою для формування фізико – географічних і економіко – геогра -фічних понять. Отже, екскурсії мають виключно важливе значення. Вони забезпечують зв’язок теорії з практикою, дають змогу показати учням в натурі ті географічні об’єкти і явища, які в умовах певної школи можливі для безпосереднього вивчення чи ознайомлення з ними. це має велике значення для реалізації краєзнавчого принципу у викладанні географії.

53. Складові підготовки учителя до уроку - Численні вимоги до сучасного уроку, багатогранні критерії його ефективності, вимагають від учителя ретельної підготовки до нього. Робота з підготовки до уроків розпочинається зі складання календарно-тематичного планування. Складаючи цей план, учитель опирається на Програму, в якій зафіксовано базовий освітній стандарт та вимоги до рівня підготовки школярів з предмету. Вчитель може скористатись календарно-тематичним плануванням, складеним методистами чи авторами підручників, яке друкують українські методичні журнали «Географія», «Географія. Краєзнавство. Туризм.», «Географія та основи економіки в школі». Видають таке планування і окремими брошурами. Кожний учитель вносить до них свої поправки, виходячи з конкретних умов роботи школи та своєї методичної майстерності.

Необхідність тематичного планування визначається принципом системної побудови уроків, остільки уроки-одинаки не забезпечують формування системи знань. В тематичному плані, який можна назвати стратегічною моделлю навчального процесу, вчитель встановлює тісний зв’язок між уроками через логіку формування понять, причинно-наслідкових зв’язків, планує організацію самостійної навчальної діяльності школярів, передбачаючи на кожен урок різні види навчальної роботи, методи і засоби навчання, практичні роботи.

Тематичний план розглядає одиничний урок як частину цілісної системи уроків з теми, розділу, курсу, але при цьому надає йому індивідуальності за змістом, формою діяльності школярів, рівнем засвоєння основних компонентів змісту освіти. Опираючись на тематичне планування вчитель готується до кожного уроку зокрема.

56. Технологія кооперативного навчання - Кооперативне навчання - це технологія навчання в невеликих групах, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Члени великої групи або класу розподіляються на декілька малих груп і діють за інструкцією, яка спеціально була розроблена для них викладачем. Кожен з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння питання, яке вивчається, та завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою та суттєвою для роботи інших, оскільки без неї завдання не буде виконане (частина важливої інформації буде втрачена, інші учні групи її не отримають). Методика «кооперативне навчання» іноді перекладається як «навчальна співпраця».

72. У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, зокрема в тому, де живуть учні, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення—зміні цінностей, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

67. У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір. Вивчаючи другу тему, доцільно звернути увагу на можливі сучасні зміни в адміністративно-територіальному устрої з позицій історії формування українських земель. Для формування просторової уяви в цьому розділі і надалі, під час вивчення економічних районів, своєї області доцільно застосовувати ментальні карти, які є відтворенням на папері образу території з пам’яті.

81. Методика викладання курсу «Загальна географія» Психологи звертають увагу на більш високу ефективність позитивної внутрішньої мотивації учнів порівняно із зовнішньою. Вона особливо важлива під час розв'язання складних творчих задач, наприклад під час проведення рольових ігор. Для шестикласників характерний природний інтерес до географії, їм властива романтика, їм подобаються походи, подорожі, дослідження, їм цікава інформація про особливості природи різних частин Землі Під час вивчення «Загальної географії» учні опановують найбільший, порівняно з іншими курсами фізичної географії, запас географічних понять, У системі понять розрізняють головні та підпорядковані. Важливо сформувати в учнів ієрархію понять. Це можна робити у вигляді структурних простих схем, які упродовж вивчення теми висять поруч з картою. Схеми треба також малювати паралельно з учнями. У засвоєнні найважливіших понять велику роль відіграють визначення. Найважливіша особливість полягає в тому, що поняття не можуть бути засвоєні тільки шляхом заучування їхніх визначень.