Класифікація спектроскопічних методів

Електромагнітне випромінювання при взаємодії із речовиною може спричиняти процеси різноманітної фізичної природи, що використовують в методах хімічного аналізу. Загальний характер цих процесів залежить від енергії фотонів. Отже, для класифікації методів аналізу весь діапазон енергій електромагнітних квантів доцільно розділити на області, відповідні тому або іншому фізичному процесу.

Таблиця 1.

Області енергій електромагнітного випромінювання, відповідні їм методи аналізу та процеси, які лежать в їх основі.

Область (метод)	Характеристика енергії квантів		Процес
	, м	інші величини
Радіочастотна (ЯМР, ЕПР)	101 – 10-1	ν – 10МГц – 1ГГц	Зміна спінів ядер та електронів
Мікрохвильова	10-1 – 10-3	– 0,1 – 10 см-1	Зміна обертальних станів
Оптична УФ видима ІЧ (ІЧ)	10-6 – 10-8 10-3 – 10-6	 = 400 – 200 нм  = 750 – 400 нм – 10 – 13000 см-1	Зміна станів валентних електронів Зміна коливальних станів
Рентгенівська	10-8 – 10-10	Е – 0,1 – 100 КеВ	Зміна станів внутрішніх електронів
Гама-випромінення (ядерно-фізичні)	10-10 – 10-13	Е– 0,01 – 10 МеВ	Ядерні реакції

У таблиці 1 вказані основні області електромагнітного випромінювання, що використовуються в хімічному аналізі, діапазони величин, що характеризують енергію фотонів (єдиною мірою вибрана довжина хвилі; наведені також інші величини, що традиційно використовуються в даному методі) і характер відповідних фізичних процесів. Спектральні діапазони не мають чітко обкреслених меж, тобто розподіл всього спектру на діапазони є достатньо умовним.

Спектроскопічні методи підрозділяють також на атомні і молекулярні. Цей розподіл для аналітика є принциповим, оскільки в методах атомної спектроскопії ми завжди маємо справу із вузькими лінійчатими спектрами, а в методах молекулярної спектроскопії — із широкими слабкоструктурованими спектрами. І це зрештою визначає можливість їх використання в хімічному аналізі і відповідні вимоги до вимірювальної апаратури — спектральних приладів.