Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LW_Info. society.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
357.38 Кб
Скачать

Лабораторна робота Тема: «Інформаційне суспільство» Хід роботи:

  1. Обрати країну для дослідження. Визначити стан та перспективи розвитку інформаційного суспільства в обраній країні (окрему увагу зосередити на стратегії розвитку інформаційного суспільства).

  2. Визначити стан розвитку інформаційного суспільства в країні за допомогою основних міжнародних індексів вимірювання рівня розвитку інформаційного суспільства (індекс цифрової спроможності; індексу мережної готовності; індекс розвитку ІКТ (ІDІ); рівень готовності до впровадження е-урядування; індекс економіки знань).

  3. Обрахувати Індекс інформаційної нерівності в обраній країні.

  4. Визначити проблеми розвитку інформаційного суспільства в обраній країні.

  5. Надати ряд пропозиції та порад щодо питань розвитку інформаційного суспільства в обраній країні.

Під терміном «інформаційне суспільство» звикли розуміти суспільство в якому створення, поширення та маніпулювання інформацією стає найважливішим видом економічної та культурної діяльності.

Інформаційне суспільство – суспільство, в якому більшість працюючих зайняті виробництвом, збереженням, переробкою та реалізацією інформації, особливо її вищої форми – знань.

Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

  • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

  • зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

  • зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

  • створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Показники та джерела інформації:

  • Індекс цифрової спроможності (http://www.itu.int/ITU-D/ict/doi/material/WISR07-chapter3.pdf);

  • Індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index - NRI) (http://en.wikipedia.org/wiki/Networked_Readiness_Index);

  • Індекс розвитку ІКТ (ICT Development Index - IDI) (http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/index.html);

  • Рівень готовності до впровадження е-урядування (United Nations e-Government Readiness Index) (http://www2.unpan.org/egovkb/global_reports/index.htm);

  • Індекс економіки знань (Knowledge Economy Index - KEI) (http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5.asp).

Індекс інформаційної нерівності (dot Force Index)

Індекс інформаційної нерівності розроблений в рамках діяльності Робочої групи по можливостях цифрових технологій (DOT Force), створеної з метою реалізації положень Окинавськой хартії, прийнятої на зустрічі глав держав «Групи восьми» в 2000 р.

У 2001 р. в Кейптауні (Південна Африка) на пленарній зустрічі членів DOT Force була представлена ​​система індикаторів, що дозволяють класифікувати всі країни світу з позиції інформаційної нерівності і отримала назву DOT Force Index. При розробці даного індексу були використані результати великої кількості міжнародних та національних досліджень в області готовності до інформаційного суспільства.

Експерти Робочої групи запропонували шістнадцять критеріїв, що дозволяють в сукупності охарактеризувати стан будь-якої з країн світу з позиції інформаційної нерівності на різних етапах розвитку конкретної країни (див. табл. 1).

Одинадцять критеріїв з цієї групи описують стан країни в контексті її економічного розвитку, інформатизації і комунікації, три критерії відбивають соціальний розвиток (рівень грамотності, витрати на охорону здоров'я та освіту) і два критерії характеризують ступінь інтернаціоналізації національної економіки (Прямі іноземні інвестиції та баланс між експортом і імпортом).

Таблиця 1.

Категорії

Класифікація країн за рівнем доходів

низький

нище середнього

вище середнього

високий

Оцінка (в балах)

Від 0 до 25

Від 26 до 50

від 51 до 75

від 75 до 100

1. Питомий ВНП (дол. в рік на жителя).

10

20

50

100

2. Прибутковість телекомунікацій (дол на рік на жителя)

0

10

50

100

3. Інвестиції в телекомунікації (дол на рік на жителя)

10

40

50

100

4. Рівень грамотності (доросле населення)

7

30

40

100

5. Витрати на освіту (частка від ВНП)

20

40

50

90

6. Витрати на охорону здоров’я (частка від ВНП)

10

30

30

10

7. Прямі іноземні інвестиції (частка від ВНП)

60

40

30

20

8. Торговый баланс (експорт і імпорт як частка від ВНП)

10

20

50

100

9. Телефонні лінії (на сто жителів)

10

10

70

100

10. Суспільні телефони (на тисячу жителів)

20

40

70

80

11. Стільникові телефони (частка стільникових абонентів від загального числа телефонних абонентів)

0

0

40

80

12. Інтернет-хости (на 10 тисяч жителів)

0

10

30

80

13. Інтернет-користувачі (на 10 тисяч жителів)

10

40

40

80

14. Персональні комп'ютери(на сто жителів)

30

0

25

90

15. Плата за телефон (щомісячна плата як частка від питомого ВНП)

10

40

70

90

16. Індекс конкуренції

10

20

50

100

1. Всі цифри, наведені в графах таблиці, не є значеннями даного показника, а тільки відображають його величину як відсоток від максимально можливого значення цього показника.

2. Використовується розроблена Світовим Банком чотирирівнева класифікація країн за рівнем їх питомої доходу, який оцінюється річним доходом на людину в рік: країни з низьким доходом (нижче 470 дол), нижче середнього (від 470 до 1190 дол), вище середнього (від 1190 до 4650 дол) і країни з високим доходом (вище 4650 дол).

В результаті проведених досліджень було встановлено, що між рівнем економічного розвитку країни та її станом з позиції цифрового розшарування існує однозначна зв'язок. Цей висновок дозволив експертам Робочої групи для визначення рівнів розвитку використовувати розроблену Світовим Банком класифікацію країн за рівнем їх питомої доходу, який оцінюється річним доходом на людину в рік - країни з низьким доходом, нижчим за середній, вище середнього і країни з високим доходом. Різниця між нижньою та верхньою групою складає більше 4 тис. дол (в першу групу потрапляють країни з доходом нижче 470 дол, а у вищу групу - більш 4650 дол). Виходячи з цих рівнів, для кожної з чотирьох груп країн були визначені значення всіх шістнадцяти критеріїв DOT Force Index.P При цьому необхідно мати на увазі, що всі наведені в табл. 7 чисельні дані не є значеннями даного показника, а являють собою відсоток від максимально можливого значення показника (прийнятого за 100%).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]