2. Обрахувати Індекс інформаційної нерівності в обраній країні.

Приклад обрахування Індексу інформаційної нерівності:

Індекс информаційної нерівності

(DOT Force Index)

Категорія	Україна	Максимальний показник	%	характеристика
1. Питомий ВВП (дол. в рік на жителя).	6 175	47 557	12,98	низький
2. Прибутковість телекомунікацій (% від ВВП)	5, 85	36, 11	16,20	нище середнього
3. Приватні інвестиції в телекомунікації (на 1 тис. дол. ВВП), дол.	16,981	85,675	19,82	низький
4. Рівень грамотності (доросле населення), %	99,7	100	99,70	високий
5. Витрати на освіту (частва від ВВП)	5,3	16,8	31,55	низький
6. Витрати на охорону здоровя (частка від ВВП)	7	16,5	42,42	нище середнього
7. Прямі іноземні інвестиції (на тисячу жителів)	160 020, 223	3 349 776, 59	4,78	низькі
8. Торговий баланс (експорт та імпорт як частка від ВВП)	106,14	456,09	23,27	нище середнього
9. Телефонні лінії (на тисячу жителів)	255, 938	892, 43	28,68	нище середнього
10. Суспільні телефони (на тисячу жителів)	545, 456	2 111, 739	25,83	нище середнього
11. Стільникові телефони (на тисячу жителів)	365,675	1 576, 387	23,20	нище середнього
12. Інтернет-хости (на 1. тисячу жителів)	11 397	264 957 756	0,00	низький
13. Інтернет-користувачі (на 1 тисячу жителів)	215 250	922 902	23,32	низький
14. Персональні комп'ютери(на 1 тис. жителів)	38, 449	864, 584	4,45	низький
15. Плата за телефон. дзвінок (середня плата за дзвінок (3 хв..))	0,01	0, 6	1,67	низький
16. Індекс конкуренції	3,27	5,95	54, 96	вище середнього

Джерела:

http://www.nationmaster.com/cat/med-media;

http://www.nationmaster.com/cat/eco-economy

Звідси можна робити висновок про недостатнє доопрацювання України у забезпеченні інформаційної рівності в країні та розвитку інформаційно-телекомунікаційної сфери. Проблеми, насамперед, стосуються питань забезпечення належною інфраструктурою, а також матеріального забезпечення вказаних сфер.

Загалом можна зробити висновок, що протягом останніх років Україна стабільно утримує середні позиції у світових рейтингах розвитку інформаційного суспільства, причому результати наведених вище вимірювань свідчать про те, що (подібно до більшості інших країн пострадянського регіону) позитивна динаміка забезпечується не стільки завдяки імплементації найсучасніших ІКТ, скільки за рахунок «наздоганяючого» запровадження, приміром, телекомунікацій чи стільникового мобільного зв’язку. До того ж, рейтинги свідчать, що протягом трьох останніх років на тлі решти країн темпи зростання ІС в Україні постійно сповільнюються.

Україна має достатній інтелектуальний потенціал для запровадження ефективного інформаційного суспільства, проте низька матеріальна забезпеченість галузей, які б дозволили інтенсифікувати процес інформатизації (власне виготовлення високо сучасних комп’ютерів, суперкомпютера і т.п.) сповільнюють поступи України на шляху до інформаційного суспільства.

Сучасне інформаційне суспільство та його наступна фаза – суспільство, побудоване на знаннях, окрім технологічного, набуло багато вимірів: гуманітарного, мас-медійного, культурологічного, освітньо-наукового та інших. Для створення цілісної моделі такого суспільства і власне економіки знань та індустрії інтелектуальних інформаційних технологій Україні необхідно паралельно розбудовувати дві фази інформаційного суспільства: перша - прискорити побудову інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури країни шляхом залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій; розширення конкурентного середовища серед провайдерів Інтернету та мобільного зв'язку; охоплення органів державного управління та провідних державних інституцій; друга – одночасно мобілізувати науку, освіту, промисловість, гуманітарну, мас-медійну сфери і бізнес на пріоритетних розвитках інформаційного суспільства, побудованого на знаннях.

Виконані лабораторні роботи присилати на електронну адресу: neolenka22@ukr.net

4