Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LYeKTsIYa10_mizhklitinni_vzayemodiyi.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
704.51 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ №10 на тему: «МІЖКЛІТИННІ ВЗАЄМОДІЇ»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1-Типи хімічної сигналізації в організмі

2- Види рецепторів;

3- Молекули клітинної адгезії;

4- Типи міжклітинних контактів;

5- Механізми міжклітинних взаємодій;

6- Кальцієвий сигнал;

7- Запрограмована смерть клітини.

1)Типи хімічної сигналізації в організмі

В одноклітинних організмів єдина клітина здійснює всі функції необхідні для життєдіяльності:

рух,транспорт та обмін речовин, синтез, розмноження.

Для існування багатоклітинного організму необхідна система координації поведінки клітин, яка зумовлена міжклітинною сигналізацією, що необхідна для регулювання розвитку клітин та їхньої організації у тканини, контролю росту та поділу клітин, координації їхньої активності. Велике значення у взаємодії клітин, а також клітин з позаклітинним середовищем мають різні молекули клітинної адгезії (лат. прилипання). Між сусідніми клітинами багатоклітинного організму підтримується безпосередній зв'язок з допомогою міжклітинних контактів (термін М.К. визначає взаємодію сусідніх клітин за допомогою міжклітинного матриксу або спеціалізованих ділянок плазматичних мембран).

Електронно-мікроскопічне дослідження свідчить, що такі ділянки мембрани, а нерідко ділянки примембранного матриксу, мають високоспеціалізовану структуру.

ВИДИ СИГНАЛІЗАЦІЇ

Вирішальну роль у координації функції клітин організму належить нервовій та ендокринній системам, які здійснюють хімічну сигналізацію.

Відмінність полягає у тому, що нервові клітини передають сигнали значно швидше (у вигляді ПД сигнал поширюється по волокну і генерує виділення нейромедіатора, який шляхом дифузії досягає клітини-мішені за мілісекунди), ніж ендокринні, які перетворюють сигнал у хімічний (гормони потрапляють у кровотік, спроможні діяти у дуже низьких концентраціях – нижче 10-8 моль/л).

СПЕЦИФІЧНІ СИГНАЛИ

Міжклітинна сигналізація потребує позаклітинних сигнальних молекул – первинних посередників, і відповідних рецепторних білків у кожній клітині, котрі зв'язують сигнальні молекули.

Деякі жиророзчинні молекули дифундують через ПМ клітин-мішеней, активують внутрішньоклітинні рецепторні білки, що регулюють транскрипцію специфічних генів.

Більшість позаклітинних сигнальних молекул є гідрофільні і здатні активувати рецепторні білки лише на поверхні клітин-мішеней.

2)Види рецепторів

Існують три головні родини рецепторів клітинної поверхні, кожна з яких перетворює сигнал у власний спосіб:

- ІОНОТРОПНІ РЕЦЕПТОРИ;

- МЕТАБОТРОПНІ РЕЦЕПТОРИ;

- ФЕРМЕНТЗАЛЕЗНІ РЕЦЕПТОРИ.

ІОНОТРОПНІ РЕЦЕПТОРИ

- рецептори, що асоційовані з іонними каналами, які відкриваються або закриваються у відповідь на дію нейромедіатора;

АЦЕТИЛХОЛІНОВИЙ РЕЦЕПТОР

Складається з 5 субодиниць (2α+β+γ+δ), які формують канал;

d=9 нм; l=11 нм.

α-субодиниця містить АХ - сайт ;

АХ зв'язуючись відкриває канал.

РЕЦЕПТОРИ

  • Нікотиновий АХ-рецептор

Іонотропний

Мозок, нейром”язові контакти

Формують іонні канали

Швидка відповідь

Зв'язує інші ліганди: нікотин, токсини

  • Мускариновий АХ-рецептор

Метаботропний

Мозок, ганглії, автономна НС

Нейрофармакологія

  • Нікотиновий АХ-рецептор

Агоніст - нікотин

Антагоніст – α-бугаротоксин, гонотоксин, α-нейротоксин отрути кобри, кураре.

  • Мускариновий АХ-рецептор

Агоніст - мускарин

Антагоніст атропін, скополамін

Нейрофармакологія

  • Нікотиновий АХ-рецептор

Агоніст - нікотин

Антагоніст – α-бугаротоксин, гонотоксин, α-нейротоксин отрути кобри, кураре.

Нейрофармакологія

  • Нікотиновий АХ-рецептор

Агоніст - нікотин

Антагоніст – α-бугаротоксин, гонотоксин, α-нейротоксин отрути кобри, кураре.

Гонотоксин

(блокує AChR)

α-бугаротоксин α-латротоксин

(безповоротно блокує nAChR)

АХ ІНДУКУЄ КОНФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ В РЕЦЕПТОРІ

ГЛУТАМАТНІ РЕЦЕПТОРИ

  • Іонотропні

NMDA, AMPA, каїнатні

Неселективні катіонні канали - збудження

Додаткова особливість NMDA-рецепторів – дозволяють вхід іонів Са2+ - що в свою чергу діє як вторинний месенджер

  • Метаботропні (mGluR)

Опосередковано модулює постсинаптичні іонні канали

Можуть бути збуджуючі або гальмівними

Повільна дія

  • Місце дії

ЦНС (синапси мозку)

  • Синтез

Замінних амінокислот – з глутаміну в гліальних клітинах

  • Транспорт

Зворотне поглинання за допомогою збуджуючих амінокислотних транспортерів (Excitatory Amino Acid Transporters (EAAT))

Нейрофармакологія

  • Агоністи

Каїнат

Токсини грибів

Токсини водоростей та мідій

  • Антагоністи

Отрута лійки та виділення павука

Отрута черепашки слимака

РЕЦЕПТОРИ

  • Іонотропні

GABAA, GABAC

Cl-канали

  • Метаботропні

GABAВ

Активує К+- і блокує Са2+- канали

Нейрофармакологія

  • Агоністи

Бензодіазепін (валіум), барбітурати, алкоголь, стероїди

  • Антагоністи

Пікротоксин

МЕТАБОТРОПНІ РЕЦЕПТОРИ

- рецептори зв'язані з G-білками, які непрямим шляхом через G-білки активують або інактивують ферменти, зв'язані з мембраною, або іонні канали; ці рецептори діють як перетворювачі сигналів і зумовлюють виникнення сигналів в/к вторинних посередників, що забезпечують відповідь клітини.

МУСКАРИНОВІ РЕЦЕПТОРИ

Мускаринові рецептори

Асоційовані з G-білками рецептори, що активують інші іонні канали через вторинні месенджери

Ідентифіковані в нейромязових контактах міокардіальної і поперечнопосмугованої м'язових тканин, гландах, містяться в мозку та автономній нервовій системі

  • Агоністи

Мускарин

РЕЦЕПТОРИ

  • Метаботропні

Асоційовані з G-білками рецептори

Активуються або інгібуються аденілілциклазою

Нейрофармакологія

  • Агоністи

Гіперактивність

  • Антагоністи

Токсин правця

Кокаїн – блокує

  • Місце дії

Мозок,

синаптичні ганглії

ФЕРМЕНТЗАЛЕЖНІ РЕЦЕПТОРИ

рецептори, що сполучені з ферментами, що безпосередньо діють як ферменти або асоційовані з ними;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]