- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета і завдання дисципліни
- •Розподіл балів за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •Програмний матеріал змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.
- •Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх–XII ст.
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvi ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно – визвольна боротьба XVI – XVII cт. Держава Богдана Хмельницького
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава у 2-й половині
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у xiх – на початку xх cт.
- •Тема 6. Національна революція та боротьба за українську державу у 1917-1921 рр.
- •Тема 7. Україна у 1920 – 1930 рр. Іі Світова війна
- •Тема 8. Україна у 2-й половині 1940-х – 1980-х роках. Проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •Методичні рекомендації до вивчення змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст. Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх – хіі ст.
- •Доба первісного суспільства. Трипільська культура
- •Давні кочові народи та античні міста-держави
- •Походження і розселення слов’ян
- •4. Київська Русь у IX – xiі ст. Поява етноніма "Україна"
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvі ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Галицько–Волинське князівство.
- •Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслід-
- •Формування козацтва та Запорозької Січі.
- •1. Галицько-Волинське князівство
- •2. Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки
- •Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно-визвольна боротьба у
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.)
- •Гетьман п.Сагайдачний. Козацько-селянські повстання
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельниць-
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.) церковна унія та її наслідки
- •Гетьман Петро Сагайдачний. Козацько-селянські повстання у 1620 – 1630-х рр.
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657 рр.). Утворення козацько-гетьманської держави
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава
- •Україна після Богдана Хмельницького. Руїна.
- •Доба гетьмана Івана Мазепи (1687–1709 рр.).
- •Ліквідація козацько-гетьманської державності. Знищення Запорозької Січі
- •Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у хіх – на початку хх ст.
- •Територіально-адміністративний устрій та соціально-
- •Суспільно-політичне життя і національний рух.
- •Перша світова війна і Україна.
- •Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
- •2. Суспільно-політичне життя і національний рух
- •3. Перша світова війна і Україна
- •Тема 6. Національна революція і боротьба за державність у 1917 – 1921 рр.
- •2. Українська держава п.Скоропадського
- •3. Директорія унр. Західноукраїнська Народна республіка (1918–1919 рр.)
- •Боротьба за владу в Україні у 1919–1921 рр. Причини поразки та значення української революції
- •Тема 7. Україна у 1920–1930-х роках. Іі Світова війна
- •1. Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні.
- •2. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та
- •3. Україна у іі Світовій війні (1939–1945 рр.).
- •Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні. Трагедія голодомору і розстріляного відродження
- •Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини
- •Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)
- •Тема 8. Україна у 1940-х – 1980-х рр. Проголошення державного суверенітету.
- •Україна у післявоєнний період.
- •Лібералізація тоталітарної системи у 1950-1960-х рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку урср
- •1. Україна у післявоєнний період
- •2. Лібералізація тоталітарної системи у 1950-х – 1960-х рр.
- •3. Особливості соціально-економічного розвитку урср у 1970-х – 1980-х рр. Наростання застійних явищ
- •4. “Перебудова” та проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •1. Утвердження незалежності
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток
- •3. Зовнішньополітична діяльність
- •4. "Помаранчева революція" та її наслідки
- •Плани семінарських занять Модуль і. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст.
- •Модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •Тема 9. Україна у другій половині хх – на початку ххі ст.:
- •Тестові завдання для підготовки до змістових і підсумкового модулів Змістовий модуль і. Історія України від найдавніших
- •Найдавніші поселення в Україні з’явилися:
- •Народ на території сучасної України, назва якого вперше зафіксована у письмових пам’ятках:
- •Коли відбулися перші походи Русі на Царгород та Аскольдове хрещення:
- •Основне рішення з’їзду князів у Любечі:
- •З якою пам’яткою, або подією, пов'язана перша літописна згадка етноніма “Україна”:
- •Коли та за якого князя відбулося об’єднання Волині і Галичини в одну державу:
- •Коли і де був коронований Данило Галицький:
- •Які наслідки мала битва на Синіх Водах:
- •У яких джерелах знаходяться перші письмові згадки про українських козаків:
- •Козацькі війни наприкінці хvі ст. Очолювали:
- •За якою угодою козацький реєстр становив 60 тисяч?
- •Хто очолював козацьке посольство до Москви 1654 р. Та як називалися документи підписаної угоди:
- •Найбільша битва українсько-московської війни 1658–1659 рр. Відбулася:
- •Між якими державами були розподілені українські землі у добу Руїни:
- •Гетьманами "обох сторін Дніпра" були проголошені:
- •На яких землях поширився гайдамацький рух у хvііі ст. Та коли відбулося його найвище піднесення:
- •Змістовий модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •На підтримку повстання декабристів наприкінці 1825 – на початку 1826 р. Виступив:
- •Як називався просвітницький гурток у Галичині у 1830-х рр. Та яку поетичну збірку було ним видано:
- •Організатори Кирило-Мефодіївського братства та назва програмного документа:
- •Перше товариство “Просвіта” було утворене:
- •Як називалася і коли була утворена перша українська партія у Галичині:
- •Як називалася і коли була створена перша українська партія у Наддніпрянській Україні:
- •Микола Міхновський видав у 1900 р. У Львові брошуру:
- •Вкажіть дату проведення Українського національного конгресу та його основні рішення:
- •Коли та яким універсалом була проголошена унр:
- •Назва української держави за часів гетьманування п.Скоропадського:
- •Де і коли започаткувала свою діяльність Директорія:
- •Акт Злуки унр та зунр було урочисто проголошено:
- •Назвіть діячів, репресованих у справі т. Зв. "Спілки визволення України" (сву):
- •Позачергові вибори народних депутатів до Верховної Ради відбулися:
- •Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvі ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
Галицько–Волинське князівство.
Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслід-
ки.
Формування козацтва та Запорозької Січі.
Джерела і література: 1, 5, 21, 32, 40
1. Галицько-Волинське князівство
У 1199 р. у Галичині припинила своє існування династія Ростиславовичів. Цим відразу скористався волинський князь Роман Мстиславович (1170-1205 рр.), який у 1199 р. зумів об’єднати дві сусідні землі в одне Галицько-Волинське князівство із столицею у Галичі. Передумовою такого об’єднання послужили давні консолідуючі тенденції. Між цими землями завжди існували політичні і культурні взаємозв’язки. Спільними в них були і зовнішньополітичні завдання - оборона від Польщі та Угорщини.
Нова держава мала власну економічну основу, бо знаходилася на шляху Буг - Дністер, тримала у своїх руках частину балтійсько-чорноморської торгівлі. Роман посилав свої полки проти половців, постійно боронив західні рубежі від угорців і поляків. Князь проявив себе визначним військово-політичним діячем. Очевидно, влада цього князя була сильною, бо, заявивши, що «не буде пахнути коріння, поки його не потовчеш», він рішуче підпорядкував собі непокірних галицьких бояр, а згодом поставив у залежність і золотоверхий Київ. У Галицько-Волинському літописі сказано, що князь Роман «одолів усі поганські народи, мудрістю розуму, додержуючи заповідей Божих”. Князь Роман Мстиславович був, безумовно, однією із найяскравіших політичних постатей Русі.
Однак, після його загибелі у 1205 р. розпочався період багатолітньої жорстокої боротьби і міжусобиць, у яких активну участь брали чернігово–сіверські і новгородські князі, а також угорські і польські королі.
При підтримці угорського короля, вдова Романа Анна з малолітніми синами Данилом і Васильком розпочала збирання Романової спадщини. Незабаром державні справи перейняв князь Данило. Здобувши Володимир (1214 р.), Луцьк (1225 р.), пізніше Белз, він утвердив свою владу у Волинській землі і повів війну за Галич. Ця боротьба вимагала великих зусиль. У 1237-1238 рр. Данило остаточно осів у Галичині, а Волинь віддав братові. У 1239 р. Данило заволодів також Києвом.
У 1238 р. Данило розгромив тевтонських хрестоносців під Дорогочином над Бугом. Маґістр тевтонського ордену Бруно потрапив у полон.
Проте у 1237-1241 рр. поступовий економічний, політичний і культурний розвиток руських земель перервала страшна навала монгольських орд на чолі з ханом Батиєм. Перша зустріч наших предків із небезпечним супротивником відбулася ще у 1223 р. на р. Калка у Приазов’ї. Тоді руські війська зазнали страшної поразки через князівські чвари і міжусобиці та неузгодженість у бойових діях.
У 1236-1238 рр. відбувся новий похід монгольських полчищ під керівництвом хана Батия у Волжську Булгарію та Володимиро-Суздальське князівство. Не зумівши пробитися до Новгорода, татари повернули на південь.
У 1239 р. монголо-татари завоювали Переяславщину й Чернігівщину; у 1240 р. Батий з’явився під Києвом. Під час штурму нападники розбили стінобійними машинами міські мури і зламали відчайдушний опір киян. Останнім острівком оборони була Десятинна церква, де загинули всі її захисники. В полон був узятий воєвода Дмитро, якого залишив тут своїм намісником галицький князь Данило. Хан за хоробрість дарував життя Дмитру.
Оволодівши Києвом, татари пішли у 1241 р. на Волинь і Галичину. Пограбували й зруйнували там міста Володимир, Кам'янець, Ізяслав, Галич та ін. Деякі міста, наприклад, Крем’янець і Данилів, вистояли. Залишивши їх, татари поспішили на Захід, спустошивши Закарпатську Русь, угорську, сербську, польську й болгарську землі. Але відчайдушний опір русичів, інших слов’янських народів, важкі переходи через Карпати, не дозволили завойовникам йти далі у Європу. Хан повернув на схід, пройшов ще раз руські землі, згодом осів на Волзі, заснувавши Золотоординську державу із столицею у м. Сарай.
Подібно до інших руських земель, Галицько-Волинське князівство у 40-х рр. ХІІІ ст. потрапило у залежність від Золотої Орди. Однак, воно постраждало порівняно менше, ніж інші східні князівства. Тому князь Данило хоч і змушений був визнати зверхність хана, все ж зумів налагодити державно-політичне і господарське життя краю. Більше того, влада його зміцніла після того, як у 1245 р. поблизу міста Ярослав на р. Сян Данило на голову розгромив угорські війська. Пізніше між Данилом і угорським королем налагодилися дружні стосунки, закріплені шлюбом їхніх дітей - Лева і Констанції.
Сам Данило Галицький у 1253 р. у Дорогочині, де колись розгромив тевтонських лицарів, був офіційно вінчаний короною римського папи Інокентія ІV. Але і раніше, ще до коронації Данила, західноєвропейські хроніки називали Галицько-Волинське кня-зівство королівством. Саме на нього покладалися неабиякі споді-вання західноєвропейських правителів на організацію боротьби проти Золотої Орди, про що мріяв також і князь Данило. Проте, як відомо, сподівання сторін не здійснилися.
Протягом 1254-1255 рр. війська Данила і Василька здобули Болохівські міста в басейні річок Случ і Тетерів і витіснили загін хана Куремси. Прискореними темпами споруджувалися міста-замки, але у 1257 р. хан Бурундай звелів розібрати укріплення найбільших фортець.
У проведенні внутрішньої і зовнішньої політики Данило і Василько спиралися на широкі верстви населення, насамперед на міщан. Протягом тривалого періоду вдавалося успішно протидіяти боярській опозиції; державне управління відзначалося ефективністю. Брати-князі вславилися будівництвом нових міст. Столицею держави став у 40-х роках Холм, пізніше головним містом Галичини було визначено Львів, що його Данило Галицький у 50-х роках збудував на честь свого сина Лева.
По смерті Данила (1264 р.) князівством володіли його сини і внуки: Шварно (до 1269 р.), Лев і Мстислав (до 1300 р.). На Волині правив Василько (до 1269 р.), пізніше його син Володимир (до 1288 р.). За Лева Даниловича до Галичини були приєднані Люблінська земля, а також Закарпаття.
Внук Данила, Юрій І Львович (1301-1315 рр.), на початку ХІV ст., теж прийняв королівський титул, іменуючи себе королем Русі і князем Володимерії. Йому вдалося добитися встановлення самостійної Галицької митрополії (1303 р.). Саме тоді виник термін “Мала Русь” (“Мала Росія”), що згодом із церковної переписки перейшов на всю Галицько–Волинську державу та суміжні землі, включаючи Київ.
Державницьку політику продовжували сини Юрія І Андрій і Лев ІІ (1315–1323 рр.). Ці князі брали активну участь в угорських справах. Але у боротьбі з татарами брати загинули.
Останнім правителем об’єднаної Галицько–Волинської держави був Болеслав–Юрій ІІ, син мазовецького князя. Він прийняв православну віру, зблизився з Литвою, але не зумів налагодити добросусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Ймовірно, був отруєний боярами у 1340 р.
Скориставшись цією обставиною, на Галичину напав польський король Казимир. Однак галицькі бояри відстояли свою незалежність ще до 1349 р. В останні роки керував Галичиною боярин Дмитро Дедько, що прийняв титул "старости й управителя Руської землі".
На Волині утвердився литовський князь Любарт Гедимінович.