Термінологічний словник

Автокефалія – церковне самоврядування.

Автономія – форма самоуправління.

Агресія – напад, загарбання території.

Анексія – насильницьке приєднання території.

Антанта – військово-політичний союз між Великобританією,

Францією та Росією.

Анти – назва східнослов’янського союзу племен.

Антисемітизм - вороже ставлення до євреїв.

Артіль – одна з форм кооперативного об’єднання.

Асиміляція – розчинення народу в іншому етносі.

Бароко (химерний, чудернацький) – мистецький стиль.

Береза Картузька – концтабір.

Бессарабія – землі Чернівецької і Одеської областей України та

частково Республіки Молдова.

Білі хорвати – слов’янські племена у Прикарпатті, Верхньому

Подністров’ї, Закарпатті і на Балканах.

Бойки – етнограф. група українців у гірських районах Карпат.

Борисфен – грецька назва р. Дніпра.

Боспорська держава – держава на Керченському й

Таманському півостровах.

Бояри – воїни, служилі люди у Русі та у Литві.

Братства – національно-релігійні об’єднання.

Брацлавщина – Східне Поділля у XIV—XVIII ст.

Будителі – просвітителі у Закарпатті.

Бужани – східні племена у басейні Південного Бугу.

Буковина Північна – українські землі на пограниччі з

Молдовою та Румунією (Чернівецька область).

Булава – символ найвищої влади гетьмана.

Бунчук – один із символів гетьманської влади.

Бунчукові товариші – назва козацької старшини.

Валахія (Волощина) – держава на території суч. Румунії.

Варшавський Договір – військово–політичний союз країн

соціалістичного табору на чолі з СРСР.

Васалітет – форма підлеглості на основі договору.

Велике Князівство Руське – назва козацької України за

Гадяцькою угодою 1658 р.

Велике переселення народів – міграційні процеси у Європі

у ІІ–VІІ ст. н. е.

Великий Луг – назва плавнів у пониззі Дніпра.

Великий перелом – радикальний наступ соціалізму в СРСР у

1929–1930 рр.

Венеди – об’єднання слов’ян у басейнах Прип’яті та Вісли.

Відродження (ренесанс) – назва культурної епохи.

Візантія – середньовічна держава.

Військо Запорозьке – назва козацького війська (низового і

реєстрового) та козацько-гетьманської держави.

Військові товариші – козацька старшина.

Війт – особа, яка очолювала місцеве управління.

Вільне козацтво – військові формування у 1917–1918 рр.

Вісла акція – депортація українців у Польщі у 1947 р.

Віче – народні збори.

Воєнний комунізм – політика більшовиків 1918–1921 рр.

Волинь – первісно територія у басейні Прип’яті і Зах. Бугу.

Вотчина – форма феодального землеволодіння.

Гайдамаки – назва повстанців на Правобережжі у ХVІІІ ст. та

військових формувань в Україні у 1917–1918 рр.

Галичина Східна – українські етнічні землі у Прикарпатті.

Галичина дивізія – військове формування українських

добровольців у складі нацистських військ 1943–1944 рр.

Галичини і Лодомерії королівство – назва провінції у складі

Австрійської (Австро-Угорської) імперії.

Генерал-губернаторство – військово–адміністративна і

територіальна структура.

Генеральна військова канцелярія – вища установа у

козацько–гетьманській державі.

Генеральна старшина – найвищі урядники у козацькій державі

(бунчужний, обозний, осавул, писар, суддя, хорунжий та ін.).

Генеральний Секретаріат –уряд Центральної Ради.

Геноцид – масові переслідування, знищення.

Гетьман – головнокомандувач, керівник.

Гетьманщина – назва козацької території і держави.

Головна Руська Рада – політична організація українців

Галичини у 1848–1851 рр.

Голодомор – штучно організований голод.

Городові козаки – козаки, які проживали на волостях, або у

містах під владою місцевої адміністрації.

Ґоти – ґерманські племена.

Гривня – 1) вагова, лічильна й монетна одиниця Русі;

2) грошова одиниця УНР та України.

Громади – культурно–просвітницькі організації у ХІХ ст.

Гуни – кочові тюркомовні народи.

Декабристи – учасники таємних організацій у Росії.

Депортація – примусове виселення, вигнання.

Дике поле – незаселені степові землі в Україні.

Директорія УНР – орган державної влади УНР.

Дисидентство – інакомислення, опозиція.

Дистрикт “Галичина” – адміністративна одиниця.

Діаспора (розсіяння) – розселення.

Дніпровська лінія – укріплення у Подніпров’ї.

Древляни – східні слов’яни у басейнах Прип’яті і Тетерева.

Дружина – збройні загони у Київській державі.

Дуліби – об’єднання слов’ян Волині і Прикарпаття.

Евекта – митний податок за вивіз товарів із Гетьманщини.

Емський указ 1876 – таємний царський указ про заборону

українського культурного руху.

Енеоліт – мідно-кам’яний вік

Етногенез – походження народу.

Закарпаття – землі на схилах Карпат у басейні р. Тиса.

Закупи – категорія залежних селян.

Запорозька Січ ("Запорожжя") – центральне укріплення та

територія козацьких володінь.

Зелений Клин – регіон компактного проживання українців

на Далекому Сході.

Земства – органи місцевого самоврядування у Росії.

Зимівник – козацьке житло (хутір) на Запоріжжі.

Змієві вали – легендарна назва оборонних валів.

Значкові товариші – козацька старшина невисокого рангу.

Індукта – мито за ввіз товарів до Гетьманщини.

Індустріалізація – створення великого машинного

виробництва та перехід до індустріального суспільства.

Інкорпорація – включення, поглинання.

Інтеграція (поповнення) – зближення, об’єднання.

Карпатська Січ – напіввійськові організації у Закарпатті.

Керзона лінія – умовна назва східного кордону Польщі.

Кіммерійці – іраномовний народ у Причорномор’ї.

Кіш – орган управління Запорозької Січі.

Козацтво – суспільний стан в Україні.

Колабораціонізм – співпраця з окупантами.

Колективізація – запровадження колективних господарств.

Коліївщина – назва народних виступів.

Колонізація – заселення і господарське освоєння земель.

Комітети бідноти (комбіди); Комітети незаможних селян

(комнезами) – селянські більшовицькі організації.

Компанійці – наймані кіннотні (“охочекомонні”) полки.

Коренізація – назва політичного курсу в СРСР у 1920-х рр.

Культ особи – поклоніння правителю, земному “божеству”.

Курінь – 1) житло козаків; 2) військова одиниця.

Латифундія – велике приватне землеволодіння.

Литовська Метрика – документи канцелярії ВКЛ.

Литовські Статути – збірки правових кодексів.

Люстрації – описи державних маєтків.

Магдебурзьке право – право міст на самоврядування.

Магістрати – органи управління у містах.

Малоросія – у XVII–XVIIІ ст. офіційна назва України у складі

Московської держави.

Малиновий Клин – регіон компактного проживання українців

на Кубані.

Малоросійська колегія – орган влади в Україні у XVIIІ ст.

Масони, масонство (вільномулярство) – таємний

наднаціональний громадський рух.

Москвофіли, москвофільство – суспільно-політичний рух

у західноукраїнських землях у ХІХ–ХХ ст.

Народний Секретаріат – перший більшовицький уряд.

Народництво – напрям революційного руху у Росії.

Народовство, народовці – культурно-політичний рух у

західноукраїнських землях.

Неоліт – новий кам’яний вік (VІ–ІІІ тис. до н. е.).

Неолітична революція – перехід до відтворюючих форм

господарства.

Нереєстрові козаки – козаки поза реєстром.

Нова економічна політика (НЕП) – система господарських

реформ більшовиків у 1920-х рр.

Нова Сербія – військово–територіальний округ на

запорізьких землях (згодом – Новоросійська губернія).

Новоросія – російська назва південних земель.

Нормани (варяги) – скандинавські племена.

Община – територіальне об’єднання.

Опозиція (протиставлення) – протидія, опір.

Ординація – ухвала сейму Речі Посполитої.

Осадники – назва польських колоністів.

Османська імперія – офіційна назва Туреччини до 1922 р.

Остарбайтери – у нацистській Німеччині назва робітників

зі східних територій.

Паланка – адм.-територ. одиниця на Запоріжжі у ХVІІІ ст.

Палеоліт – давній кам’яний вік.

Панщина – примусова праця селян.

Парцеляція – поділ землі на дрібні ділянки (парцели).

Пацифікація – каральні акції польської окупаційної влади по

придушенню (умиротворенню) українського руху.

Печеніги – племена кочових тюркомовних народів.

Підляшшя –землі у теперішніх Білостоцькому,

Люблінському та Варшавському воєводствах Польщі.

Повість временних літ –літопис Київської Русі.

Повіт – адміністративно–територіальна одиниця.

Погост – округа; місце торгів та збору данини.

Подимне – податок ("дим" – одиниця оподаткування).

Поділля – область у межиріччі Південного Бугу і Дністра.

Покуття – півд.–східна частина теп. Івано-Франківщини.

Полісся – територія у басейні Прип’яті, Дніпра й Десни.

Поліська Січ – військова формація на Волині у 1941 р.

Половці – тюркомовні племена на півдні Русі.

Поляни – східнослов’янські племена у Подніпров’ї.

Понт Евксинський – грецька назва Чорного моря.

Посадник — намісник князя.

Посполиті – назва некозацьких верств населення.

Правління гетьманського уряду – орган управління

Гетьманщиною у ХVІІІ ст.

Привілей – грамота, право на пільги.

Прикарпаття –землі в передгір’ях Карпат.

Приписні селяни – селяни, приписані до державних та

приватних підприємств.

Просвіти – національно-культурні товариства.

Протекторат – форма залежності.

Рада Європи – міжнародна організація ( з 1949 р.).

Рада Міністрів – назва урядів України у ХХ ст.

Рада Народних Комісарів (РНК) – назва більшовицьких

урядів (до 1946 р.).

Раднаргоспи (Ради народного господарства) – органи

управління промисловістю у добу хрущовської "відлиги".

Революція – докорінна зміна, формування нової якості.

Резидент – представник держави.

Реєстрові козаки – козаки, записані у "реєстр".

Референдум – волевиявлення громадян голосуванням.

Реформація – ідеологічний та релігійний рух.

Річ Посполита – польсько-литовська держава.

Русини – назва населення Галичини, Буковини й

Закарпаття, витіснена у ХХ ст. етнонімом українці.

Русь – назва східнослов’янських земель та держави із

столицею у Києві (згодом – також Московської держави).

Руська правда – 1) збірник законів Київської Русі з ХІ ст.;

2) програма Південного товариства декабристів ХІХ ст.

Руська Трійця – просвітницький гурток у Галичині.

Руське воєводство – адм.-територ. одиниця у Галичині у

ХV–ХVІІІ ст.

Сармати – іраномовні племена.

Священна Ліга – антитурецька коаліція.

Сейм – орган влади.

Сердюки – наймані піхотні козацькі полки.

Сіверщина – територія у басейнах річок Десна, Сейм, Сож.

Сіверяни – східнослов’янські племена у Чернігівщині.

Сірий Клин (Сіра Україна) – регіон проживання українців у

півд.-західному Сибіру та у північному Казахстані.

Січ – адм.-військовий центр запорозького козацтва.

Скіфи – іраномовні кочові народи.

Склавини (склавени) – грецька назва слов’ян VІ ст. н. е.

Слобідська Україна (Слобожанщина) – територія східної

України, а також суміжних областей Росії.

Слободи – поселення селян, вільних від кріпацтва.

Слов’яни – група індоєвропейських народів.

Слов’яносербія – адм.-територіальна область на півдні

України у 2-й пол. ХVІІІ ст.

Смерди – вільні селяни-общинники у Русі.

Соборність – об’єднання етнічних та історичних земель.

Ставропігія – підпорядкування владі патріарха.

Статті – назва договорів гетьманів із Росією.

Суверенітет (верховна влада) – незалежність.

Схизматики – зневажлива назва православних.

Сюзеренітет – верховенство.

Тиверці – східні слов'яни між Дністром і Дунаєм.

Таврія – середньовічна назва Кримського півострова.

Татари кримські – корінний етнос Криму.

Тиверці – східні слов’яни між Дністром, Прутом і Дунаєм.

Титул – спадкове або надане звання.

Тіун – помічник посадника.

Тмутаракань – князівство на Таманському півострові.

Торки – тюркомовні кочові племена Х–ХІІ ст.

Тоталітаризм – всеохоплюючий контроль держави над

суспільством та особистістю.

Трансільванія (Семигород) – історична область на

території суч. Румунії та Угорщини.

Трансністрія – адміністративна одиниця на півдні України

у період ІІ Світової війни.

Тризуб – основний елемент герба України.

Тріумвірат – співуправління трьох осіб.

Трудовий конгрес (Конгрес трудового народу України) –

представницький форум за часів Директорії.

Українізація – назва політики в УСРР у 1920-х рр.

Українська лінія – оборонна система у ХVІІІ ст.

Уличі – східні слов’яни у басейнах р. Дністер та Дунай.

Універсал – урочиста грамота, декларація, розпорядження.

Унія – об'єднання, союз.

Уряд, ранг – посада.

Устава на волоки – аграрна реформа у Литві.

Федерація – союзна держава.

Феодал – землевласник.

Фільварок – багатогалузеве господарство.

Хан (хакан, хаган, каган) – володар, правитель.

Хлопоманство – культурно-національний рух у ХІХ ст.

Ходіння в народ – агітаційно-пропагандистські акції

народників у Росії.

Хозари – тюркомовні племена.

Холмщина – українські землі на лівому березі р. Зах. Буг.

Холоп – підневільна особа.

Цех – форма організації ремісничого виробництва.

Чинш – податок за користування землею.

Челядь – раби, полонені, безправні особи.

Чорна рада – загальна козацька рада.

Чорний шлях – шлях нападу кримських татар.

Чорні клобуки – тюркомовні племена.

Чумаки, чумацтво – назва торгово-візницького промислу.

Шарварки – додаткові феодальні повинності.

Шестидесятники – учасники дисидентського руху.

Шлях із варягів у греки – торгівельний шлях по Дніпру.

Шляхта – дворянський стан, землевласники.

Юрисдикція – підпорядкування.

Язичництво – дохристиянські релігійні вірування.

Ясир – захоплені в полон мирні жителі.