- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета і завдання дисципліни
- •Розподіл балів за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •Програмний матеріал змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.
- •Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх–XII ст.
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvi ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно – визвольна боротьба XVI – XVII cт. Держава Богдана Хмельницького
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава у 2-й половині
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у xiх – на початку xх cт.
- •Тема 6. Національна революція та боротьба за українську державу у 1917-1921 рр.
- •Тема 7. Україна у 1920 – 1930 рр. Іі Світова війна
- •Тема 8. Україна у 2-й половині 1940-х – 1980-х роках. Проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •Методичні рекомендації до вивчення змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст. Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх – хіі ст.
- •Доба первісного суспільства. Трипільська культура
- •Давні кочові народи та античні міста-держави
- •Походження і розселення слов’ян
- •4. Київська Русь у IX – xiі ст. Поява етноніма "Україна"
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvі ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Галицько–Волинське князівство.
- •Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслід-
- •Формування козацтва та Запорозької Січі.
- •1. Галицько-Волинське князівство
- •2. Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки
- •Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно-визвольна боротьба у
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.)
- •Гетьман п.Сагайдачний. Козацько-селянські повстання
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельниць-
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.) церковна унія та її наслідки
- •Гетьман Петро Сагайдачний. Козацько-селянські повстання у 1620 – 1630-х рр.
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657 рр.). Утворення козацько-гетьманської держави
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава
- •Україна після Богдана Хмельницького. Руїна.
- •Доба гетьмана Івана Мазепи (1687–1709 рр.).
- •Ліквідація козацько-гетьманської державності. Знищення Запорозької Січі
- •Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у хіх – на початку хх ст.
- •Територіально-адміністративний устрій та соціально-
- •Суспільно-політичне життя і національний рух.
- •Перша світова війна і Україна.
- •Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
- •2. Суспільно-політичне життя і національний рух
- •3. Перша світова війна і Україна
- •Тема 6. Національна революція і боротьба за державність у 1917 – 1921 рр.
- •2. Українська держава п.Скоропадського
- •3. Директорія унр. Західноукраїнська Народна республіка (1918–1919 рр.)
- •Боротьба за владу в Україні у 1919–1921 рр. Причини поразки та значення української революції
- •Тема 7. Україна у 1920–1930-х роках. Іі Світова війна
- •1. Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні.
- •2. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та
- •3. Україна у іі Світовій війні (1939–1945 рр.).
- •Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні. Трагедія голодомору і розстріляного відродження
- •Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини
- •Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)
- •Тема 8. Україна у 1940-х – 1980-х рр. Проголошення державного суверенітету.
- •Україна у післявоєнний період.
- •Лібералізація тоталітарної системи у 1950-1960-х рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку урср
- •1. Україна у післявоєнний період
- •2. Лібералізація тоталітарної системи у 1950-х – 1960-х рр.
- •3. Особливості соціально-економічного розвитку урср у 1970-х – 1980-х рр. Наростання застійних явищ
- •4. “Перебудова” та проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •1. Утвердження незалежності
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток
- •3. Зовнішньополітична діяльність
- •4. "Помаранчева революція" та її наслідки
- •Плани семінарських занять Модуль і. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст.
- •Модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •Тема 9. Україна у другій половині хх – на початку ххі ст.:
- •Тестові завдання для підготовки до змістових і підсумкового модулів Змістовий модуль і. Історія України від найдавніших
- •Найдавніші поселення в Україні з’явилися:
- •Народ на території сучасної України, назва якого вперше зафіксована у письмових пам’ятках:
- •Коли відбулися перші походи Русі на Царгород та Аскольдове хрещення:
- •Основне рішення з’їзду князів у Любечі:
- •З якою пам’яткою, або подією, пов'язана перша літописна згадка етноніма “Україна”:
- •Коли та за якого князя відбулося об’єднання Волині і Галичини в одну державу:
- •Коли і де був коронований Данило Галицький:
- •Які наслідки мала битва на Синіх Водах:
- •У яких джерелах знаходяться перші письмові згадки про українських козаків:
- •Козацькі війни наприкінці хvі ст. Очолювали:
- •За якою угодою козацький реєстр становив 60 тисяч?
- •Хто очолював козацьке посольство до Москви 1654 р. Та як називалися документи підписаної угоди:
- •Найбільша битва українсько-московської війни 1658–1659 рр. Відбулася:
- •Між якими державами були розподілені українські землі у добу Руїни:
- •Гетьманами "обох сторін Дніпра" були проголошені:
- •На яких землях поширився гайдамацький рух у хvііі ст. Та коли відбулося його найвище піднесення:
- •Змістовий модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •На підтримку повстання декабристів наприкінці 1825 – на початку 1826 р. Виступив:
- •Як називався просвітницький гурток у Галичині у 1830-х рр. Та яку поетичну збірку було ним видано:
- •Організатори Кирило-Мефодіївського братства та назва програмного документа:
- •Перше товариство “Просвіта” було утворене:
- •Як називалася і коли була утворена перша українська партія у Галичині:
- •Як називалася і коли була створена перша українська партія у Наддніпрянській Україні:
- •Микола Міхновський видав у 1900 р. У Львові брошуру:
- •Вкажіть дату проведення Українського національного конгресу та його основні рішення:
- •Коли та яким універсалом була проголошена унр:
- •Назва української держави за часів гетьманування п.Скоропадського:
- •Де і коли започаткувала свою діяльність Директорія:
- •Акт Злуки унр та зунр було урочисто проголошено:
- •Назвіть діячів, репресованих у справі т. Зв. "Спілки визволення України" (сву):
- •Позачергові вибори народних депутатів до Верховної Ради відбулися:
- •Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у хіх – на початку хх ст.
Територіально-адміністративний устрій та соціально-
економічний розвиток.
Суспільно-політичне життя і національний рух.
Перша світова війна і Україна.
Джерела і література: 5, 9, 12, 18, 28, 30, 33
Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
Під владою Австрії.
Внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. Східна Галичина перейшла під владу Австрії. Віденський уряд створив Королівство Галичини і Лодомерії (Володимерії) з центром у Львові, що поділялось на 12 округів (дистриктів). Проте в ньому штучно об'єднувалися українські етнічні землі з частиною польських. Із 3,5 млн. населення краю українці складали 2,4 млн., але австрійські урядовці при вирішенні різноманітних питань перевагу надавали саме полякам.
У 1774 р. Австрія також захопила Буковину, а Закарпаття ще раніше було включене до Угорського королівства.
Наприкінці XVIII ст. в Австрійській імперії здійснювалися модернізаційні реформи Марії Терези та Йосифа ІІ, внаслідок яких було скасовано особисту залежність селян від поміщиків; сільським громадам надано право самоврядування; ліквідовано орден єзуїтів; зрівняно в правах релігійні конфесії; проголошено загальну середню освіту; дозволено навчання у початковій школі рідною мовою; забезпечувалося державне фінансування шкіл, відкрито Львівський університет та ін.
Проте реформи тривали недовго. Після смерті Йосифа ІІ модернізація припинилася, а соціально-економічне становище населення, особливо селян, було дуже важким. Українські землі стали колоніальним придатком промислово розвинутих центральних та західних провінцій імперії.
Сільське господарство залишалося основою економіки. Йшов процес обезземелення селян. Промисловість розвивалася слабко, виняток становила лише нафтовидобувна, де переважали іноземні інвестиції. Австрійська монархія надавала широкі привілеї місцевій панівній верхівці – польській шляхті, румунським та угорським поміщикам.
Криза феодально-кріпосницької системи, суперечливі риси розвитку капіталізму загострювали соціальні конфлікти. У першій половині XIX ст. набув нового розмаху опришківський рух у Прикарпатті (1810–1825 рр.; лідери - Ю.Оженюк, Д.Якимчук, П.Мельни-чук та ін.). 10 років на Буковині успішно діяв загін на чолі з Мироном Штолюком, а у 40-х рр. вибухнув селянський рух під проводом Лук'яна Кобилиці.
Розвиток капіталістичних відносин активізувався після революції 1848 р. Тоді було скасоване кріпацтво, прискореного розвитку набули фабрично-заводська, нафтодобувна промисловість, будівництво залізниць.
Напередодні Першої світової війни понад 90% експорту краю становила сировина. Посилилася соціальна диференціація, зросла еміграція західних українців на американський континент. До 1914 р. їх виїхало близько 1 млн. чол.
Під владою Росії.
Наприкінці ХVІІІ ст. до Російської імперії відійшли землі Правобережної України (Київщина, Волинь, Поділля, згодом Холмщина). Разом із раніше приєднаними Лівобережною й Південною Україною, у складі Росії знаходилося близько 4/5 усіх українських етнічних земель, на які поширювався загальноросійський адміністративний устрій із поділом на генерал-губернаторства, губернії та повіти.
Було створено 9 губерній, по три у кожній частині українських земель: на Лівобережжі – Харківська, Чернігівська, Полтавська (Малоросія); на Правобережжі – Київська, Подільська, Волинська (Південно-Західний край); на Півдні – Катеринославська, Херсонська, Таврійська (Новоросія), які підпорядковувались відповідно Малоросійському, Київському та Новоросійсько-Бесарабському генерал-губернаторам. Після Віденського конгресу 1815 р. до Російської імперії перейшли разом із Царством Польським споконвічні землі українців – Холмщина, Підляшшя, Посяння. У губерніях було засновано охоронні відділення (охранку) для виявлення й покарання політичних противників самодержавства.
У повітах, які входили до складу губерній, владу здійснювали справники. Цивільна влада спиралась на військову. Усе населення поділялось на стани, серед яких привілейованими були дворянство і духовенство; селяни були повністю безправними. Запроваджуючи загальноросійський адміністративний устрій, царизм не враховував специфічних особливостей окремих українських регіонів і не визначав точних меж губерній та повітів. Гостро відчувалася нестача кадрів. Через відсутність урядовців у місцевих судах справи не слухалися іноді протягом кількох місяців. Процвітали хабарництво і підкуп.
Найголовнішою особливістю соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України першої половини XIX ст. був занепад феодально-кріпосницького ладу і розвиток капіталістичних відносин. У 1830–1840 рр. розпочався промисловий переворот, що завершився у 60–80-х рр. XIX століття. У 25 разів збільшились посівні площі Півдня внаслідок чорноморської колонізації.
Розвиток торгівлі активізував процес буржуазної модернізації. Із 4 тис. діючих в імперії ярмарків половина відбувалася на українських землях. Значного розвитку набув чумацький промисел. Чумаки щорічно перевозили 40 млн. пудів зерна, 8 млн. пудів солі та інші товари. Багаті чумаки ставали підприємцями.
Залишки феодально-кріпосницької системи загострювали соціальні суперечності. Серед масових виступів селян відзначимо повстання у с. Турбаях у 1789–1793 рр. на Полтавщині. На Поділлі у 1813–1835 рр. здійснив близько 1000 нападів на панські маєтки Устим Кармелюк. У 1855 р. вибухнула “Київська козаччина” (рух охопив понад 400 сіл, у ньому брало участь 180 тис. чол.); у 1856 р. розпочався “похід у Таврію за волею” (понад 75 тис. чол.) та ін.
У 60–70-х роках XIX ст. царизм змушений був піти на проведення буржуазних реформ. У 1861 р. було ліквідоване кріпосне право, у 1864 р. проведено земську, судову та освітянську реформи. З 1870 р. у містах вводилось самоврядування. Здійснено реформи в галузі збройних сил та ін.
Незважаючи на свою обмеженість, непослідовність та половинчатість, реформи сприяли економічному розвитку українських земель, перетворенню їх в індустріальну базу імперії. У Донбасі видобувалося понад 70% усього вугілля імперії, а напередодні І Світової війни українські землі забезпечували понад 25% загальноімперського прибутку. Відбувалася концентрація виробництва та капіталу, виникали монопольні об’єднання, розгорталося залізничне будівництво. Разом з тим, підприємства, що виробляли готову продукцію, становили лише 15%, решта ж тільки готували сировину, складові частини, вузли. Закладені у ті роки диспропорції в територіальному розташуванні виробничих сил не тільки не були подолані за радянських часів, а ще більше поглибилися.
Українці залишались селянською нацією. Понад 90% етнічних українців проживали у селах. За переписом 1897 р. серед міських жителів 9 губерній українці становили лише третину – 33%. Переважну більшість міщан складали іноземці: росіяни, євреї, німці, поляки та ін.
Столипінська аграрна реформа. Одним із наслідків реформи 1861 р. стала втрата українськими селянами понад 15% загальної площі кращої землі, що була раніше в їх користуванні та обтяження селянських дворів непомірними поборами (викупними платежами, подушним і поземельним податком тощо) і натуральними повинностями. Правда, на Правобережжі уряд надав селянам землі на 18% більше, але за вищою ціною.
Непослідовність і незавершеність реформ 60-70-х років та різниця в соціально-економічному розвитку регіонів України в складі Російської імперії сприяли переходу головного, - або аграрного, сектора економіки на капіталістичний лад як пруським (уповільненим), так і американським (прискореним) шляхом розвитку.
Аграрна реформа, започаткована у 1906 р. указами міністра внутрішніх справ П.Столипіна, сприяла подальшому зміцненню капіталістичних відносин. Основними напрямками реформування були визначені вихід селян із общини та переселення. Вийшовши з общини, селяни запроваджували своє господарство на окремих землях (відрубах, або хуторах) і ставали приватними землевласниками. Крім того, значна частина селян переїздила на незаселені землі Російської імперії – у Сибір, Казахстан, на Далекий Схід та ін. Протягом 1906–1913 рр. емігрувало 1.2 млн. осіб, але близько 25% із них повернулось. Внаслідок реформи із земельних громад вийшло 25% дворів, 50% селянських дворів перейшли у приватну власність.
На початку XX ст. українські землі давали 43% світового врожаю ячменю, 20% пшениці, 10% кукурудзи. Ці землі давали Росії 80% цукру та багато іншої продукції.
Відбувався прискорений процес обезземелення та соціальної диференціації на селі. У 1914 р. налічувалось 2 млн. малоземельних селян, їх наділ становив 2 десятини, а 50% із них не мали ні коня, ні корови. Українське село перебувало у постійному соціальному напруженні.