- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета і завдання дисципліни
- •Розподіл балів за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •Програмний матеріал змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.
- •Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх–XII ст.
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvi ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно – визвольна боротьба XVI – XVII cт. Держава Богдана Хмельницького
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава у 2-й половині
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у xiх – на початку xх cт.
- •Тема 6. Національна революція та боротьба за українську державу у 1917-1921 рр.
- •Тема 7. Україна у 1920 – 1930 рр. Іі Світова війна
- •Тема 8. Україна у 2-й половині 1940-х – 1980-х роках. Проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •Методичні рекомендації до вивчення змістових модулів Змістовий модуль 1. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст. Тема 1. Україна давня. Київська Русь у іх – хіі ст.
- •Доба первісного суспільства. Трипільська культура
- •Давні кочові народи та античні міста-держави
- •Походження і розселення слов’ян
- •4. Київська Русь у IX – xiі ст. Поява етноніма "Україна"
- •Тема 2. Русь – Україна у хіі – хvі ст. Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Галицько–Волинське князівство.
- •Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслід-
- •Формування козацтва та Запорозької Січі.
- •1. Галицько-Волинське князівство
- •2. Під владою Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки
- •Формування козацтва та Запорозької Січі
- •Тема 3. Національно-визвольна боротьба у
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.)
- •Гетьман п.Сагайдачний. Козацько-селянські повстання
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельниць-
- •Козацькі війни наприкінці XVI ст. Брестська (1596 р.) церковна унія та її наслідки
- •Гетьман Петро Сагайдачний. Козацько-селянські повстання у 1620 – 1630-х рр.
- •Національно-визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657 рр.). Утворення козацько-гетьманської держави
- •Тема 4. Козацько-гетьманська держава
- •Україна після Богдана Хмельницького. Руїна.
- •Доба гетьмана Івана Мазепи (1687–1709 рр.).
- •Ліквідація козацько-гетьманської державності. Знищення Запорозької Січі
- •Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина
- •Змістовий модуль 2. Україна у хіх – ххі ст.
- •Тема 5. Україна під владою Росії та Австрії. Національне відродження у хіх – на початку хх ст.
- •Територіально-адміністративний устрій та соціально-
- •Суспільно-політичне життя і національний рух.
- •Перша світова війна і Україна.
- •Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
- •2. Суспільно-політичне життя і національний рух
- •3. Перша світова війна і Україна
- •Тема 6. Національна революція і боротьба за державність у 1917 – 1921 рр.
- •2. Українська держава п.Скоропадського
- •3. Директорія унр. Західноукраїнська Народна республіка (1918–1919 рр.)
- •Боротьба за владу в Україні у 1919–1921 рр. Причини поразки та значення української революції
- •Тема 7. Україна у 1920–1930-х роках. Іі Світова війна
- •1. Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні.
- •2. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та
- •3. Україна у іі Світовій війні (1939–1945 рр.).
- •Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні. Трагедія голодомору і розстріляного відродження
- •Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини
- •Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)
- •Тема 8. Україна у 1940-х – 1980-х рр. Проголошення державного суверенітету.
- •Україна у післявоєнний період.
- •Лібералізація тоталітарної системи у 1950-1960-х рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку урср
- •1. Україна у післявоєнний період
- •2. Лібералізація тоталітарної системи у 1950-х – 1960-х рр.
- •3. Особливості соціально-економічного розвитку урср у 1970-х – 1980-х рр. Наростання застійних явищ
- •4. “Перебудова” та проголошення державного суверенітету
- •Тема 9. Україна – суверенна держава
- •1. Утвердження незалежності
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток
- •3. Зовнішньополітична діяльність
- •4. "Помаранчева революція" та її наслідки
- •Плани семінарських занять Модуль і. Історія України від найдавніших часів до кінця хvііі ст.
- •Модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •Тема 9. Україна у другій половині хх – на початку ххі ст.:
- •Тестові завдання для підготовки до змістових і підсумкового модулів Змістовий модуль і. Історія України від найдавніших
- •Найдавніші поселення в Україні з’явилися:
- •Народ на території сучасної України, назва якого вперше зафіксована у письмових пам’ятках:
- •Коли відбулися перші походи Русі на Царгород та Аскольдове хрещення:
- •Основне рішення з’їзду князів у Любечі:
- •З якою пам’яткою, або подією, пов'язана перша літописна згадка етноніма “Україна”:
- •Коли та за якого князя відбулося об’єднання Волині і Галичини в одну державу:
- •Коли і де був коронований Данило Галицький:
- •Які наслідки мала битва на Синіх Водах:
- •У яких джерелах знаходяться перші письмові згадки про українських козаків:
- •Козацькі війни наприкінці хvі ст. Очолювали:
- •За якою угодою козацький реєстр становив 60 тисяч?
- •Хто очолював козацьке посольство до Москви 1654 р. Та як називалися документи підписаної угоди:
- •Найбільша битва українсько-московської війни 1658–1659 рр. Відбулася:
- •Між якими державами були розподілені українські землі у добу Руїни:
- •Гетьманами "обох сторін Дніпра" були проголошені:
- •На яких землях поширився гайдамацький рух у хvііі ст. Та коли відбулося його найвище піднесення:
- •Змістовий модуль іі. Україна у хіх – на початку ххі ст.
- •На підтримку повстання декабристів наприкінці 1825 – на початку 1826 р. Виступив:
- •Як називався просвітницький гурток у Галичині у 1830-х рр. Та яку поетичну збірку було ним видано:
- •Організатори Кирило-Мефодіївського братства та назва програмного документа:
- •Перше товариство “Просвіта” було утворене:
- •Як називалася і коли була утворена перша українська партія у Галичині:
- •Як називалася і коли була створена перша українська партія у Наддніпрянській Україні:
- •Микола Міхновський видав у 1900 р. У Львові брошуру:
- •Вкажіть дату проведення Українського національного конгресу та його основні рішення:
- •Коли та яким універсалом була проголошена унр:
- •Назва української держави за часів гетьманування п.Скоропадського:
- •Де і коли започаткувала свою діяльність Директорія:
- •Акт Злуки унр та зунр було урочисто проголошено:
- •Назвіть діячів, репресованих у справі т. Зв. "Спілки визволення України" (сву):
- •Позачергові вибори народних депутатів до Верховної Ради відбулися:
- •Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
2. Українська держава п.Скоропадського
У ніч на 30 квітня 1918 р. під контроль гетьмана перейшли всі найважливіші урядові інституції. Тоді ж П.Скоропадський підписав “Грамоту до всього українського народу”. Нею ліквідовувалася Центральна Рада, її уряд, земельні комітети. УНР перейменовувалася на “Українську державу”. В “Грамоті” було зазначено необхідність побудови нової за формою української держави, яка встановить стабільний політичний лад на засадах приватної власності і зуміє забезпечити національне відродження.
Уся законодавча й виконавча влада до скликання Сейму мала належати Гетьманові. Прерогативи його влади були розписані в “Законі про тимчасовий державний устрій України”. Гетьман призначав Отамана (Голову) Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, виступав найвищою посадовою особою у зовнішньополітичних справах, верховним воєначальником. Він мав право оголошувати амністію, а також воєнний чи особливий стан. Це свідчило, що на зміну демократичній формі управління прийшла авторитарна.
Гетьману вдалося сформувати дієздатний Кабінет міністрів на чолі з Федором Лизогубом; міністром закордонних справ став Д.Дорошенко, освіти та мистецтва – М.Василенко, юстиції –М.Чубинський.
Було стабілізовано економічне життя на основі приватної власності; налагоджено фінансову систему; створено державний бюджет; розв’язано проблему залізничного транспорту. У грошовий обіг запроваджено гривню та засновано низку українських банків. Посилено дисципліну на виробництві, скасовано 8-годинний робочий день. Для вирішення земельного питання створено Вищу земельну комісію.
Розгорнулося військове будівництво. Було сформовано 60-тисячну регулярну армію з Генеральним штабом, офіцерським корпусом і навчальними закладами. Найбоєздатнішими стали окрема Запорізька і Сердюцька дивізії, полк Січових Стрільців, дивізія сірожупанників, також продовжувалася організація загонів Вільного козацтва. Було реорганізовано і зміцнено військовий флот.
Проводилася активна зовнішньополітична діяльність: із 12 країнами встановлено дипломатичні відносини; розв’язувалося питання Криму; відбувалася демаркація українсько-російського кордону тощо. Уряд П.Скоропадського розширив міжнародні контакти з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, скандинавськими країнами, Францією, Англією, Росією.
Значних успіхів було досягнуто у сфері культури та освіти: функціонувало понад 150 українських шкіл; створено українські університети у Києві і Кам’янець-Подільському (ректором останнього став І.Огієнко); відкрито Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, театр драми й опери та ін. 14 листопада відбулася урочиста церемонія відкриття Української академії наук, президентом якої став В.Вернадський. Було також проголошено закон про Українську автокефальну православну церкву.
Водночас розпочався наступ на революційну демократію, а консервативна аграрна реформа була зорієнтована на великих землевласників і буржуазію. Це відштовхнуло від влади селян, національну інтелігенцію, робітників, які розпочали активну боротьбу як проти німців, так і проти П.Скоропадського.
В опозиції до гетьмана виступили дві основні сили: більшовики під прапором відновлення Рад та національна демократія, головним чином соціалістичного спрямування, яка прагнула відродження УНР. Терористичну діяльність розгорнули ліві есери. Від їх рук в Україні загинув німецький фельдмаршал Ейхгорн.
Повстанські загони очолювали представники різних політичних сил: у Київській губернії – лівий есер М.Шинкар, у Чернігівській – більшовик М.Кропив’янський, у Катеринославській, в районі Гуляй-Поля – анархіст “батько” Махно.
У складних внутрішньо – і зовнішньополітичних обставинах гетьман 14 листопада 1918 р. опублікував Грамоту про федерацію України з небільшовицькою Росією. Для виконання цього завдання було створено уряд проросійської орієнтації. Подібні дії ще більше загострили ситуацію в Україні і привели до краху Гетьманщини у грудні 1918 р.