1. Вплив ступеня використання вантажопідйомності при розвозі на Pч

Pч = f (q γр) Pч = f (gpi)

В исновок: Вид залежності - дробно-лінійний.

Pч

q γр , gpi , т

Залежність Pч від qγр та розміру партії вантажу gpi представлена зростаючою гіперболою. Із збільшенням цих показників збільшується величина Pч. Робоча зона графіка розташована в першому квадранті. графік проходить через початок координат

2.Залежність Pч від коефіцієнту супутнього збору Pч = f (Кс)

В исновок: Вид залежності – дробно-лінійний.

Pч

Кс

Годинна продуктивність знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від Кс .Із збільшенням цього показника збільшується величина Pч. Робоча зона графіку знаходиться в першому квадранті. Графік не проходить через початок координат.

Залежність Pч від технічної швидкості Pч = f (Vт)

Висновок:

Вид – дробно-лінійний.

P ч

Vт, км/год

Pч знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від Vт Із збільшенням Vт збільшується Pч. Робоча зона графіку розташована в першому квадранті. Не проходить графік через початок координат.

Залежність Pч від середньої відстані доставки вантажу, сер. відстані пробігу між суміжними пунктами, часу простою під н/р, додаткового часу на заїзди в кожний проміжний пункт маршруту

Pч = f ( li, l(i-1)-i , tпв, tз)

Висновок:

В ид залежності – дробно-лінійний.

Pч

li, l(i-1)-i , tпв, tз

Pч автомобіля знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від усіх показників. З їх збільшенням величина годинної продуктивності зменшується. Робоча зона графіку – в першому квадранті .Графік не проходить через початок координат.

Залежність Pч від величини нульового пробігу Pч = f (lн)

Висновок:

Вид залежності – лінійний.

Pч

lн , км

Pч знаходиться у спадаючій лінійній залежності від lн. Із збільшенням цього показника величина Pч зменшується. Робоча зона графіка розташована в першому квадранті. Не проходить через початок координат.

Залежність Pч від часу перебування автомобіля в наряді Pч = f (Тн)

Висновок:

Д робно-лінійна залежність .

Pч

8 Тн, год

Величина Тн може прийматися з урахуванням роботи автомобіля за зміну. Годинна продуктивність автомобіля знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від часу перебування автомобіля у наряді. Із збільшенням цього показника збільшується величина Pч. Робоча зона – у першому квадранті. Не проходить через початок координат.

9. Визначення собівартості автомобільних перевезень при виконанні доставки вантажу на простому циклі. Факторний аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на собівартість перевезення 1 т вантажу для простого циклу.

Собівартість автомобільних перевезень визначається витратами, що припадають на одиницю транспортної продукції. В залежності від специфіки роботи транспортного підприємства (ТП), собівартість вимірюється у грошових одиницях на т, ткм, машино-години роботи, тощо.

Собівартість перевезень, яка розраховується на ТП, складається із витрат, пов’язаних з рухом автомобіля та його простоєм у пунктах н/р. Умовно величину витрат можна розрахувати з урахуванням усіх витрат, понесених за 1 їздку РС, та з урахуванням обсягу виконаних перевезень за їздку.

S = - умовна величина витрат

- витрати за їздку; - транспортна робота (ткм); - обсяг перевезення за їздку(т)

Сума витрат за їздку складаються із суми змінних та постійних витрат:

=

- це витрати, що пов’язані із пробігом РС. Вони вкл в себе витрати на: паливно-мастильні матеріали; ТО і ПР; шини; амортизація; капітальний ремонт та повне відновлення РС. Ці витрати залежать від інтенсивності використання РС (пробігу). (грн./км)

- це витрати, що пов’язані із перебуванням РС у ТП. Вони включають: накладні витрати; частково ЗП водіїв. Ці витрати не пов’язані з інтенсивністю використання РС. Таким чином постійні витрати – це витрати на 1 год. роботи, що вимірюються у грн./год.

Як змінні, так і постійні витрати залежать від ступеня використання вантажопідйомності РС, залежність лінійна.

Спер = апер+Впер q γст

Спост= апост+Впост q γст

апер, апост ,Впер ,Впост –коеф.апроксимуючих залежностей змінних та постійних витрат.

Собівартість перевезення 1 т вантажу , яка визначається у ТП, розраховується за формулою: S_T = , грн./т

l_ге – пробіг РС з вантажем за 1 їздку (км)

q - вантажопідйомність(мах можливе завантаження РС у відповідності до його паспортної характеристики);

γ_ст - коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

qγ_ст., - ступінь використання вантажопідйомності;

γ_д - коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;

β - коефіцієнт використання пробігу РС;

t_пр - час простою авто під операціями н/р;

V_T - технічна швидкість.

В залежності від специфіки роботи ТП, для нього можна визначити величину собівартості виконання 1 ткм і розрахувати: S_Tкм = S_T/l_ге

S_Tкм = , грн./ткм

Аналіз формули для визначення S_Tкм та S_T дозволяє заробити висновки про:

• Із збільшенням qγ_ст., V_T та β, зменшується значення S_{Tкм, т}

• Із збільшенням l_ге., збільшується значення S_T, а значення S_Tкм зменшується.

• Із збільшенням t_пр., збільшується значення S_T, та значення S_Tкм

С_км = - сумарні витрати на 1 км пробігу авто.

«Залежність собівартості перевезення 1 т вантажу і виконання 1 ткм від ТЕП для простого циклу перевезень»

l_ге – пробіг РС з вантажем за 1 їздку(км)

qγ_ст. - ступінь використання вантажопідйомності;

γ_д - коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;

β - коефіцієнт використання пробігу РС;

t_пр - час простою авто під операціями н/р;

V_T - технічна швидкість.

Функціональна залежність може бути представлена у вигляді лінійної, або дрібно-лінійної функції. Для аналізу залежності собівартості від ТЕП ці функції мають вигляд : y = ax+b; y = a/x+b

Для аналізу впливу ТЕП на S_T , S_Tкм скористаємося відомими положеннями факторного дослідження:

1. S_T S_Tкм = f(β), β →х

а = , b = ,

S_T S_Tкм

β

Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від β . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням β величина S_T зменшується.

Інтенсивність впливу β на S_T збільшується при менших значеннях β . Графік має вид рівнобічної гіперболи.

Збільшенню β сприяє закріплення РС за клієнтурою з метою зменшення нульових пробігів, а також розробка раціональних маршрутів перевезення.

2. S_T S_Tкм = f(V_T), V_T →х

а = , b = ,

S_T S_Tкм

V_T

Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від V_T. Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням V_T величина S_T зменшується.

Інтенсивність впливу V_T на S_T збільшується при менших значеннях V_T. Графік має вид рівнобічної гіперболи. Збільшенню V_T сприяє закріплення РС за клієнтурою з метою зменшення нульових пробігів, а також розробка раціональних маршрутів перевезення.

3. S_T S_Tкм = f(t_пр), t_пр →х

а = , b = ,

S_T S_Tкм

t_пр

Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у зростаючій лінійній залежності від t_пр . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням t_пр величина S_T зростає. Графік має вид прямої лінії, не проходить через початок координат. Інтенсивність впливу t_пр на S збільшується при більших значеннях t_пр

4. S_T = f(l_ге), l_ге →х

а = , b =

S_T

l_ге

Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у зростаючій лінійній залежності від l_ге . Робочий графік розташований у 1-му квадраті. Із збільшенням l_ге величина S_T зростає.

Графік має вид прямої лінії, не проходить через початок координат.

Інтенсивність впливу l_ге на S збільшується при більших значеннях l_ге

5. S_T S_Tкм = f(qγ_ст), qγ_ст →х

а = , b = 0 ,

S_T S_Tкм

qγ_ст

Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від qγ_ст . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням qγ_ст величина S_T зменшується. Інтенсивність впливу qγ_ст на S_T збільшується при менших значеннях qγ_ст .

6. S_TКМ = f(l_ге), l_ге →х

S_Tкм = ,

а = , b = ,

S_TКМ

l_ге

Висновок: собівартість перевезення для 1 ткм роботи знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від l_ге . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням l_ге величина S_TКМ зростає. Інтенсивність впливу l_ге на величина S_{T КМ} зростає при менших значеннях l_ге . Графік має вид рівнобічної гіперболи, не проходить через початок координат.

Для встановлення впливу окремих факторів або їх сукупності на собівартість перевезення 1 т вантажу чи виконання 1 ткм роботи, в конкретних умовах експлуатації автомобіля, можна скористатись аналізом суміщеного характерного графіка. ??

10. Визначеня собівартості автомобільних перевезень при виконанні доставки вантажу на розвізних маршрутах. Факторний аналіз техніко-експлуатаційних показників впливу на собівартості перевезення 1 т вантажу на розвізних маршрутах.