1.Транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування.

Комплекс різних видів транспорту, що знаходяться в залежності при виконанні процесу перевезення, називається транспортною системою.

При вирішенні задачі організації процесу доставки вантажів використовують рід показників, які виробляють ефективність організації процесу перевезень і розглядається як критерій ефективності транспортної системи. Такими показниками є:

• Своєчасність доставки вантажу;

• Тривалість доставки вантажу;

• Втрати вантажу під час його транспортування;

• Продуктивність транспортних засобів;

• Продуктивність НР механізмів;

• Питома трудомісткість комплексу транспортно-технологічних операцій (ТТО);

• Енергомісткість комплексу ТТО;

• Приведені народногосподарські витрати;

• Собівартість перевезення;

• Прибуток транспортного підприємства.

Своєчасність доставки вантажу. Цей показник характеризує задоволення вимог на перевезення вантажу у відповідності із потребою на його доставку. Своєчасність доставки досягається узгодженням роботи транспорту та систем виробництва та споживання, які обслуговуються ним.

Тривалість доставки – цей показник характеризується часом перебування вантажів у дорозі з моменту закінчення навантаження партії вантажу на РС до моменту початку її розвантаження. Відношення відстані доставки до часу доставки характеризує швидкість доставки вантажу. Із прискоренням доставки скорочується час перебування вантажу в оберті, що дозволяє очікувати річну економію капітальних вкладень на відтворення продукції.

Втрати вантажу в процесі його транспортування - цей показник характеризується збитками підприємства в результаті понесених витрат внаслідок втрати вантажу. Його слід враховувати при обґрунтуванні до цінності використання спеціалізованого РС з метою запобігання втрати вантажу в процесі його транспортування, при виборі найбільш раціональних схем доставки вантажу тощо. Збитки в результаті втрати вантажу зазвичай розраховуються за фактичною величиною втрат на вартість вантажу. Фактичний збиток буде більший, бо він враховує час на відтворення втраченої продукції, витрати на додаткову робочу силу та засоби виробництва. Втрати можуть виникати і в результаті зниження якості продукції, їх встановлюють за різницею цін на ґатунок продукції.

Продуктивність транспортних засобів – характеризується кількістю вантажу, що перевозиться за 1-цю часу на певну відстань і вимірюється у виробітках у тоннах або у т/км на 1 год роботи. Він показує ефективність транспортних засобів.

Продуктивність н/р механізмів – характеризується кількістю вантажу, що опрацьовується за годину або за зміну роботи н/р механізму. Продуктивність визначається техніко-експлуатаційними показниками роботи н/р механізмів і машин та узгодженістю їх роботи з роботою транспортних засобів.

Собівартість перевезення – показник характеризує витрати про перевезення 1-го т/км, що понесені транспортним підприємством або іншими організаціями при виконанні процесу перевезення. Він визначає ефективність організації транспортно-технологічного процесу доставки вантажів та ефективність роботи транспортного підприємства (АТП). Для транспортних підприємств та організацій собівартість перевезень визначається без урахування витрат на будівництво та утримування доріг, воно враховує витрати пов’язані з рухом транспортних засобів та виконання н/р операцій.

2. Класифікація вантажів. Вантажопотоки та форми представлення вантажопотоків.

Вантажем на транспорті називають усі предмети з моменту їх прийняття до перевезення, до моменту передачі в/о.

Вантажі можуть бути згруповані за рядом ознак:

1. За галузевою ознакою:

• вантажі промисловості

• вантажі будівництва

• с/г вантажі

• вантажі торгівлі

• вантажі комунального господарства

• поштові вантажі

• спеціалізовані вантажі

2. За параметрами, що характеризують умови виконання перевезень:

   1. За використанням вантажопідйомності РС (коефіцієнт використання q):

• I клас: 1

• II клас: 0,71-0,99

• III клас: 0,51-0,7

• IV клас: 0,4-0,5

1. За способом виконання н/р робіт:

• штучні вантажі (характеризуються габаритними розмірами, m та формою)

• навальні вантажі (пісок, земля)

• насипні вантажі

• наливні

• порошкоподібні

• пиловидні

• газоподібні

1. За тарою:

• тарні

• безтарні

Тара стандартизована в залежності від виду вантажів, що в ній перевозиться та класифікується:

→ за формою

→ за габаритними розмірами

→ за матеріалом виготовлення

→ за ступенем жорсткості

4. За масою одного вантажного місця:

• нормальні вантажі (до 250 кг, катні до 500 кг)

• вантажі підвищеної маси (від 250 і більше, катні – від 500 кг до 30 т)

• важковагові (штучні вантажі, m = 30 т і більше)

1. За розмірами :габаритні і негабаритні

2. За ступенем небезпечності:

• малонебезпечні

• пилні та гарячі (цемент, асфальт)

• вантажі, що небезпечні за своїми розмірами

• небезпечні вантажі які поділяються на класи, категорії і груп (1 клас – вибухові, 6 – отруйні)

1. За режимом перевезення і зберігання:

• звичайні

• специфічні

8. За умовами захисту від зовнішнього впливу

Обсяг перевезень – це кількість перевезень або запланованих до перевезення вантажів та пасажирів.

Вантажообіг – це виконана або запланована до виконання транспортна робота, витрачена на виконання перевезення вантажів. [тонно-км]

Пасажирообіг – це виконана або запланована робота по перевезенню пасажирів.

Обсяг перевезень показує кількість тонн вантажу, що була перевезена або планується до перевезення у визначений строк. [тонна]

Обсяг перевезень може бути в залежності від тривалості періоду виконання транспортного процесу: годинний, добовий, річний

Вантажообіг визначає собою вантажопотік.

Вантажопотік – це кількість вантажу у тоннах, що прямує у певному напрямку за визначений період t.

Представлення вантажопотоків: може бути представлений у вигляді 2х форм:

• в табличній

• графічно у вигляді епюри

При представленні вантажопотоку табличною (матричною) формою, користуються позначеннями:

в/в – Аi, де i – кількість пунктів відправлення вантажу (i = 1,2,..m)

в/о – Вj, де j – кількість пунктів отримання вантажу (j = 1,2,..n)

Кількість тонн вантажу, що потрібна кожному споживачу - bj

Відстань між клієнтами – lij і проставляється у відповідному верхньому куті в табл. Формі вантажопотоку.

Величина завозу вантажу від в/в до в/о – xij

Вважається, що сума завозу = сумі вивозу вантажу.

	A1	…	Ai	Обсяг завозу, т
В1	xij			b1
В2				b2
…				…
…				…
Вj
Обсяг вивозу, т	a1	…	ai	∑ai = ∑bj

Інша форма представлення вантажопотоку – графічна.

На осі Х відкладають відстань перевезень вантажу, а на осі Y – його обсяг.

Епюру вантажопотоку будують таким чином:

• спочатку у певному масштабі відкладають довжину 1ї чи декількох ділянок

• потім перпендикулярно до цієї лінії в масштабі відкладають кількість вантажу в тоннах

• площа кожного прямокутника на епюрі вантажопотоків являє собою вантажообіг у т-км на цій ділянці

Р т

L

Епюри вантажопотоків, що накладені на схему транспортної мережі доріг, називають картограмою вантажопотоку. Таку картограму будують з урахуванням напряму руху транспорту на дорогах. Для забезпечення можливості ефективної організації перевезень, вантажопотоки вивчають різними методами, одержані матеріали враховують при визначенні фактичних значень обсягу перевезень різними видами транспорту.