6. Розвізно-збірний маршрут. Техніко-експлуатаціні показники роботи рухомого складу при виконанні перевезень на розвізно-збірному маршруті.

1.Кількість тон перевезеного вантажу за їздку. Цей показник визначається сумою розвезених та зібраних партій вантажу на маршруті.

Ре =

Пз – кількість пунктів завозу вантажу, – розмір завезеної партії вантажу, – розмір зібраної партії вантажу.

2. γст – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності. Визначається відношенням кількості фактично перевезених т вантажу до тієї кількості , яка б могла бути перевезена, якби використовувалася номінальна вантажопідйомність авто (паспортна характеристика).Він показує ступінь використання номінальної провізної здатності рух складу та має певні межі існування. Для розвізно-збірного може бути > 1за рахунок зміни вантажу.

γст = =

3. Коеф. використання вантажопідйомності при розвозі. Показує ступінь завантаження автомобіля у ВВ, визначається лише для розвізних маршрутів.

γр =

4. Коеф. супутнього збору – Кс. Враховує обсяг супутнього збору на маршрутах і показує, яку частку він складає від загального обсягу завозу. Визнач. відношенням перевезеної партії вантажу при зборі до перевезеної партії вантажу при розвозі.

Кс = ≤ 1

5. Середня відстань доставки вантажу на розвізних маршрутах , lі сер,

lі сер =

lі – відстань доставки вантажу від ВВ до кожного ВО.

6. Середня відстань пробігу автомобіля між суміжними пунктами завозу вантажу. l(i-1)-i сер =

- відстань доставки вантажу між суміжними пунктами

7. Довжина розвізного маршруту(пробіг авто за їздку). Визначивши середню відстань доставки вантажу та середню відстань між суміжними пунктами можна визначити пробіг авто за їздку на розвізному маршруті, який і відповідає довжині розвізного маршруту

А) При виконанні розвізно-збірного маршруту :

l e = li + +lпор

li

lm = 2 lі сер +(пз - 1)

Б) У випадку коли збір вантажу на розвізно-збірному маршруті викон. Зворотнім пробігом, тоді довжина такого маршруту =

lm= 2(lі сер +(пз - 1) )

Пз – кількість пунктів завозу вантажу

Пз=

– середній розмір завезеної партії вантажу.

8.Час простою авто під н – р на розвізному маршруті за 1 їздку.

tпр= tнв + (пз - 1) tз , год

tнв – час простою авто під навантаженням – вивантаженням за 1 їздку без нарахування додаткового часу на заїзди в кожен пункт завозу вантажу.

tз – додатковий час на заїзди рухомого складу в кожен пункт на завоз вантажу.

Величина часу на виконання навант-вивант. Залежить від способу та організації таких операцій, від кількості перевезеного вантажу та обсягу сукупного збору, а значить час визначається :

tнв = tтq (1-Kc)+ tпз , год

tт – витрати часу на навант. і розвант. 1 т вантажу.

tпз- витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій

Загальна формула для визначення величини tпр на розвізному маршруті залежить від обсягу вантажу, розміру партії вантажу.

tпр = q (tт(1+Кс)+ ) , год.

Годинну продуктивність автомобіля в тоннах при виконанні ним перевезень на розвізних маршрутах визначається:

q γр (1 + кс) q γр (1 + кс)

Pч = lm + tпр * δ = 2 li + (nз – 1) * l(i-1)-i * Vт Vт + qγр [ tт (1+кс) + tз/gpi]

1- lн

* ( Vт Тн ) [ т/год ]

7. Визначеня годинної продуктивності рухомого складу при виконанні перевезень на простому циклі. Факторний аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на годинну продуктивність при виконанні перевезень на простому циклі.

Під продуктивністю рух. складу (виробітка авто) розуміють кількість перевезених тон вантажу або виконаних ткм за одиницю часу роботи авт. на маршруті. Тому розрізняють продуктивність авт. годинну, добову тощо.

Продуктивність характеризує ефективність роботи ТЗ. Виведемо формулу для визначення годинної продуктивності в т та ткм.

Рr,т/год

Wr,ткм/год

Рr = = т/год

γст – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності. Визначається відношенням кількості фактично перевезених т вантажу до тієї кількості , яка б могла бути перевезена, якби використовувалася номінальна вантажопідйомність авто (паспортна характеристика). Для усіх видів маршрутів окрім 1-го розвізно-збірного цей коеф. може бути меншим або = 1. Для розвізно-збірного може бути > 1за рахунок зміни вантажу.

q – максимально можливе значення завантаження рух складу у відповідності з його характеристикою, або вантажопідйомність авто.

γст =

-час однієї їздки

= ,

,

tпр = tт γст + tпз

Рr = т/год

Де, Ре – кількість т вантажу, що перевозиться за їздку (обсяг перевезень за їздку в т)

γст – ступінь використання вантажопідйомності,

При виконанні перевезень на простому циклі час простою авт. визначається:

tпр = tт γст+ tпз, год

орма часу простою авт. під час н/р 1-ї т вантажу (довідник Голова ненко)

tпз- витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій;

,

Wr= Рr*lг = , ткм / год

lг – середня відстань перевезення 1 т вантажу. Цей показник враховує не лише пробіг авто , але й кількість вантажу, що перевозиться ним за 1 їздку.

lг= , км.

Wе – кількість ткм , що виконується за їздку(транспортна робота за їздку,ткм)

Ре – кількість т вантажу, що перевозиться за їздку (обсяг перевезень за їздку в т)

β – коеф. використання пробігу рухомого складу. Він визначається відношенням навантаженого пробігу авто за їздку до загального пробігу авто. Показує питому вагу навантаженого пробігу у загальному пробізі рух складу за їздку.

Залежність годинної продуктивності авт. від ТЕП для простого циклу перевезень.

Годинна продуктивність авт. для простого циклу перевезень залежить від таких ТЕП:

1. γст – ступінь використання вантажопідйомності.

2. Vт – технічна швидкість авт.

3. β – коеф. використання пробігу рухомого складу.

4. . lге – пробіг рух складу з вантажем за їздку.

5. tпр - час простою авто під н – р.

Рr т/год

Wr= Рr*lг = , ткм / год

1. γст – ступіня використання вантажопідйомності на годинну продуктивність у т та ткм.

γст Рr ,Wr f(q γст)

a = b = 0

Рr ,Wr

Y = ax +b –лінійна залежність

γст

Годинна продуктивність авт. у т та ткм знаходиться у лінійній зростаючій залежності від ступеня використання вантажопідйомності. Робоча зона графіка розташована у першому квадранті, графік проходить через початок координат , границі зміни досл величини знаход у межах 0.7 – 120 т. Інтенсивність впливу γст на Рr та Wr більша при менших значеннях показника.

2.Залежність Рr та Wr від Vт – технічна швидкість авт.

Рr (Wr) = f(Vт)

Х Vт

=

l ге +Vт l ге βtпр +Vт

q γст lге У =

a = tпр b = 0 c = β tпр

Рr ,Wr

Vт

Це дробно-лінійна залежність Висновок: Pч та Wч знаходяться у зростаючій гіперболічній залежності від Vт; Робоча зона графіка - в I квадранті; Графік проходить через початок координат; Границі зміни досліджуваної величини знах. у межах 20- 120км/год. Інтенсивність впливу Vт на Pч більша при менших значеннях швидкості. Збільшення технічної швидкості можна досягти шляхом покращення технічного стану автомобіля, підвищення кваліфікації водія, поліпшення дорожніх умов і т.ін.

3. Рr (Wr) = f(β)

β – коефіцієнт використання пробігу. Приймаємо β за х

Це дробно-лінійна залежність

q γст β

q γст Vт β /Vт tпр tпр

+

+ β

lге Vт β tпр = lге

Vт tпр Vт tпр Vт tпр

q γст lге

a = tпр b = 0 c = Vт tпр

Рr (Wr)

β

Висновок: Pч та Wч знаходяться у зростаючій гіперболічній залежності від β; Робоча зона графіка - в I квадранті; Графік проходить через початок координат;Границі зміни досліджуваної величини знах. у межах0.4-1.Інтенсивність впливу β на Pч більша при менших значеннях коефіціенту використання пробігу. Заходи: збільшення β можна досягти шляхом зменшення порожніх і нульових пробігів.

4. Рr (Wr) = f(tпр) Приймаємо tпр за х. Це дробно-лінійна залежність. Приводимо до загального виду:

q γст Vт β

Vт β q γст

+ tпр

lге + Vт β tпр = lге

Vт β Vт β Vт β

lге

a = 0 b = q γст c = Vт β

Рr (Wr)

Tпр

Висновок: tпр ↑ Pr ↓ Pr та Wr знаходяться у спадаючій гіперболічній залежності від tпр; Робоча зона графіка - в I квадранті; Графік непроходить через початок координат; Границі зміни досліджуваної величини знах. у межах 0.05 - ∞. Інтенсивність впливу tпр на Pч збільшується при зменшенні tпр. Зменшення часу простою можна досягти шляхом використання контейнеризації та пакетування, механізації н/р робіт, зменшення непродуктивних простоїв в очікуванні операцій н/р.

5. Рr = f(lге)

lге → х

a = 0 b = q γст Vт β c = Vт β tпр

. Рr

lге

Висновок: годинна продуктивність у т знаходяться у спадаючій гіперболічній залежності від відстані навантаженої їздки lге; Робоча зона графіка розташована в I квадраті; Графік не проходить через початок координат; Границі зміни досл.величини лежать у межах 2-1200 км.Інтенсивність впливу lге на Pч збільшується при зменшенні знач показника. Зменшення величини lге автомобіля можна досягти шляхом оптимізації транспортних зв’язків.

6. Wr = f(lге) . lге → х lге = lг (чисельно рівні)

a = q γст Vт β b = 0 c = Vт β tпр

W r

lге

Висновок: Годинна продуктивність в ткм Wч знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від lге; Робоча зона графіку – в першому квадраті; Інтенсивність впливу Wr більша при менших значеннях lге.

Якщо провести аналіз 2-х виразів для визначення годинної продуктивності у т (Рr) та ткм (Wr), можна зробити висновки про таке :

1.Зі збільшенням ступеня використання вантажопідйомності , технічної швидкості та коеф. використання пробігу Рr та Wr збільшуються.

2.Зі збільшенням часу простою , Рr та Wr зменшуються.

3. Зі збільшенням відстані навантаженої їздки зменшується Рr , та збільшується Wr.

При чому всі ТЕП окрім відстані їздки однаково впливають на Рr та Wr.

8. Визначеня годинної продуктивності рухомого складу при виконанні перевезень на розвізно-збірному маршруті. Факторний аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на годинну продуктивність при виконанні перевезень на розвізно-збірному маршруті.

Факторами, що визначають годинну продуктивність автомобіля при роботі на розвізних маршрутах є такі:

1. ступінь використання q при розвозі q γр

2. коефіцієнт супутнього збору кс

3. середня відстань доставки вантажу li

4. середня відстань пробігу автомобіля між суміжними пунктами l(i-1)-i

5. середній розмір завезеної партії вантажу gpi

6. технічна швидкість автомобіля Vт

7. нульовий пробіг автомобіля lн

8. час перебування автомобіля в наряді Тн

9. час простою під операціями н/р tпв

10. час на підготовчо-заключні операції tпз= tз (додатковий час на заїзди в кожний проміжний пункт на маршруті)