Література

1. Андреюк Н.В. Мікроекономіка. – К., 2004.

2. Базелінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка. – К., 2009.

3. Веріан Г.Р. Мікроекономіка: проміжний рівень. Сучасний підхід: Підручник./ Пер. з англ. – 6-те вид.. – К.: Лібра, 2006.

4. Вініченко І.І., Дацій Н.В., Корецька С.О. Мікроекономіка. – К., 2005.

5. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. – В 2-х т. – СПб., 2004.

6. Горбачевська О.В. Графічні побудови в мікроекономіці. – К., 2002.

7. Гребенников Л.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. – СПб, 1998.

8. Доллан Э., Линдский Д. Рынок: микроэкономическая модель. /пер. с англ. – СПб.: Автокомп., 1992.

9. Задоя А. О. Мікроекономіка: навчальний посібник. – К.: Знання, 2001.

10. Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посібник для ВНЗ. – К., 1997.

11. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. – К., 2008.

12. Мельникова В.І., Яременко В.Г., Мельникова О.П., Корнівська В.О. Мікроекономіка. – К., 2005.

13. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К., 2008.

14. Микро-макроэкономика / Под ред. Макконел К.Р., Брю С.Л./ – Практикум к учебнику «Экономикс»: тесты, задачи, ситуации. – Бишкек, 1997.

15. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. – М., 2005.

16. Павленко І.М. Мікроекономіка. – К., 2006.

17. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Даніель Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. – К., 1996.

18. Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. – К., 2008.

19. Самуэльсон П. Экономикс / Пер. с англ. – М., 1996.

20. Самуельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. – К., 1998.

Приклади задач з мікроекономіки та методи їх розв’язання Задача 1

Рівноважна ціна на ринку певного товару становить 20 гр. од., а рівно­важний обсяг продажу – 30 тис. шт. У точці рівноваги коефіцієнт елас­тичності попиту за ціною дорівнює – , а коефіцієнт еластичності пропозиції 4.

Визначте:

1) рівняння функції попиту і про­позиції, якщо вони лінійні;

2) величину надлишків спожива­чів і виробників;

3) ціну, яку треба встановити, щоб виторг був максимальним;

4) величину акцизного податку на виробника, за якої податкові надходження будуть максималь­ними;

5) нові функції попиту та про­позиції, якщо ввели акциз­ний податок у розмірі 10 гр.од. на одиницю продукції, а до­ходи споживачів зросли, що змінило величину попиту на то­вар на 50% за кожного рівня цін;

6) абсолютні зміни рівноважної ціни і рівноважного обсягу про­дажу товару;

7) як змінився виторг виробників?

8) величину податкового тягаря на споживачів і виробників.

Відповіді проілюструйте графіч­но.

Розв’язання:

1) Якщо функції попиту і пропо­зиції лінійні (тобто їх графіком є прямі) вони мають такий за­гальний вигляд: Qd=a–bP, Qs=c+dP, де а>0, b<0, d>0, с – будь-яке число, Qd – величина попиту, Qs – величина пропозиції, Р – ціна.

Елас­тичність попиту за ціною в точці розраховується за формулою: , де E_d – коефіцієнт еластичності попиту, – приріст величини попиту, – приріст ціни. Оскільки , знайдемо b:

; b= – 4.

Підставимо в загальне рівняння по­питу рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу та знайдемо а:

, a = 110.

Отже, функція попиту:

.

За аналогією знайдемо функцію пропозиції.

, де Е_s – коефіцієнт еластичності пропозиції.

; ; d = 6.

; c = – 90.

Функція пропозиції: Qs = –90 + 6∙Р.

Рис. 1

2) Величину надлишків спожива­чів і виробників визначаємо за формулою:

СНС ; СНВ , де Qe – рівноважний обсяг продажу; Р_e – рівноважна ціна; Р_d – максимальна ціна попиту; Р_s – мінімальна ціна пропозиції. Графічно надлишок споживача – це площа , а надлишок вироб­ника – площа .

З функції попиту та пропозиції зна­йдемо Рd і Рs. .

0 = 110–4∙P, звідси Pd=27,5; 0 = –90 + 6∙Р, звідси Ps=15.

Надлишок споживача: СНС = тис. гр.од;

Надлишок виробника: СНВ = тис. гр.од.

Рис.2

3) Максимальний виторг буде при ціні, за якої Е_d=1, тобто , де Рm – ціна, при якій еластичність попиту дорівнює 1.

Отже, гр.од.

4) Величина акцизного податку на виробника, за якої податкові надходження будуть максимальними (tm), визначається за формулою:

.

Тобто, гр.од.

5) При введенні акцизного податку зменшиться пропозиція (дія нецінового фактора пропозиції). Нова функція пропозиції матиме вигляд: Qs₁=–90+6∙(Р–10); Qs₁=–150+6P.

При зростанні доходів споживача збільшується попит (дія нецінового фактора попиту). Отже, нова функ­ція попиту: Q_d1=1,5∙(110–4P)=165–6P.

6) Визначимо рівноважну ціну (P_E1 ) і рівноважний обсяг продажу (Q_Е1) після введення податку і зростання доходів. Для цього Q_d1=Q_s1;

165–4P = –150 + 6P; 315 = 12P; Р_E1 =26,25 гр.од.; Q_E1 = –150 + 6 ∙ 26,25=7,5 тис. шт.

Абсолютні зміни визначаються за формулами:

; ; гр.од.; тис. шт.

Ціна зросла, а обсяг продажу змен­шився на знайдені величини.

7) ТR=Р_Е∙Q_Е, де TR – виторг ви­робника;

TR=20 ∙ 30=600 тис. гр.од.;

TR₁ =P_E1∙Q_E1; TR₁ = 26,25∙7,5 = 196,875 тис. гр.од.;

TR= TR₁ – TR ; TR = 196,875 – 600 = –403,125 тис. гр.од.

Виторг виробника зменшився.

Рис.3

8) Суму податкових надходжень визначимо за формулою: T=t ∙Q_E1, де T – сума податкових надходжень, t – величина акцизного податку. Т = 10 ∙ 7,5 = 75 тис. грн.

Величина податкового тягаря на споживачів (Td) визначається за формулою: Td=(P_E1–P_E)∙Q_E1; Td=(26,25–20)∙7,5=46,875 тис. гр.од.

Сума податкових надходжень: T=Td+Ts, звідси податковий тя­гар на виробників (Ts): Ts=T–Td, Ts=75–46,875 = 28,125 тис. гр. од.

Графічно сума податкових надхо­джень – це площа прямокутника Р_Е1Е₁ВС, величина податкового тягаря на споживачів – площа прямокутника Р_Е1Е₁АР_Е, а величина податкового тягаря на виробників – площа прямокутника Р_ЕАВС.

Рис. 4