34 Упровадження раціональних методів та прийомів праці

Важливим елементом будь-якого виробничого процесу є технологічна операція, яка являє собою закінчену частину технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці. Вона має визначати методи обробки предмета праці, необхідне обладнання та оснастку, необхідну кваліфікацію працівника та інші організаційні та технічні фактори процесу праці.

З метою вивчення, аналізу та проектування змісту та послідовності, способу виконання та тривалості елементів трудові операції поділяються на трудові рухи, трудові дії, прийоми та комплекси прийомів.

Трудовий рух - найбільш диференційований елемент розподілу операції, який являє собою одноразове переміщення робочого органу виконавця з метою взяття, переміщення, суміщення, звільнення предмета або підтримання його в стані спокою. Процес виконання цих дій контролюється органами чуття.

Трудова дія - сукупність трудових рухів, які виконуються без перерви.

Трудовий прийом закінчена сукупність трудових дій виконавця, які обєднанні одним цільовим призначенням та постійністю предметів та засобів праці.

Метод праці - засіб виконання працівником виробничого завдання, яке характеризується структурою трудового процесу, тобто видами робіт, які входять до процесу, операціями, комплексами прийомів, прийомами, трудовими діями та рухами, їх послідовністю та взаємозв'язком.

Раціональними вважаються ті прийоми та методи, які характеризуються найменшими затратами часу, енергії, фізичними та психічними зусиллями.

До загал принципів раціональної оргції методів та прийомів праці належать: економія рухів; безперервність дій;

суміщення рухів; стабільність дій;нормалізація інтенсивності рухів;висока працездатність людини протягом тривалого періоду

35 Створення сприятливих умов праці на робочих місцях, раціоналізація режимів

праці та відпочинку

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працівника, його здоров'я і працездатність, на процес відтворення робочої сили. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Отже, виходячи з характеру робіт умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і дільниці, так і для кожного робочого місця.

Фактори виробничого середовища можна поділити на групи: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні.

36. Комплексний аналіз організації праці на підприємстві Результати цього аналізу відображаються у спеціальному документі - карті організації праці - це короткий опис-переказ проекту планування робочого місця та організації праці, який розробляється на основі попередніх інженерно-економічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних та інших досліджень. У карті наводиться: планування робочого місця, послідовність дій працівника, прийоми та методи праці, планування організації та обслуговування робочого місця, норми, вимоги до виконавця. Форма та зміст карт різняться залежно від специфіки праці основних та допоміжних робітників.

Комплексний аналіз організації праці основних робітників складається з трьох етапів:

аналіз призначення операції, зв'язок операції з іншими операціями технологічного процесу, можливість суміщення або поділу операції.

Комплексний аналіз наявної організації праці: використання робочого часу, професійна підготовка працівника, прийоми, дії та рухи, прийоми та методи праці.

Комплексне проектування та вдосконалення організації праці за всіма її елементами. Комплексний аналіз організації праці допоміжних робітників.

встановлюється правильність розрахунку чинної норми обслуговування, структура затрат робочого часу, оцінюється раціональність трудового процесу.

Проектуються або вдосконалюються трудові процеси на основі розробки карти організації праці.

Впровадження запроектованих або оновлених карт організації праці за кожним цехом, які узгоджені зі всіма виконавцями.

37 Суміщення професій (розширення професійного профілю) - це виконання одним працівником функцій та робіт, які належать до різних професій. Воно може бути повним, якщо працівник виконує всі трудові функції працівника іншої спеціальності, і частковим, якщо працівникові передається лише частина функцій, що виконуються працівниками інших спеціальностей, професії. У результаті скорочується загальна чисельність працівників, зростає продуктивність їхньої праці.

Під суміжною мається на увазі професія, для якої характерні технологічна або організаційна спільність з основною професією, а також виконання функцій суміжних професій на робочому місці основної професії.

Освоєння інших професій - це такий вид поєднання, коли трудові функції за іншою професією не мають загальних ознак з функціями за основною професією.

Основними умовами, за яких можливе і економічно виправдане поєднання професій є: неповна зайнятість працівника за основною професією, обумовлена технологією виробництва або специфікою устаткування;

спільність змістовності праці працівників, які повинні суміщувати професії, їх технологічний і функціональний зв'язок;

різночасність виконання поєднуваних функцій;

відсутність негативного впливу поєднання робіт на точність, якість і продуктивність праці;

достатній для опанування іншої професії (спеціальності) кваліфікаційний рівень працівника.