Державний соціально-правовий захист віл-інфікованих та хворих на снід дітей та дорослих. План

1. Законодавча база соціального захисту віл-інфікованих та хворих на СНІД дітей та дорослих.

2. Соціальні гарантії відповідно Закону України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

3. Стандартів надання соціальних послуг представникам груп ризику.

1. Законодавча база соціального захисту віл-інфікованих та хворих на снід дітей та дорослих

СНІД – найсерйозніший виклик людству

Поріг XXI століття людство переступило з рядом жахливих хвороб. ВІЛ і його кінцева стадія СНІД – одні з них.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Потрапляючи в організм людини, він викликає смертельне інфекційне захворювання, що назване прийнятим у міжнародній практиці терміном "ВІЛ-інфекція".

Хвороба протікає довго, має кілька стадій, останню з яких з різноманітними клінічними проявами позначають терміном "синдром набутого імунодефіциту" (СНІД). Термін "синдром" позначає сукупність симптомів хвороби. Оскільки в кожнім випадку ВІЛ/СНІДа відзначалася глибока поразка імунної системи, а саме її недостатність, у назву включили визначення "імунний дефіцит".

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.

Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

Незалежно від того, що Україна вважається країною з низькою інфікованістю вірусом, її середовище характеризується високим рівнем поширеності, й вірус може розповсюджуватися швидко, особливо серед молоді. Зараз переважну більшість інфікованих в Україні становлять молоді люди у віці від 20 до 39 років. Якщо зараз не вдатися до ефективних дій, кількість випадків ВІЛ-інфекції може досягти в Україні 1,5 мільйони до 2010 року.

Законодавча база соціально-правового захисту віл-інфікованих та хворих на СНІД дітей та дорослих.

Закони України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення” (1992 р.) , “Про соціальні послуги”, “ Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки” (2009 р.), Накази Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України “ Стандарт надання соціальних послуг з профілактики ВІЛ-інфекції серед осіб з високим ризиком інфікування ВІЛ статевим шляхом”, “Про затвердження стандартів надання соціальних послуг представникам груп ризику”, “ Стандарт надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію”, “Стандарт надання соціальних послуг хворим з потрійним діагнозом (віл-інфекція, туберкульоз, залежність від наркотичних речовин”, “Стандарт надання соціальних послуг особам, які отримують замісну підтримувальну терапію агоністами опіоїдів”, “Стандарт надання соціальних послуг з профілактики віл-інфекції серед осіб з високим ризиком інфікування віл статевим шляхом” від 30 вересня 2010 р.