52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.

Тільки людина здатна ставити собі питання про своє місце та призначення у світі і обирати з-поміж можливих варіантів власний життєвий шлях. Відтак традиційна філософська проблема сенсу людського життя й пов'язана з нею проблема ставлення до смерті, закладена в самій специфіці людського способу буття.

Кардинальний поштовх для розвитку проблеми сенсу людського буття був даний в епоху Відродження, і саме від „Думок" французького вченого і мораліста Паскаля (17 ст.) та роздумів принца Гамлета В.Шекспіра і веде своє походження сучасна постановка смисложиттєвих проблем. Адже саме епоха Відродження утвердила (унаочнила) величезне розмаїття творчих можливостей людини, цінність людської індивідуальності, що породило в неї нестримне прагнення до самореалізації. Однак, ця епоха засвідчила, що її ренесансна індивідуальність не самодостатня, що попри своє самозамилування вона також потребує певного виправдання власної принципності у світі, певної моральної константи, яка б захищала її внутрішній світ від спустошення, а саму її - від духовних і життєвих катастроф. Трагедія „ренесансної людини" й пошук нею власного призначення тема роздумів питань епохи Відродження.

Тема сенсу людського життя є вагомою і рано чи пізно людина підходить до неї. Адже конечність існування людини безпосередньо торкається долі кожного людського індивіда. Буття кожної людини має свій початок і свій кінець, і кожен так чи інакшу пам'ятає про неминучість власної смерті. Усвідомлення своєї конечності потребує певних вольових зусиль пошуку неминучого смислу буття, який би допоміг цю конечність здолати. Шуканий смисл може бути пов'язаний з тими засадами, які підносяться над безпосереднім плином життя. Саме того значення і набирають цінності, святиня - як граничний орієнтир людського існування, що надає надіндивідуального змісту життю і діяльності окремої особистості.

Критична ситуація зустрічі зі смертю може прискорити (каталізувати) смисложиттєвий пошук ^особи, а може і засвідчити її остаточне духовне банкрутство. Хоча в повсякденному бутті ми можемо вирішувати смисложиттєві проблеми, навіть не замислюючись над ними - піклуючись про батьків, виконуючи обов'язки громадянина..

Питання про сенс буття є найбільш людським з усіх запитань. 85% опитаних американських студентів, які вчинили невдалі спроби самогубства, якраз була причина втрати смислу життя в світі. Такою є властива для сучасної цивілізації ціна людської смисловтрати свого існування.

53. Філософське тлумачення техніки.

Техніка - це сукупність створених засобів і знарядь виробництва, а також заходи та операції, вміння та айстерність здійснення трудового процесу (може бути техніка гри, техніка читання).

Мета і функції техніки - перетворення природи та світу людини згідно цілей, що ставить людина у ідповідності до своїх потреб.

Техніка сама по собі не є метою. Вона набуває цінності як засіб. Можна розглядати техніку як амостійний феномен, але ця самостійність відносна, адже техніка органічно залучена до соціального уття та свідомості. Історичний шлях людини нерозривно пов язаний з ускладненням та розвитком гхніки. Технічні інновації стають імпульсом докорінних змін людського життя.

Сучасні німецькі дослідники Ленк і Тополь виділили головні характеристики техніки: створення надлишку продукції, ефективність; упорядкування природи; самозабезпечення людського існування; втілення ідей та задумів людини; комплекс інструментів та засобів вивільнення людини з під влади природи.

За класифікацією К. Яс перса у другій половині XIX ст.. з явилися три позиції, щодо оцінки техніки:

Оптимістична - абсолютизація ролі техніки в людській буттєвості. що закладено в різних варіантах технократизму. Тобто уявлення, згідно яких техніка сама здатна нейтралізувати або подолати негативні наслідки, які несе людству її поширення. Саме технічні засоби створюють передумови гармонізації життя в суспільстві.. НТП забезпечує полегшення праці, покращення умов життя, робить його комфортним і зручним.

Песимістична - (технофобія - страх перед технікоюО. Робиться висновок про загрозу НТП для людства й перетворення самої людини на елемент технічних засбів (М. Бердяєв «Людинк-машина»). Техніка є причиною низки глобальних проблем людства.

Нейтральна - техніка лише засіб. Є ні доброю, ні поганою. Усе залежить від того, що з нею робитимеме людина (ніж - зробити хірургічну операцію й врятувати людину, або засіб вбивста). У техніці виразно постає драматизм людського становища у світі бо не можемо вже бути без техніки. Але, водночас, ми не може технічно не втручатися у хід природніх процесів, а таке втручання може вартувати нашого життя та життя планети.