- •1. Поняття и предмет кпу
- •2. Сутність и Зміст кп відносін.
- •4. Система кпу
- •5. Джерела кпу. Поняття види
- •6. Система джерел кпу
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття и предмет науки кп
- •9. Методологія науки кп
- •10. Задачі науки кпу на сучасному етапі конституційної реформи
- •11.Задачі и система курсу кпу
- •12. Теоретичні основи Констітуції: Поняття, сутність, функції
- •13. Обєкт Конституційного регулювання
- •14. Поняття и сутність констітуціоналізму
- •15. Юридичні Властивості ку
- •16. Структура та Зміст ку.
- •17. Порядок введення констітуції в дію.
- •19 Реалізація Констітуції України
- •20. Осн. Види актів конст значення у - Русі в часи Київської держави
- •21. Конституція Пилипа Орлика
- •27. Поняття конст ладу, його елементи
- •28 Принципи конст ладу
- •29. Осн якісні риси України як суверенної, незалежної...
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність
- •31. Зміст осн принципів конст ладу україни
- •32. Державні символи України
- •33. Теоретичні концепції прав людини
- •34. Конституційний статус людини і громадянина
- •35. Громадянство України
- •37. Припинення громадянство
- •38. Громадянство дітей у разі Зміни громадянство Батьків и в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянство
- •40. Система осн прав и свобод людини
- •41. Особисті (громадянські) права и свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •51. Особливості конституційного статусу арк.
- •52 Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення підготовкі и проведення Всеукраїнського и місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму
- •63. Порядок формування вру
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •69. Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83. Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев держ адміністрацій
- •85. Правовий статус голови держ адміністрації і його відповідальність
- •92. Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93. Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради
- •97. Конституційна юрисдикція
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100 Стасус суддів ксу
- •101.Стадії, сторони, в роботі ксу
- •102 Рішення і висновки ксу
70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
Коаліція депутатських фракцій
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді - це сформоване за результатами виборів і на основі узгоджених політичних позицій та на засадах, встановлених Конституцією України і Регламентом, об'єднання депутатських фракцій, народних депутатів, до якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Коаліція формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання новообраної Верховної Ради або протягом одного місяця з дня припинення діяльності попередньої коаліції. За результатами проведених консультацій за особистими підписами голів відповідних депутатських фракцій або за рішенням депутатської фракції одним із заступників голови депутатської фракції укладається Угода про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді. У коаліційній угоді фіксуються узгоджені політичні позиції, що стали основою формування цієї коаліції, а також порядок вирішення внутрішньо-організаційних питань діяльності коаліції. До коаліційної угоди додається список народних депутатів, які сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Такий список є невід'ємною складовою коаліційної угоди. Коаліція вважається сформованою з моменту офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні на підставі поданих до Апарату Верховної Ради документів. Повідомлення про сформування коаліції, коаліційна угода та персональний склад коаліції не пізніше ніж через чотири дні після офіційного оголошення на пленарному засіданні про її сформування публікуються в газеті "Голос України".
Організація діяльності коаліції
1. Коаліція приймає рішення на своїх загальних зборах більшістю голосів народних депутатів, які входять до складу коаліції.
2. З метою узгодження позицій депутатських фракцій, що входять до складу коаліції, утворюється Рада коаліції.
3. Інформаційне та технічне забезпечення роботи коаліції здійснюється секретаріатом коаліції.
Участь коаліції у формуванні Кабінету Міністрів України
1. Коаліція вносить відповідно до Конституції України пропозиції стосовно кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур на посади інших членів Кабінету Міністрів України.
Зміни у складі коаліції
1. Депутатська фракція, яка не є учасником коаліції, може за своїм бажанням та за згодою коаліції увійти до її складу, приєднавшись до коаліційної угоди. У разі якщо депутатська фракція, що не є учасником коаліції, виявила бажання стати її учасником на умовах, відмінних від викладених у коаліційній угоді, за згодою коаліції всі її учасники укладають новий текст коаліційної угоди.
2. Депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою голів інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу. Протягом зазначеного строку така депутатська фракція в будь-який час має право в письмовій формі відкликати свою заяву. Якщо депутатська фракція не відкликала своєї заяви, головуючий на першому після закінчення 10-денного строку пленарному засіданні оголошує про вихід депутатської фракції з коаліції.
3. Депутатська фракція за рішенням загальних зборів коаліції може бути виключена з її складу.
4. Не пізніш як через чотири дні після приєднання депутатської фракції до коаліції, виходу чи виключення депутатської фракції з коаліції або укладення коаліцією у новому складі нового тексту коаліційної угоди про це робиться повідомлення головуючим на пленарному засіданні.
5. Після виходу чи виключення депутатської фракції з коаліції Верховна Рада в установленому законом порядку може прийняти рішення про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України, кандидатури яких були запропоновані депутатською фракцією, що вийшла чи була виключена з коаліції.
Припинення діяльності коаліції
1. Діяльність коаліції припиняється у разі:
1) припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання;
2) зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України
3) прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.
2. Діяльність коаліції вважається припиненою у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, з моменту офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні.
Депутатська фракція з правами коаліції
1. У разі якщо за результатами виборів у новообраній Верховній Раді утворена депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, коаліція може не утворюватися. Така депутатська фракція має передбачені Конституцією України права коаліції.
Органи Верховної Ради України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді - це сформоване за результатами виборів і на основі узгоджених політичних позицій та на засадах, встановлених Конституцією України і Регламентом, об'єднання депутатських фракцій, народних депутатів, до якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Органами Верховної Ради України є:
1. Комітети Верховної Ради - постійно діючі органи, які Верховна.персональний склад членів комітетів обираються Верховною Радою більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу.
Головне призначення парламентських комітетів - це здійснення законопроектної роботи, підготовка і попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій відповідно до Верховної Ради України .
Функції парламентських комітетів визначено в Законі України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. (ст. 5), :
законопроектна робота
збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, організація слухань з цих питань, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України;
здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування;
вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготовка та подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України;
участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів
попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів і угод, проектів перспективних програм економічного і соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України;
попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, заслуховування та підготовка для розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;
обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготовка відповідних висновків щодо цих осіб.
Керівні посадові особи Верховної Ради України. Очолює Верховну Раду України Голова Верховної Ради України, який обирається Верховною Радою України на строк її повноважень з числа народних депутатів.
Рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України приймається таємним голосуванням шляхом, подачі бюлетенів.
Обраним Головою Верховної Ради України вважається кандидат на посаду, який отримав більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Голова Верховної Ради України відповідно до ст. 88 Конституції України та Регламенту Верховної Ради України:
веде засідання Верховної Ради України;
організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;
підписує акти, прийняті Верховною Радою України, невідкладно направляє підписані закони Президенту України;
організовує роботу Апарату Верховної Ради України;
забезпечує оприлюднення актів Верховної Ради, які не потребують наступного підписання Президентом України;
представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав і міжнародними організаціями;
вживає заходів для забезпечення безпеки і охорони Верховної Ради відповідно до закону;
вживає заходів щодо охорони та захисту народних депутатів;
веде засідання Погоджувальної ради;
10) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;
вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;
організовує розробку планів законопроектної роботи Верховної Ради;
організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях;
здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських запитів;
видає розпорядження з питань організації роботи Верховної Ради, в тому числі про порядок підготовки документів та діловодство у Верховній Раді, а також про відрядження народних депутатів, посадових осіб Верховної Ради і підписує відповідні документи;
розподіляє посадові обов'язки між Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України, контролює їх виконання ними, координує діяльність комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій;
визначає головний комітет з підготовки проектів актів, внесених на розгляд Верховної Ради;
має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо відповідний комітет або тимчасова спеціальна комісія несвоєчасно чи неналежно виконують свої функції, й повідомляє про це на найближчому пленарному засіданні тощо.
Перший заступник Голови Верховної Ради України і заступник Голови Верховної Ради України обираються на строк повноважень Верховної Ради України з числа народних депутатів України в порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України для Голови Верховної Ради України..
Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України:
виконують окремі повноваження Голови Верховної Ради України за розподілом обов'язків, які визначає Голова Верховної Ради України;
визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комітет з опрацювання внесених до Верховної Ради проектів актів відповідно до предметів відання комітетів;
3) вживають заходів для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій.
Перший заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків.
Крім того, Перший заступник Голови Верховної Ради України за розподілом обов'язків веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, з питань підготовки і розгляду законопроекту про Державний бюджет України на відповідний рік та звіту про його виконання, організовує розробку проекту кошторису Верховної Ради, а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних функцій.
Заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків, за відсутності або неможливості їх виконання Першим заступником Голови Верховної Ради України. Заступник Голови Верховної Ради України за розподілом обов'язків також веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади та інформаційного забезпечення діяльності Верховної Ради.
Депутатські фракції, коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Важливим елементом організації Верховної Ради України с депутатські фракції, що формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати. Формування депутатських фракцій відбувається па першій сесії Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органів Верховної Ради.
При формуванні депутатських фракцій мають бути дотримані такі вимоги, передбачені Регламентом Верховної Ради України:
політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію;
принципи функціонування депутатської фракції повинні бути демократичними і не суперечити вимогам Конституції України, Закону України «Про статус народного депутата України» та цього Регламенту Верховної Ради України;
мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції має становити не менше ніж 15 народних депутатів. У разі, коли чисельність фракції стає меншою ніж 15 народних депутатів, то через 15 днів після дня настання такого факту вона оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною;
Кожна депутатська фракція реєструється в Апараті Верховної Ради України. Умовою реєстрації є надходження до Апарату Верховної Ради підписаного особисто кожним народним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції, письмового повідомлення про сформування депутатської фракції.
Депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою голів інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу. Протягом зазначеного строку така депутатська фракція в будь-який час має право в письмовій формі відкликати свою заяву. Якщо депутатська фракція не відкликала своєї заяви, головуючий на першому після закінчення 10-денного строку пленарному засіданні оголошує про вихід депутатської фракції з коаліції.
Депутатська фракція за рішенням загальних зборів коаліції може бути виведена з її складу.
Неспроможність сформувати у Верховній Раді України коаліцію депутатських фракцій протягом місяця є підставою для прийняття Президентом України рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Діяльність коаліції припиняється у разі:
1) припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання;
2) зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України;
3) прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.
Депутатська фракція, чисельний склад якої налічує більш ніж половину народних депутатів, які не увійшли до складу коаліції, та голова чи заступник голови якої на пленарному засіданні Верховної Ради оголосив заяву про опозиційність до політичного курсу коаліції та/або сформованого нею Кабінету Міністрів України, є опозиційною депутатською фракцією.
Депутатські фракції, чисельний склад яких налічує більш ніж половину народних депутатів, які не увійшли до складу коаліції, можуть прийняти рішення про утворення опозиційного об'єднання депутатських фракцій. Опозиційне об'єднання депутатських фракцій вважається утвореним з моменту оголошення такої заяви на пленарному засіданні Верховної Ради одним із голів депутатських фракцій, які утворили опозиційне об'єднання депутатських фракцій.
У Верховній Раді може бути лише одна опозиційна депутатська фракція чи одне опозиційне об'єднання депутатських фракцій і яка (яке) є парламентською опозицією.
Опозиційна діяльність парламентської опозиції вважається припиненою з моменту оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради головою опозиційної депутатської фракції чи одним із голів депутатських фракцій, які утворили опозиційне об'єднання депутатських фракцій, заяви про припинення опозиційної діяльності.
Опозиційна діяльність опозиційного об'єднання депутатських фракцій може бути припинена також у разі, якщо одна або декілька депутатських фракцій, що входять до складу цього опозиційного об'єднання депутатських фракцій, заявили про вихід з опозиційного об'єднання депутатських фракцій, якщо при цьому у складі опозиційного об'єднання депутатських фракцій залишилася одна депутатська фракція.
Парламентська опозиція має право:
1) вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, якщо така вимога підтримана не менше ніж третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;
вимагати проведення додаткового пленарного засідання Верховної Ради, якщо така вимога підтримана не менше ніж третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;
3) на включення питань позачергово без голосування до порядку денного сесії Верховної Ради, а також на включення підготовлених в установленому цим Регламентом порядку проектів законів, інших актів Верховної Ради без голосування до тижневого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради.
Парламентська опозиція має право на представництво при розподілі керівних посад у Верховній Раді та її органах.
Після сформування Верховною Радою персонального складу Кабінету Міністрів України парламентська опозиція може утворити
опозиційний уряд з числа народних депутатів - членів парламентської опозиції.
Опозиційний уряд:
1) за своїм запитом має право на отримання від Кабінету Міністрів України інформації та копій прийнятих ним актів;
2) здійснює моніторинг діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб;
3) здійснює контроль за розробкою та виконанням Державного бюджету України в межах парламентського контролю;
4) народні депутати - члени опозиційного уряду готують альтернативні пропозиції щодо Програми діяльності Кабінету Міністрів України, актів Кабінету Міністрів України та оприлюднюють їх у парламентських засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Верховної Ради;
5) народні депутати - члени опозиційного уряду розробляють законодавчі пропозиції, що є альтернативними до внесених Кабінетом Міністрів України;
6) народні депутати - члени опозиційного уряду розробляють альтернативні проекти загальнодержавних програм.