- •1. Поняття и предмет кпу
- •2. Сутність и Зміст кп відносін.
- •4. Система кпу
- •5. Джерела кпу. Поняття види
- •6. Система джерел кпу
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття и предмет науки кп
- •9. Методологія науки кп
- •10. Задачі науки кпу на сучасному етапі конституційної реформи
- •11.Задачі и система курсу кпу
- •12. Теоретичні основи Констітуції: Поняття, сутність, функції
- •13. Обєкт Конституційного регулювання
- •14. Поняття и сутність констітуціоналізму
- •15. Юридичні Властивості ку
- •16. Структура та Зміст ку.
- •17. Порядок введення констітуції в дію.
- •19 Реалізація Констітуції України
- •20. Осн. Види актів конст значення у - Русі в часи Київської держави
- •21. Конституція Пилипа Орлика
- •27. Поняття конст ладу, його елементи
- •28 Принципи конст ладу
- •29. Осн якісні риси України як суверенної, незалежної...
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність
- •31. Зміст осн принципів конст ладу україни
- •32. Державні символи України
- •33. Теоретичні концепції прав людини
- •34. Конституційний статус людини і громадянина
- •35. Громадянство України
- •37. Припинення громадянство
- •38. Громадянство дітей у разі Зміни громадянство Батьків и в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянство
- •40. Система осн прав и свобод людини
- •41. Особисті (громадянські) права и свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •51. Особливості конституційного статусу арк.
- •52 Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення підготовкі и проведення Всеукраїнського и місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму
- •63. Порядок формування вру
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •69. Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83. Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев держ адміністрацій
- •85. Правовий статус голови держ адміністрації і його відповідальність
- •92. Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93. Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради
- •97. Конституційна юрисдикція
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100 Стасус суддів ксу
- •101.Стадії, сторони, в роботі ксу
- •102 Рішення і висновки ксу
62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму
Підчас референдуму голосування з 7 до 20 00. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму сповіщає громадян не пізніш як за десять днів до референдуму.
На дільницях, утворених у військових частинах, у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають в день референдуму у плаванні, дільнична комісія може оголосити голосування закінченим раніше 20 години, якщо проголосували усі громадяни, включені в список. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, у яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі бюлетенів і встановлені скриньки для голосування. Скриньки для голосування встановлюються таким чином, щоб громадяни, підходячи до них, обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування. Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтримання в них необхідного порядку несе дільнична комісія з референдуму. Кожний громадянин голосує особисто. У випадках, коли окремі громадяни за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична комісія з референдуму на їх прохання доручає окремим членам комісії організувати голосування в місці перебування цих громадян.
Дільнічі комісії визначають: скільки зявилось, скільки проголосувало, скільки за, скільки проти. Результати всеукраїнського референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні Центральної комісії з всеукраїнського референдуму на підставі протоколів обласних комісій з референдуму. Протокол з результатами підрахунку голосів або результатами референдуму підписується головою, заступниками голови, секретарем і членами відповідної комісії з референдуму.
Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені в ході голосування або під час підрахунку голосів порушення цього Закону.
Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування, а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, що не відбувся, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.
Повідомлення про результати референдуму публікуються відповідною комісією не пізніш як на десятий день після референдуму
63. Порядок формування вру
Верховна Рада України є виборним колегіальним органом. Чергові вибори не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту України. У разі вибуття депутата, обраного в одномандатному окрузі, Центральною виборчою комісією призначаються проміжні вибори.
Депутати обираються шляхом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншій представницький мандат або перебувати на державній службі. Перед вступом на посаду народні депутати складають перед Верховною Радою України присягу.
Правом висування кандидатів у народні депутати наділені громадяни України, які досягли 21 року і мають право голосу, проживає на території україни останні 5 років. Це право реалізується ними через партії (блоки) або шляхом самовисування.
Виборчий процес включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) утворення одномандатних округів; 3) утворення виборчих комісій; 4) висування та реєстрація кандидатів у депутати; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування; 7) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів депутатів; 8) реєстрація обраних депутатів. Кожний із зазначених етапів відрізняється за складом учасників і змістом правовідносин, що складаються, юридичними фактами їх виникнення, а також за своїми юридичними наслідками. При цьому всі стадії логічно і юридично взаємопов’язані, являючи собою неподільне ціле, завершену систему. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів.
Вибори народних депутатів організовують і проводять органи публічної влади спеціальної компетенції – виборчі комісії.
Організація і проведення виборчої кампанії по виборах народних депутатів вимагає значних матеріально-фінансових витрат. При цьому виділяються три основні статті витрат, що відрізняються за цільовим призначенням і джерелами фінансування: 1) кошти на утримання виборчих органів, 2) кошти на організаційно-технічне забезпечення виборів, 3) кошти на передвиборчу агітацію і пропаганду. Перші дві статті витрат цілком покриваються за рахунок асигнувань Державного бюджету, а третя – за рахунок бюджетів і виборчих фондів кандидатів або партій (блоків).
Голосування на виборах народних депутатів України відбувається в день виборів з 8 до 20 години. Голосування здійснюється у спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються у достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлюються виборчі скриньки таким чином, щоб виборці при підході до них обов’язково проходили через кабіни або кімнати для голосування.
Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків).
Строк повноважень Верховної Ради України п*ять років.
Президент може достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарне засідання не можуть розпочатися.