- •1.Юриспруденція та іі склад.
- •2.Поняття та мета загал. Юриспруденції
- •3. Теорія держави і права як наука та навчальна дисципліна.
- •4.Предмет теоріі держави і права.
- •5.Форми первісного виникнення держави
- •10. Поняття та основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати)права.
- •13.Право в нормативному праворозуміння
- •14. Право в інтегративної праворозуміння
- •15.Співвідношення права і держави: етатистичний та ліберальний підходи.
- •16.Приннципи формування держ влади її базові ресурси.
- •17. Інституалізація Механізм держави: поняття, структура, принципи.
- •18. Класифікація правових норм.
- •19. Поняття та види джерел права.
- •22. Правовий звичай.
- •23. Правова доктрина
- •26. Поняття та складові системи права.
- •27. Галузі права
- •28.Інститути права
- •30. Поняття, ознаки та види правових відносин.
- •31. Поняття і структура правосвідомості.
- •35. Поняття та ознаки реалізації права.
- •37. Субєкти правовідносин та права.
- •40. Обєкти правовідносин: поняття та види.
- •41. Поняття та структура суб’єктивного права.
- •42. Поняття та структура юридичного обов’язку.
- •43. Юридичні факти, їх класифікація.
- •44.Фактичний склад
- •46. Правова культура суспільства та правова культура особистості.
- •47. Правова соціалізація і правове виховання.
- •49. Функціі права
- •50.Cоціальні чинники формування права.
- •51. Форми та Види правотворчості.
- •52. Принципи правотворчості.
- •53. Поняття, зміст та стадії юридичного процесу.
- •54. Види юридичного процесу.
- •60. Поняття та ознаки застосування права.
- •62. Типове і нетипове застосування права.
- •63. Поняття, ознаки та структура правозастосовчого акта.
- •64.Поняття та різновид тлумачення права
- •65. Способи тлумачення права.
- •66. Види тлумачення права за суб’єктами
- •68. Поняття та структура правової системи.
- •69. Критерії класифікації правових систем.
- •77. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •78. Правомірна поведінка та її види
- •79. Поняття та ознаки правопорушень
- •80. Зловживання правом
- •81. Об’єктивно протиправне діяння
- •82. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •83. Види юридичної. Відповідальності
- •84. Поняття, принципи та гарантії законності
- •85. Правопорядок: поняття та загальна характеристика
- •86.Образ і поняття держави
- •87.Сучасна та до сучасна держава
- •88. Поняття, ознаки та атрибути держави.
- •89. Основні критерії типології держави.
- •93.Зміст поняття форма держава.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95. Державний режим.
- •96. Принципи та механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •97. Поняття і види функцій держави.
- •98. Співвідношення понять «функцій держави» і «державна політика»
- •99.Номенклатурна функція сучасної держава.
- •100. Форми здійснення функцій держави.
- •101. Поняття та ознаки правової держави.
- •102. Співвідношення правової та конституційної держави
- •103. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •105. Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
26. Поняття та складові системи права.
Система права – це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права що полягає в об’єднанні правових норм в інститути, підгалузі та галузі права .
Ознаки системи права
цілісне структурне утворення, що характеризується єдністю та узгодженістю складових елементів;
розкриває внутрішню умову організації системи права, співвідношення її структурних елементів;
має об’єктивних характер, відображає реальний стан суспільних відносин.
Галузі права
Система права поділяється на галузі залежно від предмету та методу правового регулювання. Таким чином галузь права — це система правових норм, які властивими їм методами врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право - підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності - підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право - підгалузі Фінансового права; тощо.
27. Галузі права
Система права поділяється на галузі залежно від предмету та методу правового регулювання. Таким чином галузь права — це система правових норм, які властивими їм методами врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право - підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності - підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право - підгалузі Фінансового права; тощо.
28.Інститути права
Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин. Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.
Якщо система права складається з галузей, то самі галузі складаються з підгалузей, інститутів і норм права. Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права.
Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.
Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.
Наведемо класифікацію інститутів права.
Інститути права за сферою поширення (або за складом):
— галузеві (інститут спадкування);
— міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності).
Інститути права за функціональною роллю:
— регулятивні (інститут міни);
— охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:
— матеріальні (інститут підряду);
— процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права.
29. Систематизація законодавства — це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання. Систематизація здійснюється трьома способами: інкорпорацією, кодифікацією та консолідацєю. Інкорпорація— це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.
Види інкорпорації:
1) За юридичною значимістю: офіційна інкорпорація— тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у Відомостях ВР України, внесення змін та доповнень); неофіційна інкорпорація— це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.
2) За обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).
3) За критерієм об'єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).
Кодифікація— це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті.
Види кодифікації:
1) За обсягом: загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів); галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси); міжгалузевата підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).
2) За формою виразу: основи (головні засади) законодавства; кодекси; положення; статути.
Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі. В процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в ньому без змін, хоча, як правило здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо. В країнах романо-германської правової системи консолідація виконує лише допоміжну роль (усуває множинність НПА, їх надзвичайну роздробленість, дублювання).